Молодь і нові медіа Смартфон як третя рука

Виростаючи з інтернетом
Виростаючи з інтернетом | Photo (detail): © maria_savenko - Fotolia.com

Байдуже, чи ти вдома чи у колі друзів, мобільний телефон завжди з тобою у кишені. Троє молодих людей відверто і самокритично говорять у інтерв’ю про смартфони, їхнє надмірне використання і про те, як вони особисто протидіють цьому.   

2016 року у Берліні вперше відбувся TINCON – молодіжний інтернет-конгрес, зорганізований молоддю для молоді.  Чарлі (16 років), Каан (17 років) і Оле (16 років) входять до складу ради  конгресу. В офісі TINCON’а уБерліні-Кройцберг вони розповідають, що у роботі найбільше цінують привітливий тон і повагу. Цього, на жаль, нерідко бракує у світовій мережі інтернету.

Оле, Чарлі, Каане,чому інтонації у мережі часто такі грубі? 

Оле (2000 р.н.), повне ім’я: Ян Оле Піпер, вчиться у вальдорфській школі Гамбурга. Оле (2000 р.н.), повне ім’я: Ян Оле Піпер, вчиться у вальдорфській школі Гамбурга. | Photo (detail): © Private Оле: Так склалося з часом. Не без того, що, наприклад,  друзі можуть трохи покепкувати один з одного. Це зрозуміло. Гірше справа з однокласниками. Тут інколи трапляються доволі екстремальні випадки. Звісно, в інтернеті є форуми, де ми дискутуємо предметно, без зайвих відступів. Але існують і форуми, повні образ і зневаги.

А як дорослі? У них контрольованіша реакція на агресію в мережі?

Каан: Ні. Недавно мій батько написав розлючену відповідь на один коментар на форумі. Я його перепитав, чи він справді хоче відіслати той текст. Адже саме так і починаються сварки в інтернеті. Ніколи не слід реагувати на повідомлення і вислови в мережі, які розраховані на провокацію. Коли люди бачать, що на їхні провокації ніхто не відповідає, їм стає нецікаво і вони кидають цю справу.

Що ви взагалі порадили б дорослим?


„Чарлі“ (2000 р.н.), повне ім’я: Чайєне Непольски, навчається  у школі Паули Фюрст в Берліні. „Чарлі“ (2000 р.н.), повне ім’я: Чайєне Непольски, навчається у школі Паули Фюрст в Берліні. | Photo (detail): © Private Чарлі: Сучасні діти виростають з інтернетом. Вони не вчаться одразу ненавидіти кожного, хто має іншу думку. Навпаки, вони вчаться розпитувати, чому він думає інакше. Дорослі ж інколи це не розуміють і вважають, начебто ми пишемо все, що нам заманеться. Як на мене, дорослі мають навчитися проявляти у мережі елементарну толерантність.

А як ви навчилися бути толерантними?

Чарлі: Самотужки, на власному досвіді. 12-літні ображають один одного просто так. Але потім вони вчиться більше не робити цього. Не в останню чергу тому, що й інші у мережі також вже уважніші і питають тебе: Навіщо ти це робиш? Добре подумай, що ти пишеш. Зрозуміло, потрібен час, але підлітки добре справляються із цим завданням.

Навіщо вам смартфони?

Чарлі: Для спілкування.

Каан: До інтернету було непросто познайомитися з кимось, встановити контакт і підтримувати його. Тепер набагато легше знайомитися, навіть не виходячи з дому.

Оле: Смартфон – це не тільки спілкування, це все: Youtube, читанка, ігри. Це забавка, щоб убити час. Зі смартфоном я забув про нудьгу. Тут багато серіалів, фільмів, ігор – і все це лежить просто у тебе в кишені. 

Чи важко вам відкласти смартфон у сторону?

Каан Їлдирим (1999 р.н.) закінчив школу, тепер проходить практику. Каан Їлдирим (1999 р.н.) закінчив школу, тепер проходить практику. | Photo (detail): © Private Каан: Коли я вранці прокидаюся, одразу дивлюся у смартфон, щоб дізнатися котра година, скільки народу написали мені, чи трапилося щось важливе. Також беруся за телефон, коли сиджу без діла. Якщо маю роботу, то телефон відкладаю. Наприклад, зараз: якби я під час нашої розмови щось робив у телефонів, це було б дивно. Мені самому було б незручно. Та тільки ми закінчимо інтерв’ю, я одразу подивлюся у телефон. Навіщо його, взагалі, відкладати кудись убік? Він чудово почувається й у кишені.

Хіба це перевага?

