історія Німеччини у замальовках Комікси про падіння Берлінського муру

Пам'ять в зображеннях і словах
Пам'ять в зображеннях і словах | фото: © Carlsen-Verlag

Мур ділив Німеччину на дві частини протягом 28 років. Про неправову державу часів правління Соціалістичної єдиної партії Німеччини та мирний кінець НДР нагадують численні комікси та графічні новели. Вони зображують людей та події, які належать до колективної пам’яті цілого покоління.

Мавіль: «Країна дітей»

«7-А клас до початку уроку готовий. Відсутня – Пеґґі Качельські», – доповідає Анґела вчителю, здійнявши руку у піонерському привітанні. «Я зайшла до неї, щоб передати домашнє завдання, але вдома нікого не було», – продовжує інша учениця. Урок у школі в НДР. На стіні висить портрет Еріха Гонеккера. Під ногами скрипить вкрита лінолеумом підлога. Однокласник Мірко Вацке здогадується, що назад Пеґґі вже ніколи не повернеться.

«Країна дітей» – графічна новела берлінського художника коміксів Мавіля (Маркуса Вітцеля). Майже на 300 сторінках він зображує дитинство часів НДР, незадовго до падіння Муру. Легкими штрихами автор змальовує насичену панораму тієї епохи. Ось вчителька російської мови, яка на людях виголошує соціалістичні гасла, а вдома таємно дивиться західне телебачення. А ось школяр-аутсайдер із паралельного класу, з яким потоваришував Мірко і якого на знак довіри бере із собою на зібрання католицької парафії. І, нарешті, батьки, які пошепки обговорюють спроби друзів втекти на Захід і ввечері напередодні падіння Муру переправляють Мірко до Західного Берліна, хоча він з більшою приємністю взяв би участь у турнірі з пінг-понгу.

Історії, які змальовує Мавіль, цікаві, чутливі, оригінальні, сповнені гумору та смислу. Малюнки, діалоги, темп – усе в цьому коміксі продумано до найдрібніших деталей: характерний берлінський діалект, літній воєнний табір та поступове, ба, навіть, обережне зближення головних героїв. Недивно, що новела здобула премію «Макса і Морітца» та стала найкращою книжкою серед німецьких коміксів 2014 року.

Петер М. Гоффманн та Бернд Лінднер: «Вирішальна осінь»

Ляйпциґ. Осінь 1989 року. 17-річний Даніель незабаром має складати випускні іспити. Аби отримати змогу навчатися у виші, він повинен спершу відслужити три роки в армії. «Три роки носити уніформу, жити у казармі, – ні, я не зможу… А якщо відправлять на кордон, тоді ще доведеться стріляти у біженців…» – розмірковує він. Проте його вчитель невблаганний: «Або ви підписуєте контракт на службу в армії, або забуваєте про навчання». Вечорами Даніель спостерігає у вікно, як у сусідньому будинку малюють плакати. Він знайомиться з активістами-правозахисниками, швидко знаходить з ними спільну мову, починає роздавати листівки, відвідувати богослужіння пастора Фюрера у євангельській церкві Св. Миколи. Якось під час мирної демонстрації затримують його подругу Катрін. І відтоді Даніель вирішує ще активніше боротися за свою свободу.

Книжка «Вирішальна осінь» – колективне видання. Автор тексту – Бернд Лінднер, історик Ляйпцизького форуму сучасної історії, – досконалий знавець історії НДР. Він написав оповідь, що вражає своєю документальною точністю, від якої, щоправда, нерідко страждає драматургія тексту. Ілюстратором книжки виступив ляйпцизький художник Петер М. Гоффманн. За допомогою різких чорно-білих малюнків, виконаних пензлем і пером, він ефектно передає драматургію описаних подій. Особливо переконлива його техніка у зображенні масових сцен та окремих портретів. У книжці з’являються й історичні постаті, серед яких ляйпцизький пастор Крістіан Фюрер, письменниця Кріста Вольф та Маріанне Біртлер, майбутня Федеральна уповноважена з питань дослідження документів Державної служби безпеки колишньої НДР.

