Казки Грімм
Чому їх так люблять?

Десять питань і десять відповідей до Ґріммових казок від Алли Паславської.

Кому завдячуємо виданням "Казок для дітей та родини"?

Зібранням, записом, тож і збереженням найкращих німецькомовних казок і переказів завдячуємо передовсім Якобу та Вільгельму Ґріммам – німецьким мовознавцям і збирачам казок. 1812 та 1815 р. вони опублікували"Казки для дітей та родини", які познайомили широке коло читачів із духовними скарбами Німеччини, Австрії, Швейцарії. Перші "великі" видання містили 211 казок і переказів. 1825 р. вийшла друком "мала" збірка, у якій було 50 казок, відібраних і опрацьованих спеціально для дітей. Із часом книгу переклали багатьма мовами, завдяки чому німецькомовні казки дуже швидко стали відомими в цілому світі і залишаються такими й через 200 років.

У чому непересічність збірки казок братів Ґріммів?

Як літературний жанр казка сягає своїм корінням давніх часів і присутня в усній формі, поряд з міфами і переказами, в різних культурах. Одними з перших, хто зібрав і зафіксував народні казки на письмі, були італієць Джамбаттіста Базіле, який 1634 року видав "Казку казок" (відому також як "Пентамерон"), пізніше француз Шарль Перро, який видав 1697 року збірку "Казок Матінки Гуски". Однак саме брати Ґрімми не лише систематизували, літературно опрацювали і пристосували для дитячого сприйняття зібрані казки, але й заклали основи наукового дослідження казки як літературного твору.

Яка тематика "Казок для дітей та родини"?

Одна з особливостей казок загалом – це спільність їхньої тематики у фольклорній спадщині різних народів світу. Казки братів Ґріммів також торкаються вічних тем – боротьби добра зі злом, родинних стосунків, виховання, побуту й культури. Добро уособлюють Бог, позитивні герої і героїні, звірі та птахи, а зло – відьми, чорти, мачухи, злі брати чи сестри. У "Казках для дітей та родини" присутні ці ж теми: пишноволоса Рапунцель і невтомна Попелюшка таки знаходять своїх принців, з якими їх розлучила зла чарівниця чи мачуха, мисливець рятує Червону шапочку та її бабусю з черева Вовка, у бездомних Бременських музик з’являється домівка і т.д. Головна думка казки – добро завжди перемагає.

У чому секрет успіху збірки Ґріммових казок?

Казки люблять усі – малі й дорослі, бо в казках втілюються мрії і перемагає справедливість. У пересічних людей виростають крила, звірі починають розмовляти, бідні стають багатими, а слабкі сильними. Брати Ґрімми адаптували для дітей інколи доволі жорстокі або еротичні сюжети "автентичних" казок, спростили виклад, відібрали 50 найцікавіших історій, прикрасили малюнками Людвіґа Еміля Ґрімма і погодили невисоку ціну збірки. Тож, казки так сподобались і дітям, і їхнім батькам, що їх лише за життя братів перевидавали 10 разів.

Що відрізняє казки від інших жанрів?

Казку легко впізнати одразу. Вона починається, зазвичай, подібними словами: Жилa нa світі однa вдовa ("Пані Метелиця"); Жив нa світі бідний селянин ("Мізинчик"); Жилa собі нa світі слaвнa дівчинкa ("Червона Шапочка"). Типовою для казки є дія з трьох частин – конфлікту, шляхів його розв’язання та, власне, розв’язки. На відміну від переказів і легенд, казки невизначені в часі (давним-давно, от раз, одного разу, колись) і просторі (десь у якомусь-то царстві, в одній країні, у дрімучих лісах). Стиль казок чіткий, образний і полюбляє контрасти. Майже обов’язковим компонентом казки є щаслива кінцівка.

Чи подібні казки братів Ґріммів на українські народні казки?

Казки кожного народу акумулюють його традиції, звички, цінності і стереотипи. А вони формуються географічно, історично, соціально й культурно. Очевидно, що не завжди те, що цінне в одного народу, так само важливе в іншого. Німецький етнос завжди шанував такі риси характеру, як працьовитість, ощадливість, раціональність, побожність. В українців працьовитість поєднується з волелюбністю, емоційністю, гостинністю і почуттям гумору.

Хто одомашнив "Казки для дітей та родини" в Україні?

1919 року у видавництві "Вернигора" (Київ–Відень) вийшло друком чотиритомне україномовне видання "Казок братів Грімм" з 180 малюнками. Цього ж року в Ляйпцігу надрукували ще дві збірки. Одними з перших українізували Ґріммові казки М. Харченко, Ф. Супрун, Д. Корзун. Великою популярністю користуються казки Ґріммів в перекладі С. Сакидона та Є. Поповича. Долучились до перекладів казок також М. Таранько, О. Ігнащенко, В. Невська, В. Лазня, Г. Захарчук та ін. Усі ці перекладі різні – назвами казок і головних дійових осіб – "Пані Метелиця" і "Баба Метелиця","Братерство кішки з мишею" і "Як кішка з мишкою приятелювали","Золотий птах" і "Золота пташка", "Король Дроздобород" і"Дроздобородько", "Доктор Всеугадько" і "Лікар Всезнай."

Чи складно перекладати казки?

Хоч казки доволі прості за будовою, а їхня мова лаконічна й не особливо перенасичена стилістичними фігурами, для перекладу казок потрібні глибокі знання не лише мови оригіналу, але й культури народу, який створив ці казки. Казки містять багато національно маркованої лексики – реалій, діалектизмів, фразеологізмів. Казкам властива темпоральна, локальна і персональна невизначеність – дія відбувається десь, колись, в якихось країнах, землях, а персонажі уособлюють певні типові риси характеру. Тож, перекладач мусить врахувати усі ці особливості і передати їх і мовно, стилістично і культурологічно.

Чому казки не втрачають своєї популярності?

Батьки читають своїм дітям казки, діти стають дорослими і знову читають їх своїм дітям. На щастя, глобалізаційні процеси ще не торкнулися цієї давньої традиції. Щоб навчити дитину чогось доброго, не потрібно кожного разу придумувати щось нове. Достатньо прочитати їй казку, важливим елементом якої є повчальний зміст. А ще казки розвивають мислення, підживлюють фантазію і дарують кожному те, чого йому у реальному житті бракує – комусь чарівної сили, комусь вічної молодості, комусь неземної краси, а комусь попросту відчуття затишку і захищеності.

Як казки отримують нове життя?

У нових версіях казки постають завдяки телебаченню і комп’ютерним технологіям. Тексти казок осучаснюють, героїв одягають у стильний одяг, модернізують реалії, сценаристи дописують і переписують сюжети. І хоч консервативні шанувальники традиції б’ють на сполох, варто визнати, що сучасні екранізації казок Ґріммів, напр., "Якось у казці",/i>(Once Upon a Time) не можуть завдати шкоди оригіналові твору, а, можливо, навпаки, змушують нас пригадати сюжет, головних героїв і наші дитячі відчуття від першого прочитання улюблених казок.