(Неформальне) навчання в часи цифрових змін Google як місце здобуття освіти

Using digital media in lessons
Using digital media in lessons | фото: © Rawpixel- Fotolia.com

Навчання все ще пов'язують майже виключно з аудиторіями та іспитами. При цьому можна навчатися, роблячи пошук в мережі: Google, YouTube та Wikipedia – це місця для здобуття освіти. Онлайн-сервіси створюють все більшу конкуренцію школам. Чи можуть останні використати неформальне навчання?

Як мені вирахувати площу трикутника? Як навчитися танцювати схоже на Beyonce? Як приготувати їжу для веганів? Та: що взагалі означає «веган»? Відповіді на питання такого роду молодь та дорослі сьогодні мільйонами шукають в інтернеті, і це стало звичним явищем. Коли у розмові виникає щось незрозуміле, виймаються мобільні пристрої, щоб разом просунутись на крок вперед.

Неформальне навчання

Хто навчається в мережі, часто робить це несвідомо. При цьому неформальне навчання певним чином «більш реалістичне» ніж те ж навчання у аудиторії з класом. Разом з тим стурбовані голоси вказують на важливий аспект: хто навчається в мережі, часто піддається спокусі відволіктись або розвіятись. Адже в цифровому просторі виникає необхідність реагувати на усі подразники. Це приводить до зміни уваги. Так традиційна концентрація фокусує увагу на одному подразнику, тоді як інші по можливості вимикаються. На противагу цьому цифрова концентрація повинна опрацювати декілька подразників одночасно. Виклик полягає в тому, щоб використати це продуктивно.
 
Продуктивно застосовувати цифрові засоби варто тому, що неформальне навчання з цифровими медіа відповідає численним педагогічним вимогам до активного навчання. Воно
  • мотивує: учні хочуть саме зараз за власним бажанням вивчити або знати саме цю річ.
  • активне і піддається самостійному керуванню: учні вирішують, що є приводом для навчання, який шлях до вивчення та які навчальні матеріали.
  • прив'язане до ситуації, актуальне, конкретне і автентичне: учні можуть самі визначати час, ритм та місця навчання.
Це стосується також і вивчення іноземних мов, де неформальне навчання у зростаючому цифровому просторі стало більш різноманітним. Наприклад той, хто хоче вивчити мандаринську мову, може спочатку робити виключно на слух, користуючись смартфоном. Слова та  речення промовляються та повторюються. Потім є цілий ряд мобільних додатків для оволодіння письмовими знаками, які можна прилаштувати до потреб учнів.

Конкуренція школам?

Внаслідок цих нових можливостей школи з їхніми навчальними матеріалами та методами втрачають статус ексклюзивного провідника у навчанні. Все менш стійким стає постулат про те, що, для того щоб мати змогу вчитися, група людей повинна бути постійно в певний час у певному місці. Навчальний процес більше не визначають місце і час, а мережа інформацій.

Саме тому неформальне навчання повинне відігравати все більшу роль в самих школах. Якщо учнів стимулюватимуть до використання їхніх цифрових пристроїв на заняттях, вони і в аудиторії матимуть весь репертуар своїх приватних навчальних засобів. Відтак завдання школи майбутнього полягає у супроводі молоді у навчанні, яким ті самі керують, та у скеровуванні їх на те, щоб вчитися, рефлектуючи, простіше і кооперативніше. Але: як це можна зробити?

Нові можливості для навчання

Тут є різні можливості. Напростішим кроком видається постійне формулювання відкритих завдань, що мають бути вирішені неформальними засобами:

«Поспілкуйся в чаті з кимось тією мовою, яку ти саме вивчаєш»
«Чому сметана гусне, коли її збиваєш?»
«Як відрізняється вічливість у Пекіні та в Берліні?»
«Звідки країни розвитку отримають більше грошей: через допомогу по розвитку чи через грошові перекази емігрантів з промислово розвинених країн?»
«Знайди профілі експертів з тем, які ми саме опрацьовуємо. Чим вони цікавляться? Про що пишуть?»

Тоді темою занять стануть результати цих завдань, а також застосовані засоби та досвід. Так усі помічають, що їхні неформальні навчальні процеси мають значення – а також, що є можливість їх поліпшити та використати для занять.
 
Як наступний крок вчителі могли б створити присутність в мережі. Може це спочатку видасться незначним: публікувати лінки до занять в профілі твіттера; вести сторінку у фейсбук; подавати додаткову інформацію через навчальний блог. Але так можна звернути увагу на пропозиції додаткових знань. Разом з тим учні усвідомлюють, наскільки важливим навчання є для вчителя. Це суттєвий фактор для успіху навчання.

Навчання в майбутньому

Інформація, експертні знання, навчальні групи та методи доступні на переносних пристроях незалежно від місця. кожного року відповідні навчальні сервіси зростають. Школи можуть і повинні до них звернутися. Комп’ютери і смартфони – це не загроза навчанню в аудиторіях, а здебільшого полегшення та розширення навчання. Так завдання традиційних навчальних установ можуть бути перенесені в мережу. Це дає школам можливість зосередитись на інших завданнях: наприклад налагодити міцні стосунки між вчителями та учнями або між самими учнями. Пропонувати різні навчальні форми для різних типів навчання. Або набути медійну компетенцію, що необхідна для неформальних навчальних процесів.