Швидкий вхід:
Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Вивчення іноземних мов у майбутньому
Все в цифровому форматі?

Для індивідуального опанування мови відкриті найрізномантніші «віконця» - за потребою.
Для індивідуального опанування мови відкриті найрізномантніші «віконця» - за потребою. | Фото: Wavebreak © plainpicture

​Як ми будемо вивчати іноземні мови через 50 чи 100 років? Яку роль відіграватимуть цифрові медіа на уроках іноземної мови в майбутньому? І чи можна сьогодні взагалі дати розумну відповідь на ці запитання?

Робити прогнози про те, як виглядатиме викладання іноземних мов у далекому майбутньому це як ворожити на кавовій гущі. Сучасні наукові дослідження не дають нам можливості зробити обґрунтовані припущення того, як це буде через 50 чи 100 років. Тому відомий звіт Horizon, у якому йдеться про застосування цифрових медіа в школі та вищій школі, має часовий горизонт тривалістю щонайбільше п’ять років.   

Попри всі ці сумніви я висловила готовність зробити такий прогноз майбутнього, щоправда, за двох умов: я зроблю не один прогноз, а три. І ще: я хочу чітко звернути увагу на те, що мої прогнози - це виключно суб’єктивна точка зору на вивчення іноземної мови в майбутньому. Жоден з них не претендує на наукову достовірність. 

СКЕПСИС ЩОДО ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ЗМІН

Використання «нових» медіа, як би воно не виглядало, не призведе до фундаментальних змін у викладанні та вивченні іноземних мов. Зміни відбудуться лише в результаті створення нових методичних підходів (як це було у 1970-х роках із запровадженням комунікативного підходу), або внаслідок того, що існуючі підходи будуть застосовуватися в інший спосіб (всюди та більш послідовно), якщо це взагалі матиме місце. Поступ у викладанні іноземних мов певний час знаходиться у стагнації. З моєї точки зору це пов’язане насамперед з тим, що різні вимоги до викладання створюють взаємні перепони. В якості прикладу можна навести з одного боку вимоги стандартизації та навчання компетенціям, яке можна перевірити через тести, а з іншого боку - вимоги орієнтації на учня в процесі викладання, диференційованого навчання, яке покликане активізувати знання. Не бачу, щоб у цьому конфлікті в найближчий час щось змінилося. Панує еклектизм методів – кожний обирає те, що його влаштовує – і це сприяє тому, що навчальні заклади, учні та видавництва, які друкують навчальні посібники, миряться з незадовільною ситуацією. Якщо все так і залишиться, то викладання іноземної мови й через 50 років виглядатиме так само, як і сьогодні.

Рутину можна розвинути тільки тоді, коли знято ментальне блокування. Рутину можна розвинути тільки тоді, коли знято ментальне блокування. | Foto: © jungeblodt.com І дигіталізація викладання іноземних мов тут нічого не змінить, оскільки вона не є (новим) методичним підходом, а здатна лише надавати підтримку для дидактичних макро- та мікрометодів і, в разі необхідності, створювати можливості для нових чи інших видів діяльності, в яких певні методичні принципи зможуть реалізовуватися інакше, а може й краще. Покладати надію лише на технічні засоби, що мають фундаментально змінити реальність викладання іноземних мов, я вважаю контрпродуктивним. Якщо ми поміняємо лише засоби викладання чи техніку, і більше нічого не змінимо, справжнього розвитку не відбудеться. Крім того використання абсолютно різних цифрових засобів може підтримувати будь-які принципи та методи викладання іноземних мов - відтак дигіталізацію можна однаково спрямовувати як на розвиток певних принципів, так і на продовження сучасного методичного еклектизму.

Трансформація викладання іноземних мов може відбутися і відбудеться тільки тоді, коли ми докорінно змінимо звички, пов’язані з викладанням та вивченням мов, відмовимося від засвоєних моделей поведінки і створимо нові стереотипи дій. Над такими змінами повинні активно працювати всі дійові особи. Тільки так ми зможемо досягти справжніх змін у майбутньому викладанні іноземних мов.

ПОЗИТИВНИЙ ПОГЛЯД НА ПОСТУПОВІ ЗМІНИ

Що стосується певних тенденцій, то впевнена, що вони матимуть місце. Більш спірне питання - до яких наслідків приведе цей розвиток. Поступові зміни відбудуться в будь-якому разі, насамперед, у сфері організації навчального процесу і засобів індивідуального навчання – в рамках занять чи поза ними.
  
