Швидкий вхід:

Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Блоґ Берлінале 2020
Прекрасна жахлива батьківщина

Scene from the film “Walchensee forever”
Сцена з фільму «Walchensee forever» | Photo (detail) © Flare Film

Від фільму жахів до баварського сімейного портрету - молодіжна секція «Перспектива німецького кіно» досліджує складні явища.

Von Філіп Бюлер

Цьогорічна секція «Перспективи німецького кіно» відкривається соціальною драмою про боксерів Kids Run від режисерки Барбари Отт (Barbara Ott).  Вісім фільмів секції розглядають поняття Батьківщини, його значення і сприйняття сьогодні, тож відповідним є й девіз: «Heimatfilm and Heimat Horror» - німецьке слово «Heimat» означає «Батьківщина».
 
Документальний фільм Automotive Йонаса Гельдта (Jonas Heldt) розповідає про різні кар’єрні шляхи двох жінок, які працюють на автомобільному заводі «Ауді» в Інгольштадті. Тут варто згадати й стрічку Wagenknecht – портрет войовничої лівої політикині Сари Вагенкнехт від режисерки Сандри Каудельки (Sandra Kaudelka).  

Але справжнім Heimat Horror, тобто фільмом жахів про батьківщину, можна назвати лише Schlaf Міхаеля Венуса (Michael Venus) - художнє кіно про молоду жінку у виконанні Сандри Гюллер (Sandra Hüller), яка у віддаленому готелі занурюється в нічні кошмари своєї матері, що пізнати їхню сутність.

Подорож до Мексики у баварському вбранні

Walchensee Forever режисерки Жанни Джі Вандерс (Janna Ji Wonders) відоме глядачеві - це документальне кіно вже здобуло Баварську кінопремію. Вандерс досліджує власну родинну історію через п’ять поколінь, в основному жінок, використовуючи для цього масиви кінозаписів, фотографій та листів, які сягають ще Першої світової війни.

З баварської гірської ідилії на озері Вальхензеє, де 105-річна Норма Вернер наприкінці фільму керує рестораном для туристів, у широкий світ подаються її доньки – Анна (мати режисерки) і Фрауке. Створивши баварську музичну групу з цимбалами та гітарою, вони опиняються серед літа кохання у Сан-Франциско і зрештою дістаються Мексики. Після просвітлення в індійських ашрамах одна з них  долучається до носія ідеалів 1968-го Райнера Ланґганса та його знаменитого мюнхенського «гарему», тоді як інша впадає у психоз і гине за нез’ясованих обставин у у семидесятих роках.       

Heimat Horror та провінційна ідилія – захоплююча історія Уондерс про століття родини, розірваної тугою за домом і далекими світами, не тільки малює яскравий портрет покоління хіпі, але й добряче змішує стереотипи.