25 років Німецької Єдності – 3 жовтня 1990 року відбулось Возз’єднання, яке поклало кінець сорокарічному німецькому розділенню. З тих часів Німеччина змінилась, передусім у Берліні. Місто з Муром перетворилось в мегаполіс міжнародного рівня, привабливий для туристів. Чи пішли у забуття роки поділу? З нагоди ювілею на сьогоднішніх світлинах goethe.de нагадує про вчорашню історію.
Для фотопроекту були використані історичні зйомки Берліна від початку спорудження Муру до Возз’єднання. Аксель Ерліхер та Беттіна Реманн знову сфотографували ці місця з майже тих самих позицій, створивши композиції з новими мотивами, в яких зустрічаються минуле і сучасність.
Бранденбурзькі ворота
фото: © pa-picture alliance | © A. Ehrlicher, Bettina Rehmann
Одна з головних пам’яток для туристів у Берліні та улюблений фотооб’єкт – історичні Бранденбурзькі ворота. 13 серпня 1961 року тогочасний керуючий бургомістр Берліна Віллі Брандт (посередині, справа біля нього пастор та політичний діяч СДПН Гайнріх Альбертц) прийшов туди, щоб дізнатися про активність на кордоні між секторами Берліна. Попередньої ночі його закрили, залишивши лиш декілька переходів. Рано вранці почалося будівництво перекриття.
Пропускний пункт Checkpoint Charlie на вулиці Фрідрихштрассе
фото: © pa-picture alliance | © A. Ehrlicher, B. Rehmann
Радянські танки стоять 28 жовтня 1961 року на переході між секторами для дипломатів та іноземців Checkpoint Charlie на Фрідрихштрассе: погрозливі жести як реакція на те, що напередодні танки США було розміщено безпосередньо на лінії розміжування між Східним та Західним Берліном. Від конфлікту Холодної війни не залишилось і сліду: Фрідрихштрассе – один з найулюбленіших шоппінг-молів Берліна.
Міст Ґлінікер Брюке між Берліном-Ванзеє та Потсдамом
фото: © pa-picture alliance | © A. Ehrlicher, B. Rehmann
Сьогодні це вашлива дорога, яка сполучає Берлін та Потсдам, а колись Ґлінікер Брюке позначало кордон між НДР та Західним Берліном. Тривалий час тут могли ходити лише військові. В роки Холодної війни на Ґлінікер Брюке тричі відбувався обмін високопоставленими агентами, як ось 10 лютого 1962 року. Тоді Радянський Союз несподівло звільнив з ув’язнення американського пілота Ґері Франціса та передав його американцям. У відповідь на це США відпустили радянського шпигуна Рудольфа Івановича Абеля. Історичну світлину зроблено відразу після обміну.
Міст Обербаумбрюке на Фрідрихсгайн-Кройцберґ
фото: © pa-picture alliance | © A. Ehrlicher, B. Rehmann
Міст з арками над Шпреє – це сьогодні місце зустрічі та вечірок для тих, хто прагне розваг. Причини для радості є і у західних берлінців, які ввечері 19 грудня 1964 року перетинають кордон на пропускному пункті Обербаумбрюке: їм дозволили на Різдво відвідати своїх родичів у східній частині міста. За рік до цього було досягнуто угоди про перепустки, і таким чином вперше вдалось на певний час дещо розсунути кам’яний мур між Східним та Західним Берліном.
Площа Александрплатц
Alexanderplatz (montage): © pa-picture alliance | © A. Ehrlicher, B. Rehmann
Здається, що змін небагато – тоді як і тепер фонтан на Александрплатц – це улюблене місце зустічі в серці Берліна, де відпочивають, розслабляються та ласують морозивом. 31 градус в тіні зафіксував термометр 29 червня 1976 року. Це привід для східних берлінців остудити ноги у фонтані Алекса.
Вулиця Бернауерштрассе
фото: © ullsteinbild – Jürgen Ritter | © A. Ehrlicher, B.
Чекати, поки приїде автобус – типова буденна ситуація, що залишилася незмінною попри роки поділу та возз’єднання. Хоча на оригінальному фото Східного Берліна 1982 року на задньому плані видніється Берлінський мур. На ньому можна прочитати «Луммі» -- Гайнріх Луммер з 1981 до 1986 року був внутрішнім сенатором Західного Берліна.
Історичний центр
Montage: A. Ehrlicher, B. Rehmann CC BY-SA 3.0, historisches Foto: Bundesarchiv, Bild 183-1984-0831-421 (CC BY-SA 3.0 de) zeitgenössisches Foto: K. Krämer
Сьогодні вони б крокували будівельним майданчиком, а в часи НДР тут ще стояв Палац республіки: генсек ЦК Еріх Хонекер (справа), його дружина Марґо (четверта справа) та олімпійська чемпіонка з фігурного катання Катаріна Вітт (друга справа) йдуть 31 серпня 1984 року на Бал спортсменів в приміщення Народної палати, що регулярно використовувалось для заходів. Біля знесення в грудні 2008 року останньої частини споруди, зараженої асбестом, після довгих дебатів було вирішено відбудувати на площі Маркса-Енгельса історичний центр Берліна: з 2013 року там тривають роботи зі спорудження Берлінського міського замку.
Радянський меморіал в Трептовському парку
Montage: A. Ehrlicher, B. Rehmann CC BY-SA 3.0, historisches Foto: Bundesarchiv, Bild 183-1987-0727-24, Uhlemann Thomas (CC BY-SA 3.0 de) zeitgenössisches Foto: A. Ehrlicher, B. Rehmann
Одні позують, інші йдуть парадом біля Радянського меморіалу в Трептовському парку. Його більше не використовують для державних ритуалів та масових заходів, як у часи НДР. А колись було інакше: 27 липня 1987 року піонери-ленінці, комсомольці, піонери-тельманівці та члени молодіжної спілки FDJ вшановували пам’ять загиблих радянських солдатів та офіцерів.
Міст Бьозебрюке на вулиці Борнгомерштрассе
Montage: A. Ehrlicher, B. Rehmann CC BY-SA 3.0, historisches Foto: Bundesarchiv, Bild Bild 183-1989-1118-028 (CC BY-SA 3.0 de) zeitgenössisches Foto: A. Ehrlicher, B. Rehmann
Вчора трабант, сьогодні трамвай: 10 листопада 1989 року школярі з західноберлінського району Веддінґ утворили на пропускному пункті Борнгольмерштрассе на Бьозебрюке коридор для привітання відвідувачів з НДР. Напередодні вночі на цьому переході вперше було відкрито Мур. Сьогодні транспортні потоки відно перетікають між районами Пренцлауер Берґ та Веддінґ.
Рейхстаґ
фото: © pa-picture alliance | © A. Ehrlicher, B. Rehmann
Овації, прапори, феєрверки – в ніч на 3 жовтня 1990 року люди святкували, бо знову здобули єдність. Скляний купол Рейхстагу з’явився вже потім. Лише 1995 року розпочалась перебудова Рейстаху в будівлю парламенту.
Авторка
Актуальні фото, обробка зображення, монтаж:Аксель Ерліхер, оператор, фотограф, монтажер | Беттіна Реманн, редакторка та незалежна мультимедійна журналістка
Текст: Ула Бруннер, редакторка та журналістка
Виробництво: redaktion.brunner
Copyright: Goethe-Institut e. V., інтернет-редакція вересень 2015