Швидкий вхід:

Перейти прямо до змісту (Alt 1) Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Виправлення у цифрових навчальних програмах
Помилка! – Типова реакція?

Реакцію на натискання клавіш також слід співставляти зі стандартами виправлення помилок.
Реакцію на натискання клавіш також слід співставляти зі стандартами виправлення помилок. | Photo: © niroworld - Fotolia.com

Якби вчитель на неправильну відповідь учня казав лише: «Помилка!», тоді таке навчальне заняття ніхто б не вважав прийнятним. Та у навчальних програмах користувачі часто приймають таку реакцію. Чи треба з цим миритися або може цьому є якісь альтернативи?

Коли учні дають неправильну або неналежну відповідь, вчителі намагаються заохотити їх  через вказівки, питання або невербальні знаки самокорекції. Відтак негативна реакція під час аудиторного навчання гнучка і зважає на індивідуальні потреби учнів. Досвідчений вчитель по-іншому виправляє успішніших учнів в порівнянні зі слабшими, щоб підштовхнути далі одних та не позбавляти мотивації інших. Такі стандарти виправлення помилок по можливості не повинні нехтуватись й у цифрових навчальних форматах, навіть якщо техніка поки що не може з прийнятними затратами охопити все розмаїття можливостей реакції вчителя.

Через вказівки та питання підвести учні до того, щоб вони самі виправили свої помилки. Через вказівки та питання підвести учні до того, щоб вони самі виправили свої помилки. | Foto: © Frank Gärtner - Fotolia.com Фідбек як важливий критерій якості

У своєму тексті «The power of feedback» Гатті та Тімперлей стверджують: „Feedback is one of the most powerful influences on learning and achievement, but this impact can be either positive or negative“ (Hattie/Timperley 2007: 81). Так у тестуванні навчальних програм вирішальним критерієм якості є те, як софт поводиться з введенням учнями некоректних письмових відповідей. Адже це важливий момент для користувачів з огляду на позитивний навчальний ефект.

Ще в 2004 році Рьослер у стосунку до мовних занять констатував, що якість реакцій на учнівські відповіді виступає вирішальним критерієм якості навчального ПО та у далекій перспективі визначатиме його прийнятність як інтегрованої частини освітнього процесу  (Rösler 2004: 177).

Але що значить якість у відношенні до фідбеку? Для відповіді на це питання треба спочатку подивитися, які різновиди реакції взагалі мають місце у цифровому навчальному середовищі при негативно оцінюваних відповідях.

Чотири цифрові різновиди фідбеку

Можна розділити реакцію у цифровому навчальному середовищі на дві категорії – простий фідбек та розвинутий фідбек.

До простого фідбеку належать три різні види, що реалізуються без великих затрат як у технічному плані під час програмування, так і концептуально. Відтак вони представляють найпоширеніші форми реакції у цифрових навчальних програмах. В такому різновиді фідбеку як Knowledge of Result (KOR) учневі повідомляється, що відповідь правильна чи ні. Форма фідбеку Knowledge of Correct Result (KCR) вказує учневі на правильну відповідь. Тип фідбеку Answer until Correct (AUC) дає учню можливість через повторення вирішення завдання самому знайти правильну відповідь. Ця форма простої реакції підходить наприклад для завдань множинного вибору (multiple choice) з небагатьма варіантами відповіді, тому що учні можуть самі за короткий час відшукати правильну відповідь.
 

Приклади для різновидів простого фідбеку:

Knowledge of Result – „Нажаль, Ваша відповідь неправильна.“
Knowledge of Correct Result – „Правильна відповідь: …“
Комбінація Knowledge of Result та Knowledge of Correct Result – „Нажаль Ваша відповідь неправильна. Правильна відповідь: …“
Answer until Correct – „Ваша відповідь неправильна. Спробуйте ще раз.“

Розвинутий фідбек або elaboriertes Feedback (EFB) в ідеалі подібний до реакції вчителя: він через влучні вказівки веде учня до правильної відповіді. Для цього розробникам завдань треба передбачити, які помилки можуть виникнути. Адже система може підхопити для фідбеку тільки ті помилки, які взяли до уваги автори завдання в ході його розробки. Чим закритіший тип завдання, тим простіше передбачити помилки.

Розвинутий фідбек дорівнює хорошому фідбеку?

