Кращий світ як бізнес-мета

The trio of founders of “What Do I Have?”
фото: © Amac Garbe

Їх організаційна структура подібна до невеликих фірм, але вони працюють скоріше для інших ніж заради власної вигоди: під маркою «social business» постійно з’являються проекти, які прагнуть усунути суспільні негаразди.

Фінансовий інвестор лиш заперечливо похитав би головою: в овочевій академії GemüseAckerdemie школярі зустрічаються з місцевими селянами і знайомляться з тим, як вирощувати овочі.  А спілка AIAS робить зі студентів потенційних рятувальників життя, проводячи в університетах акції з реєстрації  донорів стовбурових клітин. Є ще програма Canto Elementar, в якій об’єднались люди літнього віку, щоб передати традиційне пісенне надбання у спадок наступному поколінню. Усе це – цікаві ідеї, які обіцяють багато, крім великого фінансового прибутку. І все одно вони належать до бізнес-концепцій, які Федеральний канцлер Анґела Меркель відзначила у червні 2014 року в рамках конкурсу Start Social. Він передбачає стипендії ініціаторам для розвитку своїх проектів спільно з тренерами, які мають досвід роботи у вільній економіці. Таким чином велика кількість ідей  зможе зберегтись і розвиватись під маркою social business.
 
Це поняття позначає ініціативи, які нерідко мають організаційну структуру, подібну до дрібних підприємств. Відмінність від звичайних фірм полягає в тому, що social business спрямований на усунення соціальних негараздів та вирішення екологічних проблем. В Німеччині соціальні підприємства звертаються також і до таких тем як освіта та інтеграція. У випадку отримання цими підприємствами прибутку він знову вкладається у проект. Справжній дохід – це прогрес для суспільства.

Мухаммад Юнус познайомив світ з концепцією

Подібні наміри часто виникають у молодих людей, які закінчили навчання і сповненні натхнення. Але серед ініціаторів є й люди старшого віку, які довгий час працювали у звичайних підприємствах: «Багато працюючих людей мріють про роботу, яка має сенс», каже Лаура Гаверкамп (Laura Haverkamp). Вона працює в Ashoka, міжнародній неприбутковій організації зі сприяння соціальному підприємництву. Серед засновників своєї справи, які отримали підтримку від Ashoka, був також і Мухаммад Юнус (Muhammad Yunus). Його мікро-кредити, що сьогодні допомагають людям у багатьох розвиткових країнах розбудовувати власне життя, зробили концепцію соціального підприємництва відомою в усьому світі. За свою активну діяльність в Бангладеш Юнус у 2006 році отримав Нобелівську премію миру.
 
Деякі проекти німецького social business також з часом виросли з регіональних ініціатив до підприємств, що діють на федеральному рівні. Так заснована у 2002 році фірма Wellcome з Гамбурга наразі включає в себе понад 250 команд, які приїздять на допомогу молодим сім’ям в перший період після народження дитини. Саме успішні соціальні підприємці знають: хорошої ідеї недостатньо, її потрібно ще професійно реалізувати, не в останню чергу в сенсі господарської діяльності. Складання фінансових планів – це звична річ і для ініціаторів соціально орієнтованих старт-апів. Та на відміну від концепцій для традиційних підприємств вони ґрунтуються не на максимальному прибутку та стрімкому рості. «План може містити серед джерел фінансування також і пожертви або державну підтримку», пояснює Лаура Гаверкамп. До того ж вона радить струнку організаційну структуру. «Важливо залишатися гнучким – і мати добре розвинене відчуття того, коли залучати вдалого соратника».

Підтримка від вільної економіки

Для надання допомоги часто долучаються інші підприємства, для яких така залученість означає corporate social responsibility, тобто підприємницька відповідальність за суспільство. Так виробник програмного забезпечення SAP виступає партнером програми Soical Impact, яка надає можливість молодим соціальним підприємцям спокійно планувати та реалізувати свій проект зокрема в рамках стипендій. Активістів-засновників фірм підтримує також і Фонд Дойче Банк. На інтернет-платформі Social Impact Finance вони можуть відшукати для себе варіанти фінансування.
 
Та все ж, коли справи підуть добре, соціальне підприємство може спричинитися до того, що саме виявиться зайвим. Так автори успішного сайту Was hab‘ ich? (Що в мене?) Сподіваються, що прийде час, коли вони стануть непотрібними. На онлайн-порталі вони надають поради розгубленим пацієнтам, які через безліч термінів не розуміють свого діагнозу. Команда лікарів та студентів медицини старших семестрів перекладає дані медичного огляду на звичну мову. Мета полягає в тому, щоб медики перейняли цю нову німецьку для лікарів.