Графіті та стрітарт
Berlin Not for Sale

У берлінського графіті багато образів - це яскраві написи на багатоповерхівках, величезні фігури, зафарбовані чорним на знак протесту, настінні рекламні зображення. Запрошуємо Вас до незвичайної прогулянки з goethe.de.

В середині 1980-х захоплення графіті, що зародилось у США, досягло Німеччини. З того часу Берлін належить до світових метрополій стріт-арту,  що представляють його найбільшу різноманітність. У місті, яке до 1989 року залишалось розділеним, нова молодіжна культура відразу потрапила на багатий ґрунт. Тут вже довгий час існувала традиція лівого протестного руху, за якою стіни будинків використовувались як полотна для політичних гасел, і це підхопила нова вулична культура. До того ж в її розпорядженні був найбільш придатний об’єкт, який можна було собі уявити – Берлінський мур. Вже на початку 1980-х років його повністю вкрили графіті.

Після німецького Возз’єднання інтерес до міста з боку цієї тусовки тільки зріс, адже багато будинків стояли порожні, а в інших залишались нез’ясованими права власності. В перші роки нового життя з’явилась велика кількість легальних або принаймні толерованих площин для балонного малювання, так званих halls of fame. Якісні та різноманітні графіті перетворили Берлін на одну з головних цілей художників-графітчиків міжнародного рівня.

З перебігом часу ця мистецька форма набула найрізноманітніших відгалужень, і її сприйняття теж постійно змінюється: чиста класика графіті-написів продовжує викликати контраверсійні дискусії. Натомість на відміну від написаних балоном коротких імен – теґів (tags), або шрифтових картин на їх основі (pieces) сприйняття так званих творів стріт-арту харатеризується повагою з боку широкої публіки, для якої вони часто й призначаються. Мова тут йде перш за все про крупні настінні картини, інколи зі складною композицією, так звані мурали, що все частіше створюються легально на замовлення. Разом з тим тусовка, що діє на нелегальному рівні, також зберігає свою активність. Вона залишається вірною початковому задуму графіті як політичної позиції в місті, як протистояння все більшій приватизації та комерціалізації публічного простору. Журнал goethe.de разом з графіті-архівом спілки Jugendkulturen e. V. відібрав десять найцікавіших берлінських творів стріт-арту. Вони розповідають історію мистецтва і міста.

Berlin not for sale (2014), колективи Orangotango, Pappsatt та Reclaim your City (Німеччина)

Влітку 2014 року на фасаді будинку в районі Кройцберг з’явилась спільна робота кількох графіті-колективів, яка зображує боротьбу, що відбувається сьогодні довкола джентрифікації. Картина нагадує гру «Монополія», візуалізуючи різні стратегії спротиву приватизації та витісненню: протести орендарів, галасливі демонстрації, захоплення будинків, блокади примусових виселень та інші засоби оволодіння міським простором. Чіткий політичний меседж та зрозуміле графічне втілення продовжують традицію публічних інтервенцій, яка має мало спільного з закодованою візуальною мовою американських графіті-написів. Таке ліве політичне фасадне мистецтво з його гаслами, нанесеними балонами на стіни будинків, було популярне перш за все під час студентського руху в кінці 1960-х років. Воно також відсилає до вкоріненої у Латинській Америці традиції так званого Muralismo, що через великоформатні настінні картини фіксує і розповідає історію лівого протесту.
Місце: проект будинку самоврядування по вулиці Мантойффельштрассе, 39, Берлін-Кройцберг

Cuvry-Graffiti (2007/8), Blu (Італія)

Найвідоміші графіті на так званому полі Curvy – це великоформатні фасадні картини (мурали) італійського стрітарт-художника BLU, створені на узбіччі давно забутого будмайданчика. У 2007 році з’явились дві білі фігури, які намагаються зазирнути одна одній під маски, у 2008 році до них додалась безголова постать, зап’ястки якої скуті годинниками. Обидва твори нагадують про початок комерціалізації та труднощі зрощування міських частин у Берліні після падіння Муру. Ареал площею близько 12.000 квадратних метрів був частиною суперечливого будівельного проекту та постійно ставав предметом суперечок між політиками міста. Між тим територія використовувалась для тимчасового проживання, а після пожежі 2014 року її зачистили. Протестуючи проти міської політики розвитку Берліна та побоюючись потрапляння своїх мистецьких творів до рук майбутнього власника ділянки, BLU вирішив у грудні 2014 року зафарбувати настінні картини чорним кольром. В січні 2017 року розпочалось спорудження офісного комплексу.
Місце: вул. Курвіштрассе, Берлін Кройцберг

