Швидкий вхід:
Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)


Вивчення німецької у тисячі й одній школі

PASCH-school in Cairo
© Goethe-Institut/Kai-Uwe Oesterhelweg

Підтримка німецької мови – це невід’ємна складова культурної діяльності за кордоном, що підтримується німецькою державою. Але що спільного навчання німецькій за кордоном і німецька як іноземна мова мають з зовнішньою культурною політикою? А також: що очікує німецька (зовнішня) політика від підтримки навчання німецькій мові в усьому світі?

Понад століття в німецькій зовнішній політиці існує окремий напрямок, який сьогодні називається зовнішньою культурно-освітньою політикою. Під цією вивіскою всередині країни і за кордоном діє низка організацій, які просувають довіру і дружні стосунки з Німеччиною, разом з тим знайомлячи свою країну з суспільними і культурними тенденціями. Це завдання, спільні для держави і суспільства, над якими крім Goethe-Institut з його мережею зі 160 інститутів та представництв у 94 країнах працюють Німецька хвиля (радіомовлення за кордон), Німецька академічна служба обмінів (мобільність вищої школи на міжнародному рівні), Інститут у справах зв’язків із закордоном (культурний обмін і діалог громадянських суспільств), Фонд Александра фон Гумбольдта (обмін у сфері науки і досліджень) та багато інших недержавних організацій.

Зовнішня культурно-освітня політика, «третя опора» державної зовнішньої політики, у загальному сприйнятті залишається в тіні економічної і безпекової політики. Але зараз не викликає заперечень те, що суспільні та культурні відносини між державами і об’єднаннями на відміну від коливань політичного процесу розкривають свою ефективність у довгостроковій перспективі через сталий розвиток.

Така активність пов’язана з витратами: так з бюджетних коштів, схвалених Бундестагом у 2013 році, близько 800 мільйонів євро пішли на зміцнення культурних відносин за кордоном. На відміну від економічних балансів, де вигоду можна прямо порахувати, інвестиції в культурний обмін як правило проявляються опосередковано і часто тільки через тривалий час.

Різноманітність інструментів – розмаїття учасників

Поряд з підтримкою обміну в таких різних сферах як мистецтво, музика, танець і театр, наука і дослідження, археологія і збереження культурного надбання (напр. спадщина ЮНЕСКО) мовна робота утворює серцевину культурної діяльності за кордоном. Підтримуються різні ініціативи, серед яких програма «Школи: партнери майбутнього (PASCH)», міжнародний шкільний обмін, мережа зі 140 німецьких закордонних шкіл і не в останню чергу викладання освіти і вивчення германістики у вищих школах за кордоном. Вони доповнюються внесками окремих федеральних земель, зокрема видатками на партнерство зі школами за кордоном та на міжнародне навчання і дослідження у ВНЗ, а також проектами комун і приватних організацій.

PASCH-Schule in Kairo

Таким чином підтримка німецькою мови за кордоном отримала визнання як знаряддя німецької зовнішньої культурної політики (див. Аммон 2015). Тому що: «Ті, хто володіє і розмовляє німецькою, сприяють поширенню масштабних і реалістичних уявлень про Німеччину» (Вітте, 1991). І, розвиваючи цю думку, можна сказати, що вони купуватимуть німецькі продукти, співпрацюватимуть з німецькими фірмами, відсилатимуть дітей на навчання до Німеччини і проводитимуть там відпустку. Загалом кошти, інвестовані в освіту і культурний обмін, повертаються в інших сферах, таких як зовнішня торгівля і туризм. Поряд з «глобальним» підґрунтям світової політики активність в багатьох частинах світу і співпраця з різними партнерськими країнами містить конкретні геополітичні та стратегічні засади, про що свідчать наступні приклади.

«Німецька у тисячі шкіл» - навчання німецькій мові в Індії

Була укладена двостороння угода, яка дозволила через партнерство з Goethe-Institut почати запровадження німецької мови у індійських школах – їх має бути тисяча в 2017 році, позначивши поглиблення співпраці з Індією в освітній політиці, а разом з тим і шансом для більшого наближення орієнтованої на експорт німецької економіки до важливого перспективного ринку. Хоча після того, як 70.000 учнів почали вчити німецьку в школах Kendriya Vidyalay, стало відомо, що мовне навчання може суперечити національному закону, за яким у програмах індійських шкіл після гінді та англійської можна запроваджувати лише навчання ще однієї індійської (іноземної) мови. Натомість відділення німецької мови Мумбайського університету візначило у 2014 році століття початку навчання німецькій мові у західноіндійській метрополії. А індійська германістика відзначає незмінно великий інтерес до німецької мови серед молодих індійців.

