Співучасть громадян у розвитку міст
Природня необхідність

Дедалі більше міст і громад вбачають у залученні громадян шанс для розвитку демократичної культури планування і будівництва.

Типова процедура прийняття рішень у сфері політики чи держуправління виглядає так: в закритому режимі органи обговорюють завдання,  далі міська, районна або селищна рада приймає рішення, яке потім доводиться до відома громадськості. А що відбувається після цього? Нерідко серед громадян наростає хвиля протесту. Тоді політики й управлінці здебільшого запекло захищають своє рішення усіма засобами. На це витрачається багато часу, енергії і грошей, які краще пішли б на реалізацію проекту.  У Гайбельберзі після двох референдумів, на яких громадяни висловлювались проти міських планів, одними з перших знашли вихід з цієї дилеми:  у 2011 році місто створило робочу групу з розробки засад підвищення громадянської участі. Цілі - більше діалогу, прозорості й партиципації замість невдоволення та образ.

завчасне інформування

Участь громадян у проекті освітнього дому у Вольфсбурґу | Foto: Ansgar Wilkendorf Ці засади були затвердженні влітку 2012 року. Місто завчасно оприлюднює „перелік намірів“ щодо дозволів на будівництво, забудовної стратегії і планів. Для розробки рекомендацій стосовно конкретного наміру будь-хто, навіть сама міськадміністрація, може ініціювати громадське обговорення. При цьому важливою передумовою тут є розроблена у Гайдельберґу концепція участі, в якій закріплюються методи, графік та кошторис.  Рішення і надалі приймає рада, враховучи при цьому рекомендації. Між тим місто провело оцінку партиципативних процесів та поліпшило їх на основі відкритого обговорення. Згідно з репрезентативним опитуванням понад 90 відсотків мешканців Гайдельберґа вбачають у регулярній участі громадян в процесах планування і прийняття рішень вдалий шлях до кращих відносин між громадянами і політиками.

співучасть перешкоджає залученості?

Проект школи Гельвінкельшулє у Вольфсбурґу | Photo: City Wolfsburg Тим часом 30 інших міст Німеччини, від Бонна й до Вольфсбурґа, також почали залучати своїх громадян до процесів планування. Приймаючи рішення на користь збільшення "круглих столів", вони розглядають це як шанс для спільного розвитку міста. Відтак з’явилася потреба у професійному супроводі процесу участі громадян у прийнятті рішень. З листопада 2015 року у Штутґартському університеті навіть пропонується магістерська програма під назвою „Участь громадян“. Утім, попри усю позитивність цієї тенденції існують побоювання, що така партиципація тільки загострює соціальну нерівність і виключеність, адже можливості взяти участь використовуються переважно тими, чиї інтереси і без того добре представлені. До подібного висновку дійшло й дослідження, профінансоване Фондом Герті, яке – щоправда, у контексті  змін в енергетичній сфері - поставило під сумнів легітимацію громадянської участі, якщо до процесів пошуку рішень може і хоче долучатися лише невелика кількість громадян. 

посилення ідентифікації громадян з містом

Освітній центр у Вольфсбурґу, Еза Рускеепее | Foto: Stadt Wolfsburg У Вольфсбурґу долучається багато людей, коли йдеться про збір думок і настроїв. Так громадяни були серед тих, хто приймав рішення в конкурсі проектів нового будинку освіти, де першу премію отримали Esa Ruskeepää Architects з Гельсінкі та ландшафтні архітектори Fugmann Janotta Landscape Architecture з Берліна. Було подано 1500 думок, 850 людей взяло участь в оцінці поданих проектів. Для архітектурних конкурсів це нове. Затверджена у 2014 році концепція участі у Вольфсбурґу називається  „BürgermitWirkung“ (нім.: Громадяни з впливом). Вона має намір зміцнити ідентифікацію з громадою, а також поліпшити якість планування шляхом попереднього діалогу. Адже знання користувачів стосовно використання та вражень від приміщень - це цінний інструмент для архітекторів у процесі проектування.

Усвідомлення будівництва як спільної роботи

Майданчик для скейтерів у Вольфсбурґу | Photo: Martin Henze
Інтенсивніше залучення громадян корисне і з точки зору адміністрування будівельних витрат, адже внесення змін вже після завершення процесу планування будівництва чи міського розвитку виливається у чималу копійку. Для координації діалогу з користувачами у Вольфсбурґу відділ будівництва на стадії планування об'єкту отримує підтримку від ще одного спеціального відділу. Наприклад, під час будівництва майданчика для скейтерів ландшафтні архітектори міста утворили єдину команду з департаментом у справах молоді та проектувальниками з мюнстерського проектного бюро DSGN Concepts. Користувачі залучались до створення дизайну в ході двох публічних воркшопів, на яких могли висловити свої ідеї та побажання. Щоб партиципація стала складовою частиною планувальної культури, нові методичні та комунікативні підходи впроваджуються архітектурними бюро, зокрема на чолі з берлінською архітекторкою Сюзанне Гофман. Її бюро Baupiloten супроводжувало воркшопами та планувальними іграми підготовчу стадію перебудови школи Гельвікельшулє у Вольфсбурґу. За умови хорошої підготовки партиципація - це той шлях, що дозволяє користувачам, управлінцям, планувальникам та архітекторам знову усвідомити будівництво як спільну роботу.