The Yellow Man (2007), Os Gêmeos (Бразилія)

Великоформатна настінна картина з’явилась у 2007 році в рамках графіті-фестивалю  Backjumps, одного з найважливіших виставкових проектів графіті та стріт-арту, що надає великій кількості художників з різних країн легальний доступ до крупних настінних площин. The Yellow Man представляє бразилійський стрітарт-дует близнюків Os Gêmeos, які спільно з такими художниками як Banksy належать до найвідоміших представників стріт-арту в світі. Великі частини картини за розповсюдженим у Бразилії звичаєм покриті настінною фарбою через дорожнечу балонів. У своїх мотивах Os Gêmeos звертаються до автохронного населення та бунтарського коріння графіті у Бразилії. Характерним елементом робіт є великі, часто загорнуті фігури, а самі твори можна зустріти на великих мистецьких фестивалях й у галереях. Попри те, що художники сьогодні беруться виконувати замовні роботи за великі гонорари, вони зберігають відданість традиції соціально критичного вуличного мистецтва.
Місце: вул. Оппельнерштрассе 3, Берлін-Кройцберг

Bierpinsel (2011), Flying Förtress, Honet, Sozyone, Craig KR Costello (міжнародний склад учасників)

Споруджена у 1976 році 40-метрова будівля футуристичного характеру – це один з небагатьох прикладів концептуальної архітектури того часу, що збереглися дотепер. Прізвисько «Bierpinsel» (пивний помазок) поширилось відразу ж після відкриття у 1976 році та вказувало на характерну форму і використання приміщень переважно для гастрономічних цілей. З 2006 року споруда стоїть порожня, якщо не брати до уваги невеликі мистецькі акції та події. У 2011 році Bierpinsel та прилеглу станцію метро Шлосштрассе в рамках мистецької ініціативи взявся оформлювати міжнародний колектив художників. Варто відзначити, що замовлення адресували майстрам, відомим на той час своїми нелегальними роботами. В ході генеральної санації будівлі графіті планується знову прибрати. Від січня 2017 року Bierpinsel належить до пам’яток архітектури.
Місце: вул. Шлосштрассе, Берлін-Штегліц

Face Time (2015), Various & Gould (Німеччина)

Портрет, складений з клаптиків у манері «печворк» - це частина серії Face Time. Мистецький дует Various & Gould характеризує твір як дослідження характерів у формі колажів, в яких голови нагадують фантомні образи. За їхніми словами, мета полягає у створенні дадаїстичних печворк-ідентичностей, що підважують розповсюджені ідеали краси та утверджують людську багатоманітність. Мурал розміром 350 квадратних метрів створений за угодою з берлінським бюро архітектури в рамках спорудження нового житлового комплексу у Берліні-Кройцберг. Співпраця такого роду як правило не позбавлена критики з боку графіті-тусовки, адже має мало спільного з засадничою ідеєю повернення міського простору. З іншого боку художники, які у своїх роботах піднімають соціально значимі теми, отримали свободу в оформленні стіни, що відрізняє їх від тих графітчиків, що втілюють задані замовлення клієнтів.
Місце: вул. Гайнріха Гайне, 73, Берлін-Кройцберг

Фасад готелю «Eastside» (починаючи з 2014 року), різні художники

На відміну від фасадного твору Face Time від Various & Gould настінні зображення берлінської дизайн-студії XI-Design – це щедро оплачені рекламні замовлення. Під керівництвом майстра з татуювання та двох колишніх графітчиків XI-Design спеціалізується на представленні оголошень у графіті-стилі. Станом на початок 2017 року XI-Design може запропонувати близько 100 стін в усій Німеччині, з них 80 – у Берліні. Якщо вдається досягти домовленості з замовником, тоді виконання роботи покладається на незалежних графіті-художників. В майстерно виконаних муралах як правило, хоч і не завжди, можна також розпізнати рекламу. Такі агенції як XI-Design викликають найбільше суперечностей всередині самої тусовки. З іншого боку на користь фірми грає те, що з прибутків від рекламних угод вона в свою чергу фінансує проекти, які підтримують незалежну сцену.
Місце: вул. Мюленштрассе, 6, Берлін-Кройцберг

