Криза біженців
Мова - це ключ
Мистецтво проти війни – чи це дійсно наївно? Ні. Хоча культура – це не панацея, але без неї ми залишимо людей напризволяще. Що Goethe-Institut може конкретно зробити для біженців – в Німеччині, але також і в таборах у Туреччині, Йорданії та Лівані. Клаус-Дітер Леманн
Сьогодні ми є свідками вражаючої культури гостинності, що виразно формує образ Німеччини у світі. Та гостинна зустріч – це всього лише початок. Вирішальним буде те, як швидко люди зможуть отримати доступ до суспільства, як можна розвинути перспективи життя і професійної діяльності.
Поняття «біженці» навіює думки про однорідну групу, але в дійсності все навпаки. У кожного біженця своя біографія, що відрізняється від інших, власний досвід і навички, які визначають його очікування. Звичайно усі спочатку зітхнуть, що вибралися з небезпечних для життя регіонів криз та війн і перебувають у безпеці. Але щонайпізніше через півроку питання про майбутнє набуватимуть все більшої нагальності, і не лише для власної особи, але й для родини.
Для Goethe-Insitut ситуація знайома ще з країн походження, він бачить проблематику біженців у країнах-сусідах Сирії та Іраку – в Туреччині, Йорданії та Ливані. Кількість біженців там почасти складає до 30 відсотків власного населення. Це неймовірне навантаження, відповідно обмеження накладаються і на умови життя, роботи та перспективи людей, які тікають.
Як організація, що діє на міжнародному рівні, Goethe-Institut у співпраці з організаціями біженців в таборах Близького Сходу та Туреччини почав у 2013 році з того, що реалізовував культурно-освітні проекти, які знайомлять особливо дітей та молодь з тими заняттями, що мають сенс, допомагають опрацювати пережиті події та дозволяють розвинути креативні альтернативи. Це проекти короткометражного кіно, театру або спортивні та музично-терапевтичні заходи. Вони мають запобігти появі «втраченого покоління». Фонд культурної продукції має надихнути сирійських митців у таборах відновити активність. Адже перебування у таборах триватиме не кілька років, а радше десятиліття. Тому необхідно більш прийнятно облаштувати те, де доведеться залишитися.
Достатні та диференційовані пропозиції з вивчення німецької мови
«Мистецтво проти війни» - це може звучати наївно. Але інакше надії немає, лише зречення або втеча. В культурну активність та освіту варто інвестувати. Це не панацея, але без цієї креативної праці ми залишимо людей напризволяще. Мовні пропозиції для біженців є також і у країнах-сусідах, але тут виключно для так званого контингенту біженців або в ході возз’єднання родини, тобто для тих, кому гарантоване перебування у Німеччині. Тут необхідно було б збільшити для цих груп підготовчі стипендії на мовних курсах. Це виявилося б позитивним в багатьох аспектах. Можна було б більш продуктивно використати час очікування, витрати були б меншими, ніж у Німеччині, а людей можна було б у Німеччині швидше інтегрувати.
Мова – це ключ до інтеграції, щоб брати участь у громадському житті Німеччини, розпочати навчання або інтегруватися у ринок праці. Таким чином центральне значення набувають достатні та диференційовані пропозиції з вивчення німецької мови. Це належить до головного напрямку діяльності Goethe-Institut, включно з підвищенням кваліфікації вчителів німецької мови. Через надзвичайну ситуацію та стрімке зростання попиту в курсах німецької мови Goethe-Institut розширює свою пропозицію кваліфікаційних курсів, навчаючи волонтерів початковому рівню німецької у мовній роботі з біженцями. Після випробувального періоду зараз усі дванадцять центрів у Німеччині можуть діяти в цьому напрямку. Учасників відбирають такі організації як Caritas, innere Mission, німецький Червоний Хрест або общини. Дотепер результати були надзвичайно позитивними.
Біженців, які прибувають до Німеччини, поєднує одне: майже всі мають смартфон. Тому Goethe-Institut хоче оформити і розширити наявні пропозиції програм для самостійного навчання на планшетах і смартфонах таким чином, щоб можна було б їх широко використовувати для першого знайомства з німецькою мовою і зв’язувати їх з найпоширенішими рідними мовами, наприклад арабською. Так можна було б значно розширити охоплення, що при такій великій кількості є тим аспектом, яких не варто недооцінювати.
Заходи проти дестабілізації
Серед біженців є групи з хорошою освітою, які дуже зацікавлені в якісних курсах для швидкого виходу на ринок праці та виявляють більшу готовність до мовної підготовки. Тут треба було б надати можливість для навчання на інтенсивних курсах як в аудиторіях так і онлайн з наставником.
10 вересня цього року Goethe-Institut отримав чудовий подарунок від Japan Art Foundation у Берліні з нагоди проголошення лауреатів Praemium Imperiale, Нобелівської премії з мистецтв. Фундація пожертвувала на курси німецької мови для дітей біженців у Німеччині 100 мільйонів ієн, тобто 750.000 євро. Тут йдеться про дітей та підлітків віком від дванадцяти до 17 років. Наразі у Мюнхені та Швебіш Галь стартують перші курси, а також програми культури і дозвілля. Також в планах – телебачення для дітей, що знайомить з мовою та передає знання, маючи широкий ефект і також слугуючи інтеграції.
За всієї гострої скрути і нагальних потреб для інтеграції у Німеччині не варто забувати: не всі люди кочівники. Тому Goethe-Institut інтенсивно працює над заходами протидії дестабілізації суспільств. У суспільствах, де тривають процеси ерозії, кристалізаційними вузлами можуть бути діячі, близькі до освіти, з якими ми засновуємо навчальні об’єднання, налагоджуємо і розбудовуємо культурну інфраструктуру та створюємо перспективи на місцях. Хороші приклади цього мають місце у Африці, в Південно-східній Азії або в Тунісі: здобувати кваліфікацію не для міграції, а для власної країни!
Клаус-Дітер Леманн - президент Goethe-Institut. Стаття вперше з'явилась у берлінській газеті „Tagesspiegel“.