Дослідження "Generation What?" "Втрата довіри не означає розчарованість"

Молоді люди – скептичні, але все ж таки політично активні.
Молоді люди – скептичні, але все ж таки політично активні. | Photo (detail): © Creativemarc - Fotolia

Актуальне дослідження доводить: молоді європейці мають невисоку довіру до політики та ЗМІ. Але, за словами керівника проекту Максиміліана фон Швартца з Інституту дослідження громадської думки «SINUS», це не означає меншої політичної активності.
 

Пане фон Швартц, „Generation What?“до цього часу залишається найбільшим загальноєвропейським дослідженням покоління 18-34-річних. Ним було охоплено майже мільйон молодих людей з 35 країн, яким, серед іншого, ставилися запитання про їхнє ставлення до політики та ЗМІ. Вражаюча кількість як для наукового дослідження, чи не так?  

Абсолютно! Хоча слід сказати, що Generation What? не було суто науковим дослідженням. Мета і методика полягали в іншому, оскільки для нас було важливо охопити якомога більше молодих людей і звернутися до них з незвично великою кількістю запитань. В принципі, можна сказати, що Generation What? не тільки дослідження, але також і мультимедіний проект.

Що це означає для інтерпретації результатів?

Максиміліан фон Швартц Максиміліан фон Швартц | Photo (detail): © Sinus Institut У жодному разі це не дає підстав до менш серйозного ставлення до них. Результати в окремих сферах, можливо, є не такими виразними, як в інших дослідженнях, але ми переконані в тому, що вони досить репрезентативно відображають певні засадничі настрої. 

Отже які висновки можна зробити про довіру 18-34-річних європейців до політичних інституцій?

Довіра є жахливо низькою. Ми бачимо, що 82% молодих європейців не мають такої довіри. 45 відсотків з цієї групи навіть зазначили, що вони «взагалі не мають довіри» до політичних інституцій.
 
Чому це так?

Дослідженням було встановлено, що молоді дорослі почасти дуже незадоволені політичною системою. 87% вважають, що соціальна нерівність зростає. Інші 90% кажуть, що в нашому суспільстві занадто велику роль відіграють гроші. Крім того, більшість опитуваних поділяє думку, що політика не може впоратися з важливими проблемами.
 
Наприклад?

Приміром проблематика захисту клімату або корупція. Цікаво, що рейтинг країн, який утворився на основі нашого запитання про довіру до політики, майже повністю співпадає з індексом сприйняття корупції Transparency International. Ми бачимо, що, скажімо, у Швейцарії, Німеччині та Нідерландах, тобто в країнах з низьким індексом сприйняття корупції, довіра до політичних інституцій є найвищою. І навпаки, в країнах з високим рівнем безробіття серед молоді довіра до політики є найнижчою.

без втрати політичної активності

Як тоді пояснити, що в Німеччині, не зважаючи на загальні сприятливі умови, все ж таки 23 відсотки зазначають, що вони не довіряють політиці?
 
Однією з причин може бути соціальне розшарування, яке все ж таки має місце в Німеччині і обумовлюється дуже слабкою соціальною мобільністю. Молоді німці з нижчих прошарків суспільства бачать порівняно мало шансів для кар’єрного зростання і загалом дивляться значно менш оптимістично в майбутнє, ніж представники вищих, освічених прошарків. До того ж в очах багатьох молодих людей політичні процеси виглядають інсценованими і відбуваються далеко від їхнього реального життя. Відрив від власного повсякдення, який виникає на цій основі, звичайно ускладнює налагодження відносин довіри.   
 

Ви ставили також запитання про політичну активність і визначили при цьому щось цікаве.

Правильно. Можна начебто легко прийти до висновку, що втрата довіри до політики автоматично призводить до зменшення політичної активності. Але цей висновок не знаходить підтвердження. Не зважаючи на високий рівень недовіри, 15 відсотків все ж таки зазначили, що вони вже колись брали участь у роботі політичних організацій. Інші 30% можуть це собі принаймні уявити. Вочевидь схоже на те, що загальна фрустрація не призводить до розчарування.
 
А що можна сказати про ставлення молодих європейців до ЗМІ? 

На запитання, чи довіряють молоді люди ЗМІ цілком та повністю, ствердну відповідь дають фактично лише 2%, 39% не довіряють ЗМІ взагалі. Хоча слід визнати, що поняття ЗМІ тут не зазнало подальшої диференціації. Якби ми поставили запитання в інший спосіб, то можна було б виходити з того, що по відношенню до суспільних мовників існував би вищий рівень довіри. В Німеччині ці показники - так само як і по відношенню до політичних інституцій – не такі й низькі. Тут «лише» 22% кажуть, що вони взагалі не довіряють ЗМІ.  

Мала вразливість до популізму

Чи достатньо цих цифр, щоб говорити про кризу довіри?

Я думаю, що до них слід ставитися серйозно, але й не драматизувати. Очевидне пояснення порівняно великого скепсису молодих людей по відношенню до матеріалів ЗМІ може полягати просто в тому факті, що вони користуються більшим розмаїттям інформації з різних джерел, достовірність яких, в принципі, вже знаходиться під питанням. З цієї точки зору, певний базовий скепсис видається навіть доречним. І ми не тільки тут бачимо, що молоде покоління загалом є дуже обережним, коли йдеться про їхню довіру. 
 

Який ефект, на Вашу думку, має зазначений дефіцит довіри на механізми демократії?
 
З одного боку, існує, звичайно, небезпека інструменталізації дефіциту довіри в політичних цілях. Разом з тим ми спостерігаємо у молодих людей меншу вразливість до популістських вимог. Наприклад, ми запитали студентів: «Чи повинна надаватися перевага громадянам Німеччини на німецькому ринку праці під час кризи?» Понад 75% заперечили це. Крім того, понад 90% висловилися на підтримку солідарності загалом. Дефіцит довіри до політики, вочевидь, не призводить автоматично до націоналістичних тенденцій.
 

Максиміліан фон Швартц, керівник сектору навчання інституту SINUS, як відповідальний соціолог супроводжував європейське дослідження Generation-What? (2017). До роботи в Берлінському Інституті SINUS він вивчав економічну теорію і поведінкову економіку в Гейдельберзі, США і Нідерландах.