Hall of Fame, Парк біля Муру (з 1989 року), різні художники

Парк біля Муру, у 1994 році переобладнаний у зелену зону – це частина так званої смуги смерті вздовж Берлінського муру. Точніше кажучи, йдеться про територію між самим Муром з заходу та меншим, так званим тиловим муром зі сходу. З 1989 року, коли місцевість стала публічно доступною, частина тилового муру використовується графіті-художниками. І хоча Мур тим часом увійшов до Пам’яток архітектури, нанесення графіті сприймається толерантно, а з 2014 року для цього не потрібне індивідуальне письмове погодження. Сьогодні Парк біля Муру – це найбільший та найвідоміший hall of fame (легальна площа для балонного мистецтва) у Берліні та популярне місце проведення різних заходів графіті.
Місце: Парк біля Муру, вул. Ґляймштрассе, 55, Берлін-Пренцлауер Берг

Interbrigadas – фасад Mercure Hotel (2009), різні художники

Мурал на зовнішній стіні готелю в берлінському районі Кройцберг, завершений у 2009 році – одна з найбільших настінних картин Берліна. Він виник за ініціативою берлінської спілки Interbrigadas, яка з 2006 року веде активну діяльність заради культурного обміну між Європою та Латинською Америкою. У картині зустрічаються різні культурні течії та стилістичні напрямки. Яскраво представлені фігурні зображення, які полюбляють бразилійські стрітарт-художники. Ще одним містком слугує розвинута в Бразилії спеціальна графіті-типографія так званих Pichação, що нагадують руни. Такі теґи коріняться в традиції шрифтового мистецтва і набули в самій Бразилії поганої слави, натомість у Європі в неї багато прихильників.
Місце: готель «Mercure», вул. Лукенвальдерштрассе, 11, 10963, Берлін

Багатоповерховий будинок біля Коттбуссер Тор (2012), Berlin Kidz (Німеччина)

На ранній стадії графіті часто нагадували екстремальний спорт. Цю традицію продовжує берлінська графіті-команда Berlin Kidz, що з 2010 року привертає увагу всього середовища своїми гучними акціями. Серед них – спуск на канатах з дахів багатоповерхівок або так званий серфінг – поїздка на дахах вагонів міських електричок і метро. Поряд із карколомними акціями, що вимагають великої акробатичної вправності та відваги, Berlin Kidz отримують схвальні відгуки від представників самої тусовки за те, що повернули політичний і бунтарський графіті-рух. Графіті-мистецтво команди звертається до початків балонного шрифтового мистецтва США, до того ж чітко помітно, що їм важливо створити якомога неповторніший стиль: химерні теґи у червоних і блакитних тонах, що справляють ледь не філігранне враження у міській панорамі і в’ються вздовж стін будинків немов татуювання.
Місце: Коттбуссер Тор, Берлін-Кройцберг

Дім Томмі Вайсбекера (1989), різні художники

Оформлення стін так званого Дому Томмі Вайсбекера, завершене у 1989 році, нагадує про традицію лівих протестних гасел та символів Західного Берліна кінця 1960-х років. Тоді на стінах будинків почав з’являтися  і всесвітньо відомий сьогодні знак Peace як європейський передвісник графіті. У ті часи також починається історія Дому Томмі Вайсбекера. У 1973 році він був захоплений  та використовувався самоврядним колективом мешканців, який надавав помешкання зокрема і для безпритульних. В його назві згадується лівий радикал Томас (Томмі) Вайсбекер, вбитий у тому ж році під час поліцейської операції. Довгий час будинок вважався конспіративним місцем лівого тероризму. На початку 1980-х років його зрештою визнали молодіжним житловим об’єднанням. Мотиви настінних зображень спираються на центральні елементи лівої інтелектуальної традиції: отупіння людей через засоби масової інформації та звільнення через повернення до природнього. Поряд з характерними політичними муралами лівий бік будинку слугує сьогодні як hall of fame.
Місце: вул. Вільгельмштрассе, 9, Берлін-Кройцберг