Швидкий вхід:
Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Віртуальна реальність у музеї
Коли оживають динозаври

Project Zeitreise |  Städel Museum in 19th century
Проект «Подорож у часі» | Музей Штедель у 19-му столітті | Фото: Städel Museum | Photo: Städel Museum

Віртуальна реальність підкорює музеї. За допомогою нових технологій природничі та мистецько-історичні музеї освоюють неймовірні виміри.

Лише за допомогою кількох рухів відвідувачі музеїв переносяться в інший світ. Обираєте програму на смартфоні, закріплюєте телефон на корпусі окулярів віртуальної реальності, надягаєте пристрій на голову і за допомогою коліщатка налаштовуєте різкість картинки. І ось вже Ви піднімаєтеся громіздкими кам’яними сходами (у віртуальній реальності) до внутрішньої частини будівлі. Спочатку проходите хол, долаєте ще одні сходи, далі по коридору – і тут можете вирішувати: чи знайомитися далі з музеєм у формі запрограмованої екскурсії, чи обрати маршрут до шедеврів, або ж краще рухатися на власний розсуд. 

Projekt Zeitreise | Präsentation der Städelschen Sammlung 1833 Проект «Подорож у часі» | Презентація Штеделівської колекції 1833 року| Фото: Städel Museum | Foto: Städel Museum Віртуальна реальність (VR), занурення у змодельоване комп’ютером, інтерактивне віртуальне середовище, дісталося до німецьких музеїв. Це демонструє, наприклад, «Подорож у часі» - програма віртуальної реальності музею Штедель у Франкфурті-на-Майні. Програма була розроблена командою, що об’єдналася навколо Йохена Зандера (Jochen Sander), заступника директора музею. Щоб застосувати цю програму, необхідно мати окуляри віртуальної реальності виробництва компанії «Самсунг». Особливість віртуальних екскурсій, які стають можливими за допомогою цієї програми, полягає в тому, що відвідувачі рухаються не через актуальну тривимірну реконструкцію музею, а знайомляться із залами експозицій так, як вони виглядали в 1878 році, коли на березі річки Майн був відкритий музей Штедель. 

Projekt Zeitreise | das Städel Museum im 19. Jahrhundert Проект «Подорож у часі» | Музей Штедель у 19-му столітті | Фото: Städel Museum | Foto: Städel Museum Коли відвідувач начебто проходить старими приміщеннями, йому здається, що він чує поскрипування дерев’яної підлоги. Він бачить картини, які тоді ще щільно висіли на стінах, і дізнається, що деякі з художніх полотен, які тоді презентувалися як шедеври, вже багато років зберігаються в запасниках музею. Програма «Подорож у часі» унаочнює, як з плином років змінюється оцінка мистецьких творів, і показує, що й сам спосіб презентації творів мистецтва в 19-му столітті був зовсім інший, ніж сьогодні.
 

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПРОЕКТ «мобільний додаток ШТЕДЕЛЬ»

Основою для віртуальних екскурсій, які пропонує програма «Подорож у часі», стали результати науково-дослідного проекту, в рамках якого Йохен Зандер ретельно вивчав історію експозицій музею. Поруч із програмою була створена інтернет-сторінка zeitreise.staedelmuseum.de, яка додатково розкриває витоки музею. До того як меценат Йоганн Фрідріх Штедель почав споруджувати будівлю для експозицій на березі річки Майн, він демонстрував свої колекції - від яких у цілковитому захопленні був і його сучасник Йоганн Вольфганг Гете - в своїх приватних будинках. Крім того проект дав можливість зібрати багато додаткової інформації. Там, де програма віртуальної реальності в ігровий спосіб дає можливість відчути минуле, інтернет-сторінка пропонує поглиблену інформацію.

Projekt Zeitreise | Präsentation der Städelschen Sammlung 1833 Проект «Подорож у часі» | Презентація Штеделівської колекції 1833 року| Фото: Städel Museum | Foto: Städel Museum Франкфуртський музей Штедель є не єдиним музеєм у німецькомовному просторі, який експериментує з технологією віртуальної реальності. На іншому кінці міста, у природничому музеї Зенкенберг із середини листопада можна взяти в користування окуляри віртуальної реальності, за допомогою яких у залі з динозаврами відвідувач відправляється в подорож у минуле. Окуляри перетворюють музейну залу на ландшафт із папороттю та іншими рослинами, а скелет диплокока оживає і починає раптово рухатися.    

Virtual Reality im Naturkundemuseum Berlin Віртуальна реальність у природничому музеї Берліна| Фото: Stefan Höderath/Google Arts & Culture | Foto: Stefan Höderath/Google Arts & Culture Природничий музей у Берліні також оживив динозавра за допомогою технології віртуальної реальності. Більш ніж 13-метровий скелет жирафoтитана - найпривабливіший експонат зали з динозаврами. За допомогою 3D-анімації цей доісторичний велетень рухається, простягаючи свою довгу шию через усю залу, дивиться на спостерігача і видає рикаючі звуки. Відчути та побачити віртуального жирафoтитана можна за допомогою програми Google або 360-градусного відео і на онлайн-порталі YouTube.
 

ПОСТУП ТЕХНОЛОГІЙ

Список музеїв, які вже працюють з новою технологією, є довгим. Проекти віртуальної реальності реалізуються в історично-природничому музеї Відня, в державному історично-природничому музеї Брауншвейга, в океанаурімі Штральзунда або в міському музеї Берліна. Баварський національний музей в Мюнхені експериментує з технологією доповненої реальності, у якій комбінуються віртуальна та дійсна реальність. За допомогою iPad можна розглядати різні мистецькі твори, на екрані планшету з’являється додаткова інформація про експонати виставки. Так, спрямувавши пристрій на одну з фігур скульптора Тільмана Ріменшнайдера, програма дає можливість побачити весь вівтар, до якого раніше відносилися ця фігура.     

Virtual Reality im Naturkundemuseum Berlin Віртуальна реальність в природничому музеї Берліна | Фото: Stefan Höderath/Google Arts & Culture | Foto: Stefan Höderath/Google Arts & Culture Постійно виникає запитання: якщо музеї наважаться й далі просуватися  середовищем віртуальної реальності, чи не зашкодять вони самі собі? Чи не втратять вони внаслідок цього своїх відвідувачів, якщо їхні послуги надаватимуться у віртуальному просторі? Аксель Браун, речник музею Штедель, не поділяє стурбованісті. Навпаки, він переконаний в тому, що такі проекти як «Подорож у часі» можуть допомогти пробудити новий інтерес до музеїв. «Важливо, що віртуальна реальність дає додатковий ефект, а не просто відтворює візит до музею».