Трудова міграція Новий початок з перепонами

На робочому місці
На робочому місці | Photo: © fotolia/auremar

Багато молоді із Південної Європи стали на шлях отримання професійної освіти у Німеччині – часом з німецькою підтримкою. Яка доля у "нових трудових мігрантів"?

Віктор хоче стати електриком – на віддалі близько 1600 кілометрів від рідної Андорри. У вересні 2016 року він розпочав навчання на маленькому підприємстві у Рудних горах: „Я хотів би працювати у Німеччині, адже це провідна країна у сфері технологій. Жити тут і отримувати навчання всуціль німецькою мовою – це найкращий спосіб опанувати мову“.
 
Історії, подібні до Вікторової, часто трапляються у часи економічної та фінансової кризи в Європі. Багато молодих європейців їхали до Німеччини, щоб тут працювати або ж через здобуття освіти увійти в професійне життя.  Вдома перспектив для них майже не було, а в Німеччині саме бракує спеціалістів у певних галузях.

Багато учнів у готельно-ресторанній сфері

Цю нову форму трудової міграції Федеральний уряд Німеччини підтримував з 2013 року через програму MobiPro-EU, мета якої - звести молодь, що шукає роботу, з підприємствами, готовими навчати. Спочатку учасники програми відвідували курси німецької мови у себе вдома, наприклад в Goethe-Institut. Далі вони проходили практику на одному з підприємств у Німеччині. В разі обопільної зацікавленості укладався договір про підготовку. Для покриття витрат на підготовку та навчання на підприємстві надавалась фінансова підтримка. Програма розраховувалась на чотири роки, нових учасників востаннє набрали 2016 року. Тож саме час підбивати підсумки. Якщо сьогодні поспілкуватися з підприємствами і спілками, то стає зрозумілим, що всі сторони, залучені до програми, ступали на нову територію, набуваючи як позитивний, так і негативний досвід.
 
Виграли від програми насамперед готелі та ресторани, адже вони роками з труднощами знаходили собі учнів. Тому не дивно, що MobiPro-EU стала посередником в першу чергу для кухарів та працівників готелів. „Є чимало позитивних та обнадійливих прикладів, коли підприємства готельно-ресторанного бізнесу з навчальними місцями та майбутні учні знаходили один одного“, – розповідає Сандра Варден, директорка Спілки готелів і підприємств громадського харчування DEHOGA. "Без підтримки до укладання договорів не дійшло б," - каже Варден з огляду на багато невеликих та середніх підприємств галузі. „Самотужки їм би не вистачило ні фінансових, ні кадрових, ні організаторських можливостей для пошуку учнів у інших країнах ЄС".

Ледь не кожен третій дочасно припинив навчання

Скільки молоді  насправді приїхало до Німеччини за програмою, точно сказати не може ніхто. На половині чотирирічного строку програма зазнала змін. Відтак на питання про конкретні цифри немає відповіді навіть у організатора – Посередницького центру для закордону і фахівців ZAV від Федеральної агенції праці Німеччини. Натомість за оцінками спостерігачів до Німеччини за допомогою різноманітних варіантів підтримки прибуло приб. 10 000 молодих людей з інших країн ЄС, найбільше з Іспанії.
 
Та у повсякденному житті виникали проблеми. Насамперед мовний бар’єр - як на підприємстві, так і у закладі профосвіти володіння фаховою термінологією швидко ставало передумовою. До того ж багато молодих людей (граничний вік учасників - 27 років) мріяли про навчальне місце у великому місті, а не у сільській місцевості, де власне найчастіше бракує молодих робітників. Неможливо встановити точку частку тих, хто припинив навчатися, але за оцінками їх третина.
 
Зокрема і через це організатори вдалися до перегляду програми. Були запроваджені так звані „піклувальники“, на яких перекладались організаторські обов'язки учнів та підприємств з метою запобігання перериванню навчання. Піклувальники працюватимуть ще до 2020 року – тоді завершують своє навчання останні учасники програми. Втім навіть ті, хто  припинив навчання, можуть, за словами учасників, привести додому важливі імпульси, адже це молодь, які здобула досвід освіти, де теорія поєднується з практикою. 

Старт з дипломом про профосвіту

З 2012 року стало простіше й тим, хто прибуває у Німеччину для роботи і має професійний диплом. Лише 2015 року близько 15 000 європейців подали клопотання про визнання їхньої кваліфікації - серед них лікарі, медперсонал, адвокати та вчителі. Крім того вже декілька років поспіль Агенція праці веде так званий „позитивний список": усі зазначені в ньому професії можуть у відносно небюрократичний спосіб заповнюватися іноземцями. Спектр широкий - від будівництва металоконструкцій до акустики слухових апаратів і комп'ютерного програмування.
 
Але й тут перехідний період не завжди проходить гладко, як показує дослідження Інституту німецької економіки у Кельні. Більш ніж половина опитаних кадровиків вбачає головною перепоною брак знань німецької мови. До того ж часто залишається відкритим питання, чи зможуть іммігранти залишатись у Німеччині на довший час. В цьому кожне третє підприємство вбачає значний гальмівний бар’єр. Майже стільки ж підприємств вважають проблему в правильній оцінці кваліфікаційного рівня прибулих осіб. А от ситуацій на підприємстві, коли виникають напруження на культурному ґрунті, побоюється натомість лише кожен десятий відповідальний за персонал.