Швидкий вхід:
Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Блоґ Берлінале 2020
Темні кадри, похмурі історії

Photo (Detail): Велькет Бунке у «Берлін, Александерплатц», режисер Бурган Курбані
Велькет Бунке у «Берлін, Александерплатц», режисер Бурган Курбані | Photo (Detail) © Frédéric Batier/2019 Sommerhaus/eOne Germany

Дія відразу трьох конкурсних кінострічок відбувається у Берліні - «Берлін, Александерплатц», «Ундина» і «Сестричка» – історії про злочин, кохання і смерть.

Чому б не відкрити цим фільмом фестиваль? Так, зі стрічкою Берлін, Александерплатц режисера Бургана Курбані (Burhan Qurbani) пов'язані величезні очікування. Можливо, новий керівник фестивалю Карло Шатріан (Carlo Chatrian) вирішив не показувати це кіно першим, бо хотів дещо стишити місцевий патріотизм.

Відразу в трьох конкурсних стрічках Берлін грає головну роль - при чому нова екранізація роману Альфреда Дьобліна, написаного ще в 1929 році,  очікується з найбільшим нетерпінням. Курбані, режисер фільму Ми молоді, ми сильні (Wir sind jung, wir sind stark) (2015), переносить сюжет твору в сучасний світ. Замість Франца Біберкопфа, головного героя роману, у фільмі діє його нащадок Френсіс. Він – молодий африканський біженець, який ледь не загинув у відкритому морі й після порятунку заприсягнувся стати хорошою людиною. Але в Берліні Френсіс потрапляє у вир злочинів та жорстокості – тож, ймовірно, цього разу історія теж не матиме щасливого кінця. За екранізацію роману вже колись брався легендарний режисер Райнер Вернер Фасбіндер –  у 1980 році він зробив з нього серіал, який критикували за надмірну похмурість - окремі кадри просто неможливо було розгледіти. Перші враження від нового фільму свідчать про те, що відчуття будуть схожі. 

Зачароване кохання під водою

Цьогорічний конкурс фестивальних фільмів, на думку Шатріана, визначають такі «похмурі» стрічки з новим поглядом на «відношення сучасності до минулого». Так постійний гість фестивалю Крістіан Петцольд (Christian Petzold) пропонує нову інтерпретацію старого матеріалу: в "Ундині" йдеться про міфічну істоту, яка живе у воді й призначена вбивати своїх невірних коханців. Але сучасна Ундина – історикиня у Берлінському сенаті та нехтує своїм життєвим призначенням. Після Транзиту 2018 року Петцольд у своєму новому фільмі знову працює зі знайомим акторським складом: Паула Беер (Paula Beer) та Франц Роґовскі (Franz Rogowski). У кіно багато підводних сцен, для яких режисер надихався класикою на кшталт стрічки 1954 року 20 000 льє від водою, режисер Річард Фляйшер (Richard Fleischer).

Кохання, смерть і відродження

В берлінський андеграунд занурився і швейцарський дует Стефані Шуа (Stéphanie Chuat) і Вероніки Реймонд (Véronique Reymond) - фільм Сестричка розповідає трагічну історію з театрального життя, в якій виснажена драматургиня Ліза пише нову п’єсу з думкою про останню роль її смертельно хворого брата-близнюка Свена. Ніна Госс (Nina Hoss) і Ларс Ейдінгер (Lars Eidinger), відомі своєю інтенсивною акторською манерою, виконують головні ролі у цьому фільмі, що розповідає про любов, смерть та відродження. Можливо і Берлінале в цьому році отримає новий поштовх!