Каан: Ні. Смартфон – це перший крок до кіборга. На ньому зберігається дуже багато інформації про людину. Смартфон – це ніби протез третьої руки людини. Тому багато хто може легко розлютитися, якщо у нього відібрати телефон. Він тоді почувається так, ніби у нього відібрали руку. Насправді, ми більш залежні від наших телефонів, аніж нам здається.    

Чарлі: Мені відоме це бажання, постійно тримати телефон у руці. Але це бажання в мені доти, поки телефон новий. Через деякий час така „залежність“ зникає. Особисто я вважаю, що телефон можна відкласти в сторону. Мені, принаймні, це чудово вдається.  

Чи не виникає у вас відчуття надлишку медій?

Оле: Коли я користуюся смартфоном – ні, а от із комп’ютером таке відчуття інколи трапляється, передусім, коли я „зависаю“ з якоюсь справою. Наприклад, хочу написати комп’ютерну програму, а в мене нічого не виходить. Це мене пригнічує. Або, наприклад, коли готую якийсь проект для школи. Величезні обсяги інформації, які потрібно знайти й опрацювати, страшенно виснажують мене.

Каан: Смартфони та комп’ютери розумні машини. У них дуже високий поріг використання. Треба постаратися, щоб виникло відчуття перенасиченості. До речі, існує поняття „фантомних вібрацій“ – це коли тобі здається, що телефон вібрує, хоча насправді він не вібрує. Ось такі моменти і вказують, що ти перебрав з телефоном.

Чарлі: Взагалі, треба частіше відкладати телефон убік і знайти свій власний поріг допустимого використання.

Як ви виховуєте у собі здатність облишити телефон, дати йому спокій?

Чарлі: Потрібно вміти стримуватися і встановлювати собі заборони. Наприклад, визначити час, протягом якого можна користуватися телефоном, і поставити будильник. Або встановити заставку на екрані „Не стирчи так часто у телефоні!“

Оле: Якщо тобі самому не вдається дисциплінувати себе, то можна попросити друзів або членів родини допомогти. Коли я сиджу у телефоні, кажу собі: вставай, краще йди на вулицю, проведи час з друзями. Назад з цифрового світу до аналогової реальності!

Каан і Чарлі під час інтерв’ю в офісі Tincon Каан і Чарлі під час інтерв’ю в офісі Tincon | Photo (detail): © Tincon Як відомо, в інтернеті ми залишаємо свій інформаційний слід, яким не гребують скористатися у власних інтересах різні фірми та компанії. Як ви до цього ставитеся?  

Чарлі: Таке буває часто. Наприклда, я ґуґлю якусь ігрову приставку. Пізніше, коли захожу на Ebay, там автоматично вже з’являються гарнітура для приставки або ігри. От тоді я питаю себе: Як добре вони мене знають? Може, варто бути обережнішою в інтернеті? З одного боку, дурна ситуація, що вони про мене знають, та, з іншого боку, мені це не так вже й важливо.   

Але ж це шлях до маніпуляцій. Ви одержуватимете лише однобічну інформацію. 

Чарлі: В інтернеті все доволі просто: пара кліків – і ти повертаєш собі свою свободу. Тому для мене це не катастрофа.

Каан: А мене це турбує. Тебе вивчають не особисто, а віддалено як ID або IP. Нам тільки здається, що це десь далеко і нас не стосується. Як на мене, це жахливо, що хтось там знає мої вподобання. Я не почуваюся вільним, коли відчуваю, що мене оцінюють.  

Оле:  Щодня межі приватності звужуються. Алгоритми стають дедалі кращими, бо ми даємо їм все нову і нову інформацію. Ми, підлітки, часто не усвідомлюємо цього. Але це стосується нас і ми маємо протидіяти. 

Як би ви виховували своїх дітей у питанні користування інтернетом?

Каан і Чарлі.  Оле у Гамбурзі і бере участь у розмові за допомогою скайпу. Каан і Чарлі. Оле у Гамбурзі і бере участь у розмові за допомогою скайпу. | Photo (detail): © Tincon Оле: Малюків до телефонів і комп’ютерів я не пускав би взагалі. І тільки пізніше, крок за кроком, поступово знайомив би дитину з ними. Я проти заборон. Але межі і час користування варто встановлювати. Дитині можна давати смартфон тільки тоді, коли вона знає переваги та недоліки реального і віртуального світу і їй знайома радість справжнього життя. 

Каан: Я б сів поруч біля своєї дитини і пильнував би, щоб усе було так, як слід. Але спочатку я пояснив би їй усе. Мені здається, це неправильно, коли дітям щось забороняють без пояснення причини. Дуже важливо назвати причину, інакше діти не сприймуть заборону серйозно. Водночас я показав би дитині, що таке справжній світ, друзі, вулиця. Щойно людина виходить з дому, вона пізнає щось нове. Там, за стінами будинку, на нас чекає цілий світ.