Україна без сміття Друге життя для відходів

Ініціатива "Україна без сміття" інформує про переробку відходів
Ініціатива "Україна без сміття" інформує про переробку відходів | фото: facebook.com/nowasteukraine

Екологічний проект «Україна без сміття», заснований Вікторією Норенко та Євгенією Аратовською, спрямований на сортування та повну переробку відходів. Свою діяльність організаторки здійснюють за допомогою сайту та сторінки у Facebook, де консультують та інформують українців щодо роздільного збору сміття та його подальшої утилізації, а нещодавно розпочали процес вивезення відсортованого паперу від житлових будинків.

Багато мешканців не вбачають різниці між контейнерами

Проблема сміття, багато якого лежить під ногами, не може не турбувати, оскільки це ресурс, гроші та можливості, особливо якщо поглянути на сміття в межах спільноти, яка у своїй загальній масі могла би допомогти українській економіці.

Складається враження, що більшість людей не до кінця розуміє цінність сортування побутових відходів. Усі звикли викидати їх у пакет і забувати. Й у цьому немає їхньої провини, адже ніхто не розповідав, що сміття — цінний ресурс, що його можна здавати і є спеціальні контейнери у дворі для роздільного збору відходів.

Для формування звички сортувати сміття у населення потрібно 10-12 років. Це результат США, де 85% населення ділить домашні відходи на суху і вологу фракцію. Додатково до цього підключена робота екологічних інспекторів з випискою штрафів. Мотивація інспектора — 10% від виписаного штрафу, що залишає мало шансів порушнику екології та краси на території громади.

Тим часом українські комунальні служби встановлюють контейнери для відсортованого сміття поряд зі звичними боксами, але не пояснюють, що й куди викидати. Згідно зі спостереженнями, багато мешканців не вбачають різниці між цими контейнерами або вирішують ними не користуватися, оскільки не розуміють призначення. До того ж відстуня різниця у тарифі на вивезення відсортованого та змішаного сміття.

Про сортування зрозумілою мовою

Організаторки проекту вирішили розповісти зрозумілою та простою мовою, навіщо потрібне таке сортування і чим є кожен вид сміття — пластик, скло, залізо, папір і т.д.; які види утилізуються, а які — ні; чи є досвід переробки таких відходів у розвинених країнах і чому у нас ці технології не працюють.

Вони довго вирішували, варто запускатися чи ні, адже був природний імпульс і бажання поділитися своїми знаннями. Почали з сайту, потім з’явилася сторінка у соціальній мережі.

Активний відгук у суспільстві вразив, а потім надихнув. Це означає, що громада готова до змін. Ми усі хочемо в Європу, хочемо, щоб було чисто, красиво не тільки на природі, але й у наших дворах. Люди готові змінюватися та по змозі робити внесок у спільну справу та благополуччя нашої країни.

Реальні дії для зміни системи

Інтернет дав проекту впізнаваність, але організаторки не хочуть обмежуватися лише ним. Їх цікавлять реальні дії, які, не чекаючи на появу необхідних законів у цій сфері, почнуть змінювати систему. Попит породжує пропозицію, а тому зусилля кожної людини, яка почала сортувати свої відходи, змушують ринок відповідати новим потребам.

Щоб встановлювати контейнери для більш ретельного сортування та відходити від примітивного рівня розділення мокрих та сухих відходів, який зараз частково реалізований у Києві, послуги з вивезення сміття мають надаватися гравцями, які володіють сортувальною лінією. Стосовно несвідомих мешканців, які не сортують відходи, то їх дисциплінованість залежатиме не тільки від осуду з боку сусідів, але й від підвищеного тарифу на вивезення сміття.

Проект вебе переговори з виробниками, чия упаковка потрапляє до сміття, з операторами з вивезення відходів і готовий співпрацювати з усіма, хто так чи інакше пов’язаний із виробництвом, споживанням й утилізацією відходів.

Ефективний ланцюжок взаємодії виробник-споживач-утилізація 

Окрім авторів проекту - Вікторії Норенко та Євгенії Аратовської - до команди належать активісти з регіонів України, які виявили свою зацікавленість і хотіли б пропагувати цю важливу тему у своїх містах.

Основне завдання полягає у створенні ефективного ланцюжка взаємодії виробник-споживач-утилізація в умовах грамотної законодавчої підтримки такого ланцюга.

за допомогою сайту, сторінки у соціальних мережах, self-made експериментів з сортуванням відходів у домашніх умовах, інфографіків, листівок зі зрозумілим описом необхідності сортування здійснюється просвітницька діяльність. У планах — робота з дітьми у школах, створення цікавих інформаційних подій.

Також ведеться робота з виробником. Спочатку з'ясовується, як утилізується їхня упаковка, наскільки вона безпечна для харчових продуктів, де можна здати такий тип вторсировини. Пропонуються сучасні технології утилізації, відбувається пошук шляхів, як вирішити проблему, якщо таке сміття не перероблюється.

Важливе значення має робота з операторами ринку з управління відходами. Насамперед залучаються компанії, які сортують сміття, а не вивозять несортовані відходи на полігон. Проект висвітлює їхню діяльність, щоб люди могли обирати постачальників послуг з вивезення сміття, а не покладатися на вибір ЖЕКу.

В планах - співпраця з державними установами: Міністерством екології, міськими ініціативами, місцевиви органами влади. Навряд чи знайдеться людина, навіть серед депутатів, яка б була задоволена теперішніми реаліями, коли пластикові пакети розкидані під ногами.

Про роль громади

Проект співпрацює з громадськими спільнотами, передусім із представниками ОСББ — спільноти мешканців багатоквартирного будинку, яка змогла самоорганізуватися та почати ефективно управляти спільним майном. У таких будинках мешканці самостійно вирішують, кого наймати у підрядники з надання послуг, зокрема з вивезення сміття. Нині це єдиний законний спосіб свідомого вибору оператора. Усі інші мешканці можуть писати прохання та скарги в ЖЕК, де вони, скоріш за все, не будуть почуті.

Нещодавно на сайті проекту була розміщена інформація про правильне прибирання парків. Так організаторки намагалися пояснити, що звичне прибирання далеке від екологічної активності. Якщо збирати все знайдене сміття в один пакет, то цінна вторсировина — скло, пластик, метал — поїде на полігон, який і без того вже переповнений і є небезпечним для екології місцем.

Відсортувавши вуличне сміття за видами вторсировини і здавши в пункти прийому, залежно від кількості, громада отримує значні кошти, на які можна купити саджанці дерев, декоративні кущі або квіти, щоб облаштувати територію. Одним словом, зробити не лише красиво, але й максимально корисно.

В рамках спільного проекту з Київським міським журналом "Хмарочос"