Ваза сюрпризів

Дизайн часто асоціюють з гарними речами, які мають поліпшити світ. Соціальний дизайн (social design) йде ще далі, поєднуючи відповідальне оформлення з увагою до здібностей та потреб різних людей – серед яких є й дизайнери.

Берлінська дизайнерка продуктів Ізабель Дюшан (Isabelle Dechamps), засновниця старт-апу з соціального дизайну «Be able», зосереджується у своїй роботі на так званому design empowerment (наділення можливостями займатися дизайном) в партиципативних проектах: «Це хороший інструмент для позитивних змін у світі». На воркшопах з людьми межових соціальних груп Ізабель Дюшан та її команда розробляють незвичайні дизайнерські екземпляри. Наприклад химерно оформлена  Ваза сюрпризів з кришкою та багатьма ручками. Її творець Міхаель Поґґеманн (Michael Poggemann) з Майстерні для людьми з обмеженими можливостями VIA Werkstätten говорить, що в ній можна сховати речі різного роду: жувальних ведмедиків, державні таємниці – або ж чоловіків. Його колега Катя Реннер (Katja Renner) за допомогою Be able розробила порцелянові глечики для приправ, кожен з яких прикрашений іншим візерунком. Наразі їх виробляють для продажу, а пані Реннер, яка спочатку була дуже закритою, в ході воркшопу стала набагато гнучкішою, більш відкритою та впевненою в собі, каже Ізабель Дюшан.
 
В тюремній майстерні з жінками, які розбирають там віддані комп’ютери і збирають матеріал для переробки, Be able розробив нові варіанти застосування списаних комп’ютерних кабелів. З них зробили тканину, яка набула таких форм як килим, чаша чи завіса в душовій.

Наділення можливостями (empowerment) в горщику для приправ

"Сам продукт - це не ваза, горщик для приправ або чаша, а досвід бути креативним, мати змогу розробити і виготовити щось на основі своїх ідей. Це збагачує життя учасників наших проектів", каже Ізабель Дюшан. Особлива історія зроблених таким чином продуктів відіграє свою роль і під час їх виходу на ринок. "Разом з горщиком для приправ я купую емансипацію пані Реннер", каже дизайнерка.
  Дюшан задумала проект Be able в 2010 році, коли навчалась у Вищій школі мистецтва Вайсензеє у Берліні. «Для мене завжди були важливими соціальні цілі. Під час практики в майстерні для людей з обмеженими можливостями я встановила, що продукти, які там виробляють, або не пристосовані до здібностей людей, або не мають нічого спільного з дизайном». Щоб це змінити, Ізабель Дюшан розробила інноваційну концепцію дизайнерського воркшопу, реалізувала її як дипломну роботу з учасниками VIA Werkstätten і отримала за це премію Mart Stam Förderpreis у 2011 році.

Креативні освітні концепції, нові цільові групи

Спільний дизайн (co-design) до сьогодні залишається серцевиною воркшопу, який Be able пропонує соціальним майстерням та інституціям, кожного разу прилаштовуючись до матеріалів, з якими працюють на місцях, а це здебільшого дерево, кераміка або віск. Дизайнери від Be able супроводжують учасників в процесі розробки ідеї продукту та її втілення у ручній роботі. «Скільки підтримки потрібно кожному, скільки свободи? Важливо знайти для кожного правильний тон, бути відкритим на всіх каналах, розпізнати в ідеї дизайнерські якості та витягнути їх назовні», так дизайнера описує процес оформлення. Для учасників проекту розкриття свого креативного потенціалу пов’язується з досвідом самоствердження та визнання. І одночасно з цим створюються предмети з дуже своєрідним шармом: наприклад підвісна лампа з воску, гра в запам’ятовування картинок, які можна самому малювати крейдою на гральних картках.
 
Be able фінансується через гонорари з воркшопів та проектні кошти, залучені у коопераційних партнерів. Старт-ап має не лише соціальні та мистецькі, але й підприємницькі амбіції і тому розвиває нові креативні освітні програми для розширених цільових груп. Так Be able прагне сприяти знайомству межових соціальних груп і підприємств. Перше конкретне замовлення: учні спільно зі співробітниками соціальної майстерні розробляють різдвяний подарунок для їх фірми.
 
Так Ізабель Дюшан та її команда впроваджують в життя те, про що упродовж років говорили теоретики соціального дизайну: дизайн, серед іншого й дизайн продуктів, має менше займатися оформленням об’єктів, а більше – міжлюдського простору, повсякденних дій та робочих процесів.