Все ж неправильно буде робити з цього висновки, що розвинутий фідбек дорівнює хорошій реакції. У навчальних програмах має місце щось на кшталт динаміки завдань: вправи, в яких учні користуються лише мишкою, як то множинний вибір, підпорядкування або сортування (drag-and-drop) – це «швидкі» завдання. У таких завданнях при хибних відповідях розвинутий фідбек гальмує цю динаміку. Як можна побачити в короткому відео, учні за певних обставин взагалі не читають розвинутий фідбек. У таких випадках простого фідбеку абсолютно достатньо (детальний опис див. у Bayerlein 2010).
 
Video: © Oliver Bayerlein
 
Натомість ті завдання, для яких треба вводити текст, є «повільними». Учні повинні працювати з клавіатурою. Варіантів зробити помилки багато: учні можуть допустити помилки в написанні, семантиці або граматиці. В таких завданнях розвинутий фідбек вказує на різновид помилок та веде до правильної відповіді. Таким чином якісний фідбек не перешкоджає плинності завдань та за потреби веде до правильної відповіді.

Межі цифрової реакції

Чим відкритіше завдання, тим різноманітніші варіанти відповідей. Серед них знову ж таки правильними можуть бути різні варіанти. На позір просте завдання на заповнення прогалин «Morgen … zum Deutschkurs.» унаочнює проблему: воно не дозволяє навчальній програмі автоматично дати осмислену оцінку, хоча потенційно правильні відповіді потребують лише двох слів. Серед іншого правильним було б «gehe ich, gehst du, geht er». Те ж саме діє як для дієслова «fahren», так і для «laufen», і напевне є ще маса інших варіантів відповіді, що складають семантично і граматично правильне речення. Цьому розмаїттю варіантів ще можна було б зарадити у навчальній програмі.

Але як бути з такими помилками як «Morgen gehe du zum Deutschkurs» в порівнянні з «Morgen hörst du zum Deutschkurs?»? В першому випадку йдеться про граматичну помилку. В другому можна навіть засумніватися, чи учень зрозумів зміст речення взагалі. Якщо поставити обидві помилки на один рівень та відреагувати на них простим фідбеком, то це свідчитиме про брак дидактичного вміння. Учитель може за короткий час проаналізувати цю помилку та відреагувати, виправивши її відповідно до причини цієї помилки. Для навчальної програми це занадто складно.
Варіантом рішення для відкритих учнівських відповідей є підведення учнів до правильної відповіді через виправлення букв. Це реалізовано у навчальних програмах Goethe-Institut та видавництва Cornelsen.
Придатне виправлення для відкритих завдань. Придатне виправлення для відкритих завдань. | Foto: © Cornelsen Verlag
У випадку з прикладом, наведеним у зображенні, програма не розпізнає, чи має місце граматична, чи семантична, чи всього лиш друкарська помилка. Відтак мистецтво авторів при створенні концепції навчальних програм полягаю у тому, щоб сформулювати для учнів завдання, що видаються якомога відкритішими. Але насправді вони у своєму контексті мають бути настільки закритими, щоб їх можна було наділити осмисленим фідбеком.

Для тестування подати помилкові відповіді

Цифрові навчальні програми з належним фідбеком можуть викликати у учнів інтенсивні враження за допомогою безпосередніх виправлень, до яких можна повернутися всюди та у будь-який час. Все ж таки програми не претендують на те, щоб замінити навчання у класі, а лиш доповнити його.
При виборі цифрових навчальних програм вчителям варто звертати увагу на те, як програма реагує на хибні відповіді учнів. Тут важливо свідомо задати різні варіанти помилок і спостерігати, який фідбек дають програми. Якщо він сприяє вирішенню завдань, це означає, що важливий критерій якості виконаний.
 

література

Bayerlein, Oliver (2010): Lernerbeobachtungen zur Nutzung von Feedback bei einem videogestützten Online-Sprachkurs für Deutsch als Fremdsprache. In: Info DaF 37. Jg., H. 6, S. 570–576.

Hattie, John/Timperley, Helen (2007): The power of feedback. In: Review of Educational Research, 77. Jg., H. 1, S. 81–112.

Jacobs, Bernhard (2002): Aufgaben stellen und Feedback geben.

Rösler, Dietmar (2008): E-Learning Fremdsprachen – eine kritische Einführung. Tübingen: Stauffenburg.