Кітті Кагане, Александер Лаль, Макс Мьонх: «Сипучі піски»

Від імені одного американського журналіста колектив берлінський авторів – Макс Мьонх, Александр Лаль та Кітті Кагане – розповідає історію падіння Муру. Ньюйорський журналіст Том Сендмен веде свої репортажі з Берліна. Та коли 9-го листопада 1989 року до прикордонного пункту на Потсдамській площі вийшли тисячі берлінців, журналіст лежав у лікарні із запаленням щелепи.

Комікс «Сипучі піски» пояснює, чому НДР ще задовго до революційних подій знаходилась на межі розпаду. Книжка розповідає про опозиціонерів, біженців та активістів. Вона фокусує увагу передусім на подіях у межах «системи» – на партійних засіданнях і на боротьбі за владу в умовах занепаду режиму Соціалістичної єдиної партії Німеччини. Для отримання повної картини історикам Александру Лалю та Максу Мьонху довелося докласти чимало зусиль. Автори, які працюють під маркою «культінженерів», хотіли дізнатися, що відбувалося у міністерствах після того, як речник уряду Ґюнтер Шабовські оголосив про відкриття кордону. Їх наукові розвідки знайшли своє відбиття у коміксах. Для ілюстраторки Кітті Кагане робота над коміксом означала критичне зіткнення із власним минулим: вона народилася 1960 року у східній частині Берліна, а коли впав Мур була студенткою художньої академії. Її нерівні і ніби невпевнені малюнки видаються дещо дитячими, а відтак створюють напружений контраст до сухих історичних фактів.

Сімон Шварц: «На протилежному боці»

«Зрадникам немає вороття», – з цими словами ендеерівський чиновник випускає родину Шварців на свободу. Подружжя з малою дитиною приймають у себе вдома друзі із західної частини Берліна, – разом вони святкують цю подію. Втеча на Захід є першим усвідомленим спогадом Сімона Шварца, який народився 1982 року в Ерфурті. У своєму коміксі «На протилежному боці» („Drüben“) він наочно зображає історію від’їзду своєї родини.

У лаконічних чорно-білих замальовках автор ретроспективно показує, як зростали, навчалися та жили його батьки, як вони дедалі більше піддавали сумніву систему НДР та врешті вирішили заповнити заявку на виїзд. Шварц – уважний спостерігач: читач легко відчує усі сумніви та страхи батьків не через сльози і дорікання, а завдяки лише декільком штрихам та простим, але виразним епізодам. Наслідком рішення покинути НДР стали постійні стеження та знущання. Врешті, коли вся родина опиняється на Заході, виявляється, що побудувати нове життя теж нелегко.
 

Рекомендовані комікси:

Сюзанне Будденберґ, Томас Гензелер. «Тунель № 57. Історія про втечу у коміксах», Ch. Links Verlag 2013

Сюзанне Будденберґ, Томас Гензелер. «Берлін. Розділене місто», Avant-Verlag 2012

Флікс. «Так було колись…», Carlsen-Verlag 2009

Петер М. Гоффманн, Бернд Лінднер. «Вирішальна осінь. Історія мирної революції 1989 року», Ch. Links Verlag 2014

Олів’є Жувре, Ніколас Брачет. «Втеча крізь тунель до Західного Берліна», Avant-Verlag 2014

Кітті Кагане, Александер Лаль, Макс Мьонх. «Сипучі піски. Графічна новела про останні дні НДР», Metrolit Verlag 2014

Клер Лєнкова. «Прикордонні зони: дитинство між Сходом та Заходом», Gerstenberg-Verlag 2009

Мавіль. «Країна дітей», Reprodukt Verlag 2014

Сімон Шварц. «На протилежному боці!», Avant Verlag 2009