Оперний театр у Сіднеї
Красива історія з плямами

Споруда Сіднейського оперного театру вважається флагманом сучасної Австралії. Оточена шаною одного з найважливіших архітектурних монументів 20 століття, з захоплюючими напнутими вітрилами на своєму даху, вона служить воротами до чудового порту Сіднея. Але таке позитивне ставлення до цього знакового шедевру панувало не завжди.

В роки будівництва першою підставою для занепокоєння стали технічні складнощі та різке зростання витрат. Починаючи з відкриття найвідомішої споруди Австралії у 1973 році Оперний театр неодноразово піддавався закидам щодо меншовартісної архітектури та незадовільної акустики. Попри ці надумані недоліки Опера кожного року приваблює понад 8,2 мільйонів відвідувачів та викликає захоплення з усіх сторін як одна з найграндіозніших та найбільш революційних та сенсаційних будівель світу.

Архітектурний шедевр

Від самого початку данський архітектор Йорн Утзон (Jørn Utzon) плекав уявлення про яскраві пластичні форми, які природньо поєднуються з гойданням хвиль у яскравому порту Сіднея. Відтак засадничими елементами проекту Утзона стали органічні матеріали та кольори: солідний цокольний фундамент з червоного граніту сполучає напнуті білі вітрила, які елегантно здіймаються над панорамою Сіднея.

Але конструкція цих роздутих вітрил стала викликом у технічному плані. Після змін у початковій концепції Утзон наважився зрештою на інноваційний дизайн, що ґрунтується на геометрії кулі. Із застосуванням перспективної методики тривимірні сегменти із варіаціями у нахилі вирізались з куль та з’єднані сталевою арматурою. Вражаючий візуальний ефект від напнутих вітрил Утзона, розмір яких бездоганно узгоджувався з мостом Harbour Bridge, підніс колишнє непримітне місто Сідней на світовий рівень.

Будинок з мінливою історією

Попри свою новизну візіонерська ідея Утзона була затьмарена перевищенням бюджету, порушенням строків будівництва та загрозами політичної напруги. В перші три з дев’яти років, коли Утзон працював над проектом, не відбувалось жодних будівельних робіт. Початковий бюджет для Оперного театру складав сім мільйонів доларів, натомість держава виділила під Утзона 22 мільйона доларів. За словами данського економічного географа Бента Флювбьєрга різке зростання коштів у гігантських масштабах загальним розміром 1.400 відсотків відносить Оперний театр до одного з найдорожчих архітектурних проектів світу.

Concert Hall Concert Hall | © Sydney Opera House Низьку оцінку Утзону та урядові попередників, які ініціювали плани по Оперному театру, дав міністр будівництва Давід Хьюджес, який затримував виплату грошей Утзону і зрештою змусив архітектора піти у відставку.

Після відходу Утзона уряд промовисто відхилив початковий проект архітектора. Прем’єр-міністр Аскін вирішив, що у великому концертному залі виконуватимуться не опери, а лише симфонії. А для оперного виконання відводився малий концертний зал, що спочатку задумувався для сценічних творів. Ці масштабні зміни мали далекосяжні наслідки для зразкового проекту Сіднея. Малий концертний зал, відомий сьогодні як Joan Sutherland Theatre, містить тепер крихітну оркестрову яму і непридатний для постановки великих опер. Разом з тим великий концертний зал або ж Concert Hall, як називають його сьогодні, не пропонує технічних можливостей для таких великих робіт як опери Аїда, Турандот чи Мадам Батерфляй.

Попри ці радикальні зміни оригінального проекту Утзона у 1999 році відомого архітектора знову запросили супроводжувати майбутню перебудову Оперного театру. «Моє завдання полягає у виробленні загального бачення та детальних принципів дизайну для цього місця», гордо пояснює Утзон. «Оперний театр у Сіднеї подібний на музичний інтрумент, і як кожен хороший інструмент час від час йому потрібен ремонт і тонке налаштування, якщо він має і надалі функціонувати на найвищому рівні».

Сучасний шедевр чи хаос?

Оперний театр у Сіднеї зі своєю мінливою історією став об’єктом критики як дизайнерів, так і режисерів. Після репетицій Дон Жуана відомий оперний режисер, шотландець Давід МакВікар зазначив, що зал Joan Sutherland Opera Theatre має «величезні» проблеми і просто «непридатний для опер». Він замалий для гарної акустики, а оркестрова яма сумно відома своїми крихітними розмірами, через які музиканти в ній тісняться і борються з відчуттями клаустрофобії.

Joan Sutherland Theatre Joan Sutherland Theatre | © Sydney Opera House Подібної критики зазнав і Concert Hall. За словами Ендрю Герона, концертмейстера Cійденського симфонічного оркестру, погана акустика викликає такі слухові відчуття, що здається, немов «у вухах вата». Через висоту стелі у 25 квадратних метрів звук часто глушиться, а інколи і взагалі зникає.

Модернізація та оновлення

Брак внутрішнього оснащення надихнув комерційну директорку Оперного театру Луїз Геррон на проголошення «декади оновлення». В рамках найбільшого ремонту з часу відкриття Оперного театру зміни принесуть рішуче покращення для майбутніх поколінь відвідувачів, публіки та митців.

У Concert Hall вбудують нову акустичну стелю з рефлекторами, що краще розподіляють звук, роблячи його приємнішим для слухачів. «Ми намагаємось (…) надати цьому чудовому залу ту акустику, яка дійсно підніме його на світовий рівень», заявляє комерційний директор Сіднейського симфонічного оркестру Рой Джеффес. «Відтак будівля всередині та ззовні стане безперечною іконою світового рівня».

Поліпшення безбар’єрності для людей з інвалідністю також належить до центральних намірів цієї перебудови і включає облаштування підходів, якими можна рухатись і на візку, а також розширення концертного залу з додаванням близько 26 сидячих місць для людей на візках.

Символ, що залишається

Оперний театр у Сіднеї і надалі отримує міжнародне схвалення за свій перспективний дизайн та напнуті вітрила, що тріумфуюче здіймаються у небо на фоні мерехтливого краєвиду Сіднея. У 2007 році ООН проголосила цей шедевр всесвітнім культурним спадком. У експертному звіті міжнародної ради захисту пам’ятників для Комітету зі всесвітньої спадщини зазначається, що Оперний дім у Сіднеї – це «один з безперечних шедеврів людської творчої спроможності не лише у 20 столітті, але й за всю історію людства».

Sydney Opera House Sydney Opera House | © Sophie Deutsch Значення шедевру Утзона було вшановане у 2013 році з нагоди 40-річчя оперного театру. На великій площі перед театром Сіднеївський симфонічний оркестр спільно з Філармонічним хором Сіднея та солістами Австраліської опери виконали Дев’яту симфонію Бетховена – класичний твір, який звучав на відкритті цієї споруди 40 років тому.

Багатство урочистостей на монументальних сходах з нагоди 40-річчя Оперного театру символізує актуальність тої спадщини, яку представляє цей шедевр архітектури. Як зазначив віце-прем’єр-міністр та міністр культури Тоні Ґрант: «Оперний театр у Сіднеї – це символ сучасної Австралії. Як ті, кому належить оберігати цей незвичайний дім, ми несемо відповідальність за його збереження та оновлення для всіх австралійців».