Veranstaltung in Mumbai anlässlich des Jubiläums „100 Jahre Deutschunterricht in Indien“

Німецькі школи за кордоном

В Німецьких школах за кордоном поряд з представниками німецької спільноти навчаються ще передусім діти так званих «експатів», тобто фахівців і управлінців бізнесу, військових, дипломатів та громадських активістів, відряджених за кордон. Тут викладають німецькою мовою за «експортованою» навчальною програмою і готують до отримання німецького атестату. Ця навчальна можливість полегшує після повернення реінтеграцію у німецьку освітню систему і на ринок праці. Для працівників міжнародних підприємств і організацій німецькі школи – це важливий крок на шляху до поєднання сім’ї та професійної діяльності на міжнародному рівні. Німецькі закордонні школи та двомовні «школи зустрічей» приймають і дітей з ненімецьких сімей, відкриваючи їм доступ до німецького ринку освіти і праці. Вивчення німецької мови і освіта, здобута за німецькими стандартами, можуть створити основу для кар’єри в держустановах, громадському секторі та у бізнесі на міжнародному рівні.

Підтримка мови за кордоном як частина «soft power»

З огляду на процеси в економіці й політиці, що часто харатеризуються короткочасністю через державні кризи та зміни урядів, мовній та освітній діяльності за кордоном відводиться важлива роль у стабілізації відносин між державами і на міжнародному рівні. Мовно-освітня робота діє як чинник сталості в найкращому розумінні цього слова. Вона виступає знаряддям німецьких зовнішньополітичних інтересів, складаючи разом з зовнішньою культурною діяльністю і представленням культури за кордоном «soft power» Німеччини. Своє визнання вона черпає з іміджу Німеччини у світі. У відповідь вона робить внесок у поширення позитивних уявлень про Німеччину, закріплює розуміння суспільних процесів та закладених в їхню основу цінностей за кордоном. Не в останню чергу вона служить підґрунтям політичної довіри до Федеративної Республіки Німеччина як партнера в двосторонніх та міжнародних відносинах.

Вивчення німецької у «глобалізованому» світі – чи своєчасно?

Підрахунки показують, що як мінімум 90 мільйонів людей розмовляють німецькою мовою, і це робить її найбільш поширеною рідною мовою у ЄС. Німецьку як іноземну вивчають в усьому світі, в деяких країнах це стає тенденцією, що часто пов’язано з наміром отримати вищу освіту в німецькомовному регіоні, знайти роботу у німецькій фірмі та досягнути професійного росту в цьому економічно привабливому регіоні.

Сприяння вивченню німецької як іноземної мови тісно пов’язане з демографічними змінами та браком фахівців у Німеччині, що формує потребу в значному припливі фахівців та робочої сили з інших країн. Підтримка німецької мови дає шанс багатомовності та плюралістичному світові. А відтак німецька мова і надалі посідатиме своє вагоме місце як мова науки, економіки, технологій і політики, але передусім як мова партнера, який користується повагою в усьому світі.

Література

Ammon, Ulrich (Hrsg.): Sprachförderung. Schlüssel auswärtiger Kulturpolitik. Frankfurt am Main: Peter Lang 2000.

Ammon, Ulrich: „Denken, Sprechen, Verhandeln – Die deutsche Sprache im internationalen Wettbewerb.“ In: Maaß, Kurt-Jürgen (Hrsg.): Kultur und Außenpolitik. Ein Handbuch für Studium und Beruf. 3. vollst. überarb. u. erw. Aufl., Baden-Baden: Nomos 2015, 101–113.

Glück, Helmut: Deutsch als Wissenschaftssprache. Dortmund: Stiftung Deutsche Sprache (Eigenverlag) 2008.

Stark, Franz: Deutsch in Europa. Geschichte seiner Stellung und Ausstrahlung. Sankt Augustin: Asgard-Verlag 2002.

Weiss, Peter Ulrich: Kulturarbeit als diplomatischer Zankapfel. Die kulturellen Auslandsbeziehungen im Dreiecksverhältnis der beiden deutschen Staaten und Rumäniens von 1950 bis 1972. München: Oldenbourg 2010.

Witte, Barthold C.: „Die Stellung der deutschen Sprache in der Welt“. Informationen Deutsch als Fremdsprache (InfoDaF) 18/4 1994, 359–367.