Будь ласка, (не) перекладайте

Machine translation?
фото: © nicotombo – Fotolia

На ринок виходить все більше комп’ютерних засобів для вивчення мов і перекладу. Але наскільки хороші насправді ці програми? І як під їх впливом зміняться мовні заняття?

По скайпу спілкуються дві школярки: одна з США, друга з Мексики. Одна говорить англійською, друга – іспанською. Очі в них горять, бо вони розуміють одна одну. Комп’ютерний голос синхронно і безпомилково перекладає слова. Кімната для навчань у класі відкривається для вcього світу – так звучить рекламне відео нового програмного перекладача Skype Translator.
 
Skype Translator або Google Translate, подібний проект з середовища Google, виступають з наміром підняти можливості машинного перекладу на новий рівень. Принаймні це стверджують розробники програмного забезпечення. Додаток від Google може навіть розпізнавати тексти через камеру і подавати їх на екран в режимі реального часу.  В усякому разі головний розробник Google Translate Мекдаф Х’юз (Macduff Hughes) дотримується думки, що його програма в найближчий час зможе працювати так добре, як і людина-перекладач.
 
Але наскільки це насправді вірогідно? Ута Зеевальд-Гееґ (Uta Seewald-Heeg), професор з комп’ютерної лінгвістики у Вищій школі Ангальт, дивиться на це скептично: «В обох випадках  припускається, що в майбутньому можна буде обмінюватись думками з будь-яких тем будь-якими мовами. Я вважаю, що таке в принципі можливо лише у дуже обмеженому вигляді.»

Спіткнутися на контексті

З тих пір, коли під час Другої Світової війни розпочалось використання машинного перекладу для розшифровування таємних повідомлень, в цій галузі відбувся лише незначний прогрес. «Швидко помітили, що дати машині перекласти окремі короткі уривки можна», каже Зеевальд-Гееґ. Але невдовзі стало ясно: коли речення і тексти стають складнішими і до того ж для коректного перекладу потрібне знання контексту, тоді відразу стають помітні обмежені можливості цих програм.
 
Загалом тут нічого не змінилось і до сьогодні. «Як тільки предметні знання та контекст починають відігравати важливу роль, сучасні перекладацькі програми часом видають просто набір слів», каже Зеевальд-Гееґ. Це приводить подекуди до курйозних помилок, які часто цитують, оцінюючи системи перекладу. Контекстуальна обумовленість створює й інші виклики для функціонування синхронного перекладу, як той факт, що в усному мовленні багато речень взагалі не проговорюються до кінця, або ми розуміємо висловлювання лише у зв’язку з ситуацією, в якій перебуваємо. З цим сучасні програми не будуть спроможні впоратися ще й у недалекому майбутньому, як вважає Зеевальд-Гееґ.

Застосування у викладанні іноземних мов

Інше питання є набагато цікавішим для комп’ютерного лінгвіста: чи повинні ці системи взагалі бути бездоганними, щоб приносити користь? В принципі ні, каже Зеевальд-Гееґ: «Все частіше трапляються ситуації, в яких неідеальний переклад виявляється досить придатним. Наприклад для швидкого розуміння змісту тексту іноземною мовою.» Або для застосування на заняттях з іноземної мови.
 
Вікторія Ільзе (Viktoria Ilse) працює доценткою в Інституті мов Вищої педагогічної школи у Людвіґбурґу та є фахівцем з цілісно орієнтованих навчальних методик. «Тут важливу роль відіграють звичайно ж і нові медіа», каже вона. З програмами перекладу Ільзе також вже працювала на заняттях, хоча і в дуже специфічних рамках: під час підготовки перекладачів. «На багатьох навчальних напрямках, де готують усних перекладачів, навчання з опорою на програмне забезпечення – це невід’ємна складова освіти», каже Ільзе. Слухачі укладають базу даних з фахової лексики. Тоді текст іноземною мовою  перекладається з правильною термінологією. В кінці залишається лише вручну підправити граматику.
 
Ільзе вбачає певний потенціал у застосуванні на загальних заняттях з іноземної мови. Додатки для перекладу на кшталт Google Translate заміняють важкі та громіздкі словники, з якими мали справу раніше. Це перевага. Навчання з опорою на комп’ютерні програми може також служити мотивацією для багатьох учнів. А вчитель у групі, де учні говорять різними рідними мовами, матиме змогу за допомогою додатку швидко надати допомогу.

Словники як інформаційні системи

Поза тим електронні словники потенційно можуть набагато більше, ніж просто повідомляти терміни. Вони вважаються сучасними інформаційними системами, що у різноманітний спосіб подають користувачам знання про мову. «Автоматичні системи варто застосовувати там, де вони можуть аналізувати мову учнів та давати конструктивний відгук», каже Ульрих Гайд (Ulrich Heid), профессор Інституту інформатики та мовних технології Гельдесгаймського університету. Наразі в інституті йде робота над практичною реалізацією такого навчального словника для африканської мови зулу. «Учень може підглянути, коли не знає всіх слів або коли всіх граматичних правил. Коли ж у нього взагалі немає жодної ідеї, тоді система може перекласти і покроково пояснювати шлях до правильної відповіді», каже Гайд.

Передача знань про контекст?

Спеціалістка з мовної дидактики Вікторія Ільзе визнає, що з іншого боку переклад текстів відігає у сучасній дидактиці іноземних мов лише другорядну роль. «На заняттях ми власне намагаємось радше уникати перекладу на рідну мову». Це робиться з метою дати можливість школяреві пізніше зорієнтуватися у чужому мовному середовищі. За її словами, вирішальним тут є передача знань про контекст, тобто саме тих знань, що є надзвичайною складністю для перекладацьких програм. «Обіцянка ідеальної програми для перекладу може бути привабливим уявленням. Та ці засоби не просувають нас дійсно вперед після всього того, що ми вже знаємо в дидактиці іноземних мов». Дуже великий потенціал для застосування нових медій у навчанні іноземним мовам Ільзе натомість бачить в можливостях, які пропонує інтернет загалом. «У нас хороший досвід з написанням блогів». Учні спочатку знайомляться з блогами на мові, що вивчають, виходячи з власних інтересів, а потім пишуть свої тексти. «Це  фантастична вправа на тренування контексту»