видавництво «Мерв»

Петер Жант

Берлінське видавництво “Мерв” протягом 36 років публікує філософську літературу. У 2001 році видавництво першим отримало нову премію - приз Курта-Вольфа “За видавничу діяльність”. 300-та книжка стоятиме незабаром у видавництві, концепція зберігається.

“Початкова ідея була такою, що ми передруковували довгі тексти маловідомих авторів і пропонували їх у форматі pocket-book (“кишенькова книжка“)”. Петер Жант, якому цього року виповняється 70 років, починав з друзями справу ще у 1970-х роках, і сьогодні видавець “Мерв” (Merve), говорить про це на своєму шьонберзькому фабричному поверсі, споглядаючи рукописи, кореспонденцію, ділові папери та архівні матеріали з настінних полиць. Тут зібраний весь доробок “Мерв” з незмінними книжками кишенькового формату у кольорові ромбики. Перевидання передусім французьких філософів були суттєво доповнені такими оригінальними публікаціями, як 5-томний “Проект Гермес” Мішеля Сера у твердій палітурці. Крім того, “Мерв” має ексклюзивне видання “Тисячі плато” Делюза і Гатарі. Проте все ж таки переважає серія книжок малого формату – це дає змогу швидко реагувати і друкувати актуальну сьогодні літературу. ““Мерв” було засноване на роки, але на той час ми були дилетантами. Ми видавали книжки, не знаючи напевне, як книжки видаються. А гроші ніколи по-справжньому нас не цікавили”.

Нова французька філософія

“Прикладна” філософія дилетантів виявилася придатною для гнучкого формату видавництва. При річному обігу понад 130 000 євро “Мерв” залишається на плаву. З початковими вкладами між 1,3 і 3 тисячами за книжку і гонорар перекладачам, де 30 відсотків сплачує Міністерство культури Франції. У 1980-х роках книжки видавництва “Мерв” були популярні головним чином у студенському середовищі, сьогодні ж їхню продукцію можна знайти в музеях-магазинах (Museumshops), авторських та мистецьких книгарнях. Проект був заснований 1970 року чотирма друзями. Назву видавництва запозичили у першої дружини Жанта, Мерв Лов`єн. В молоді роки, коли ще був актуальним пошук альтернатив догматичному марксизму, видавництво публікувало твори Шарля Беттельгейма, Луі Альтюссера і Антоніо Негрі. Жант згадує про розпад видавничого колективу і контраверсійний поворот в бік французького постструктуралізму: “Фуко мав тоді погану славу ірраціоналіста. При цьому він був більш раціоналістичий, ніж будь-який німецький філософ”.

Rhizom стає класиком

Поворот до ще невідомих “нових французьких філософів” з 1976 року форсувався видавцем Гейді Парі, нині померлою. Сьогодні Мішеля Фуко належить до канону гуманітарної літератури, так само як інші літературні відкриття “Мерв” – Жан-Франсуа Ліотар, Жан Бодіяра, Поль Віріліо, Елен Сікс, П`єр Клоссовскі і Мішель Сера. Проте, Жант не вважає саме їх зачинателями цієї школи: “Ми завжди звертаємось до наших письменників, але коли йдеться про улюблених, то мої – це Мішель Фуко і Жиль Делюз”. Дивовижно, що філософські плани “Мерв” відкрили нове у публіцистиці, оскільки якщо широкі дискурси Фуко і диспозиції вважалися складними для розуміння, то сумнозвісний “Rhizom” Жиля Делюза і Фелікса Гатарі – книга для справжніх відчайдух. Читач, вихований на діалектиці, системі або аналітичній філософії, не впорається із судженнями “Rhizom”, відірваними від будь-яких філософських догм і канонів. “Rhizom” дотепер є найбільш успішною книжкою “Мерв” разом із “Тисячами плато” Делюза і Гатарі.

Мистецтво на зміну політиці

“Мистецтво розвивалося у післяполітичну фазу, тоді ми постійно кудись рухалися: спочатку в напрямку панк-культури, потім у техно. Це була спільна експериментальна культура. Ще на самому початку ми зтусувалися з багатьма яскравими представниками тих течій, частина з яких потім зробила круту кар`єру”. Гаральд Сцееман, Блікса Баргельд або Джон Кейдж, мистецькі філософи або митці-філософи Ганнес Бьорінгер, Сильвір Лотрінгер, Бернар Маркаде, Герхард-Йоганн Лішка і Петер Вейбель, а також Томас Капільські, який нагадує своєю мультикультурною діяльністю Курта Швіттерса, - ось імена видавництва “Мерв”. З посиланням на Лейбніца, Ніцше і Хайдегера французи нагадують основоположників філософії, які звели мости німецько-французької філософії. Сьогодні “Мерв” з перспективою дивиться на Європу та Азію. Петер Жант називає естета та сінолога Франсуа Жюльєна одним з найвидатніших авторів сьогодення. На його думку, Франсуа Шен і Біун-Шуль Хан також мають глобальні перспективи.