Вільний театр в Німеччині
в пошуках нових театральних форм

Showcase Beat le Mot „ALLES“
Showcase Beat le Mot „ALLES“ | фото: Robin Junicke

У Німеччині вже здавна важливу роль відіграє Вільний театр. Останнім часом він завойовує також і міські театри.

Кожні два роки фестиваль «Імпульси», який проходить в різних містах землі Північний Рейн-Вестфалія, презентує найважливіші театральні постановки вільного театру німецькомовних країн. При цьому підбираються роботи, які ставлять під питання традиційну мистецьку форму театру, випробовують її, рефлектують над її сутністю: від форм документального театру, до робіт у міському просторі та інсталяцій. Хоча ці постановки й різні з естетичної точки зору, проте спільним залишається те, що вони виникли поза усталеними структурами міського театру.

Нова свобода

Таким чином, колективи працюють у традиціях вільного театру, який був заснований у 1960-1970-их роках як свідоме протиставлення усталеним ієрархічним стилям роботи. Вільний театр розуміє себе як альтернативу до репрезентативних сцен міського театру  й пов‘язаних з ним структур. Таке протиставлення розцінювалося протягом довгого часу як ідеологічна боротьба класичного канону, спрямованого на бюрґерів, з одного боку, та експериментальних форм та нових підходів до глядачів, з іншого боку. Сьогодні ж ситуація змінюється. Тепер існують групи, які зараховують себе до вільного театру, але готують та показують свої постановки в міських театрах. Водночас у багатьох великих театрах зважуються на сценічні експерименти, які не могли б бути реалізованими вільним  театром через економічні обмеження. Про таку поляризацію задумуються й на політичному рівні: в цьому протиставленні вільному театру часто відводиться роль молодого наступника чи аутсайдера, легітимізація якого ставиться під сумнів. Проте це жодним чином не відображає широту діяльності й значення вільного театру.

Нові шляхи та засоби

Загалом, між вільним театром та міськими театрами спостерігаються суттєві відмінності у формах театральної творчості. Фестиваль «Імпульси» та запрошені на нього групи можуть служити прикладом того, як  продемонструвати потенціал вільного театру. Для всіх груп спільним є те, що вони не діють в рамках наперед визначеної структури, а, натомість, самостійно визначають власні структури. Вони потрапляють до театру не в результаті якоїсь певної політики, а тому, що шукають своє місце та свої засоби. Для кожного проекту формулюються власні умови та визначається необхідність творчої діяльності. Звичайно, й ці форми підлягають певним заданим нормам – адже журі вирішує, кому буде надана фінансова підтримка, часові межі фінансування також мають вплив на прийняття естетичних рішень. Проте форма діяльності, підготовка постановки, хто з ким і яким чином проводитиме репетиції, постійно обговорюється по-новому, також і з огляду на естетичні установки. В цьому плані така творчість, яка створює власні умови і змушує задуматися, може сприйматися як дослідження театру і громадських структур. Театральну творчість не можна відокремити від естетики, яка її породжує.

Тут поняття «вільний» набуває нового значення. Вільний театр означає в найкращому розумінні наступне: вільний від бюрократичних, композиційних чи естетичних передумов. Залишається лише відданість свободі, щоб повністю самостійно розробити постановку – від концепції до тексту та виходу на сцену, свобода у випробуванні нових форм праці, пошуку нових трудових взаємозв‘язків.

Нові театральні форми

Який потенціал для розвитку нових театральних форм закладено в такій діяльності, чітко простежується в інноваційних імпульсах, які виходили і виходять з вільного театру. Вони мали також ґрунтовний вплив на естетику міського театру: при цьому йдеться як про просторові концепції інституційно закріплених театральних споруд, так і про підготовку постановки непрофесійними акторами чи про нові форми участі, в яких по-новому визначається роль публіки. Кожен з цих моментів потребує в процесі інсценізації інших форм співпраці: в дискусії з публічним простором, в пошуках інших концепцій творення образів, в новому визначенні ставлення до публіки. Сюди належить також постійна розробка нових форм праці, дискусія щодо структур оплати, пошук нових приміщень та партнерів.  Особливий потенціал вільного театру проявляється в тому, що він знаходиться в безперервному процесі пошуку і нових відкриттів – як на рівні естетики, так і на рівні постановки.