Цифрові інструменти і надалі змінюватимуть організацію навчального процесу (зрештою полегшуючи його). Цифрові підручники, програмне забезпечення для організації й проведення іспитів, комп’ютерні системи для повної реалізації процесів управління в навчальних закладах, платформи для навчальних матеріалів і підтримки навчальних процесів – все це в майбутньому матиме значно більше, якщо не повсюдне поширення. 

Цей розвиток може привести до збільшення обсягу даних про учнів та їхній навчальний поступ (ключове поняття: learning analytics), і наукові дослідження з вивчення та викладання іноземних мов зможуть звертатися до інших наборів даних. У певних галузях це приведе до виникнення нових знань. 

Ці знання будуть використовуватися для розробки навчальних матеріалів, які будуть краще адаптовані для більш індивідуалізованого навчання. 

Доступ до цільової мови у вигляді матеріалів і можливостей віртуальної комунікації ставатиме дедалі легшим. Мультимодальність медіа зростатиме, стаючи більш диференційованою. 

До того ж надалі збільшуватиметься обсяг навчальних матеріалів з безкоштовним доступом. (Я свідомо нічого не кажу тут про якість цих матеріалів).

Останні три тенденції теоретично дають більше можливостей для самостійного керування навчанням.

Tabula rasa – framtiden er (fortsatt) et ubeskrevet blad Табула раса - майбутнє залишається (поки що) чистою дошкою. | Foto: © Colourbox

РИЗИКОВАНИЙ ПОГЛЯД – НАДІЯ ПОМИРАЄ ОСТАННЬОЮ

Але я маю й інше бачення майбутнього. Воно виходить за межі поступових змін, тому його завжди швидко вкривають скептичні погляди. Та все ж воно існує. Це бачення скоріш пов’язане з загальною організацією викладання іноземної мови, ніж із використанням цифрових медіа. Мотивація цих змін не залежить від техніки, а породжується волею до послідовного впровадження навчання, яке орієнтується на учнів, сприяючи розвитку їхньої самостійності.

У моєму баченні послідовно поєднуються неформальні та формальні, більш керовані, менш керовані та некеровані фази навчання іноземним мовами. Центральний елемент від самого початку - це справжня (автентична) комунікація з учнями, не тільки віртуальна, але й фізична в інших навчальних місцях (див. Krommer 2018). Коли учні більш інтенсивно застосовують можливості цифрової комунікації з носіями цільової мови і працюють з матеріалами та мовними вправами в інтернеті, роль викладачів змінюється. Вони в жодному разі не стають зайвими, а виконують ще важливішу роль, надаючи консультації та підтримку у вивченні іноземної мови. Адже тільки вони можуть сприяти розвитку учнівської самостійності, створюючи можливості для доцільного використання вище зазначених інструментів і точно допомагаючи у вирішенні різних проблем, як змістовних, так і насамперед пов’язаних із формою (Rösler 2013: 162). Вивчення іноземної мови відбувається не тільки в певному навчальному приміщенні, але й у інших навчальних місцях. До того ж воно характеризується багатьма різними формами роботи та взаємодії. При цьому фізичнна присутність учня - це лише одна із форм, як і ізольоване навчання (наприклад, вдома). Поруч з ними існує багато інших форм, які можуть застосовуватися в залежності від навчальних цілей (за ініціативою викладача або учня в процесі самостійної роботи). Сценарії змішаного навчання (blended learning), де на різних рівнях поєднуються різноманітні методичні підходи та дидактичні рішення (див. Würffel 2018), визначатимуть реальність вивчення та викладання іноземних мов.    

Звучить не так вже екзотично? Справді, пропозиції не нові. Але їхнє послідовне впровадження, як на мене, ще у далекому майбутньому.
 

ЛІТЕРАТУРА

New Media Consortium (NMC) (2017): Horizon Report. Higher Education Edition. (10.02.2018).

Krommer, Axel (2018): Authentische Kommunikation in digitalen Medien. Schluss mit Simulationen. In: Magazin Sprache.

Rösler, Dietmar (2013): Sprachnotstandsgebiet A – Herausforderungen an die Fremdsprachenforschung. In: Zeitschrift für Fremdsprachenforschung 24 Jg., H. 2, S. 151-168. 

Würffel, Nicola (2018): Hausaufgaben im DaF/DaZ-Unterricht. Ein altes Thema (digital) neu denken. In: Info DaF 45. Jg., H. 1.