Франкфуртський ярмарок 2016 З Малевичем до визнання

Сергій Жадан на українському стенді Франкфуртського книжкового ярмарку 2016
Сергій Жадан на українському стенді Франкфуртського книжкового ярмарку 2016 | Фото: Ірина Батуревич

На 68-му Франкфуртському книжковому ярмарку для України все було інакше ніж раніше: з сучасним менеджментом, гідним стендом та різноманітним асортиментом країна була представлена як гравець на світовому книжковому ринку, інтегрований у світовий культурний контекст.

Основною рушійною силою прогресу стала співпраця цілого ряду державних і недержавних інституцій: МЗС, Міністерства культури, Генерального консульства України у Франкфурті, а також літературних фестивалів Книжковий Арсенал, Meridian Czernowitz, Форум Видавців, Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, мистецької платформи Ізоляція, Я Галереї, новоствореного Інституту книги, Фонду родини Загорій та Франкфуртського книжкового ярмарку. Окремо також долучилися Goethe-Institute, що посприяв презентації найкрасивіших книжок на виставці. Цей список варто було навести не лише з почуття вдячності, а й як свідчення здатності до колаборації, щоб заявити про себе.

Навчатися з досвіду

Раніше крупні українські видавництва сприймали ідею національного стенду як провальну через брак державної підтримки, надаючи перевагу інвестиціям у власні виставкові стенди.

Неактивна участь багатьох українських видавців також пояснюється також складністю обліку «ефекту» від поїздки. Багато хто віддавав перевагу участі в ярмарках B2C – тобто з можливістю продажу книжок читачам, а не лише експонування своїх здобутків.

Багато хто не відчував також можливості конкурувати. До прикладу, на ярмарках у Литві чи Варшаві, представити себе інтерес був вищий: менша кількість експонентів дозволяє легше виокремитись. Отож про Франкфуртську книжкову виставку, з її 7000 експонентів з усього світу для більшості навіть не йшлося.
 
Натомість були й ті, хто сам торував для себе шлях у світ: передусім видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Видавництво Старого Лева, Кальварія, Нора-друк та Vivat. Дехто, як наприклад, видавництво Родовід, за останні роки стали постійними учасниками на спеціалізованих міжнародних виставках. Очевидно, що вже у 2016-му ми мали серйозних гравців не лише за обсягами виданої продукції, але й на рівні ведення міжнародного бізнесу.

Нове покоління культурних менеджерів будує новий виставковий стенд

"З’явилися культурні менеджери, які готові працювати на книжковий ринок", - констатував міністр культури Євген Нищук на відкритті національного стенду.
 
Сам стенд цього разу відзначився комунікаційно: концептуальний та функціональний дизайн, приваблива естетика та вдала зонованість. Центральною фігурою для концепції стенду став актуальний та інтеркультурний образ Казимира Малевича. Побудований довкола його ідеї "архітектонів", тобто архітектурних принципів супрематизму, стенд сміливо і грамотно спланований із розрахунку не на одну міжнародну виставку. На звернення МЗС Тетяна Філевська, арт-менеджерка, культурна активістка та упорядниця книги «Казимир Малевич. Київський період 1928-1930» спільно з архітектором Сашею Манукянцем окреслили, яким чином використати головні ідеї Малевича та інших авангардистів, але разом з тим зробити стенд сучасним, функціональним та з можливістю повторного використання. Зупинилися на модульній системі: щоразу з цих елементів можна збирати інший варіант дизайну. «Архітектуру стенду» підсилив і фірмовий стиль за візуальними мотивами Флоріана Юр’єва, створений арт-директоркою Мистецького Арсеналу Альоною Соломадіною.

Українська програма на Франкфурті 2016

Схоже, сучасна естетика справді додала сміливості кожному експоненту. Серед них свої книжки представили 14 видавців на стенді та 5 видавництв з безстендовою участю. 12 видавців також приїхали у Франкфурт з окремими стендами. Надзвичайно втішно, що серед їхнього числа не лише великі знані видавці, а й молоді і навіть малі.
 
Лейтмотивом української програми, зрежисованої літературною корпорацією Meridian Czernowitz, можна назвати серію дискусій про постать Казимира Малевича – за участі Мирослави Мудрак, Лідії Лихач, Жана-Клода Маркаде й Тетяни Філевської. Метою цих заходів було відкриття київської спадщини Малевича, його педагогічного досвіду, що справило вплив на позиціонування України у світовому мистецькому контексті.

Література та мистецтво під час війни, конфлікти, боротьба та байдужість стали питаннями подіумних дискусій, в яких взяли участь Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Катя Бабкіна, Ірина Цілик, Ігор Померанцев, Борис Райтшустер та інші інтелектуали.

Мандрівник та засновник проекту «Urkaїner» Богдан Логвиненко зосередився під час представлення книжок «Saint Porno» та «Перехожі» на інших акцентах, озвучивши важливі для України зміни: ми не маємо (пост)радянської фобії гострих тем, ми відкриті до світу, ми готові до діалогу – слухати і говорити.

Також у програмі фігурували професійні події, розраховані на українських видавців: Книжковий Арсенал спільно з Франкфуртським ярмарком провів "speed-dating", знайомлячи українських видавців із зарубіжними колегами, та екскурсійні тури національними стендами.

Загалом програма налічувала понад 20 дискусій, зустрічей і презентацій, вийшовши за межі експоцентру: на вечорі, організованому Генеральним консульством України у Франкфурті-на-Майні, Юрій Андрухович, Катерина Бабкіна, Сергій Жадан та Ірина Цілик зібрали більше, ніж аншлаг.