Швидкий вхід:

Перейти прямо до змісту (Alt 1) Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Карнавал у Німеччині
П'ята пора року - час блазнів

Карнавал у Кельні
Карнавал у Кельні | Фото (фрагмент): © picture alliance / Олівер Берґ / dpa

Існує кліше, ніби німці серйозна та дисциплінована нація. Але принаймні  один раз на рік частина країни перетворюється на нестримних  шаленців. Що варто знати про найбожевільніше німецьке свято.

Von Єва-Марія Ферфюрт

Якщо у розпал карнавального сезону випадково потрапити до одного з німецьких міст-осередків карнавалу, може здатися, що тут увесь світ збожеволів. І це не буде хибним враженням. Адже у цей час блазні, штукарі й жартівники, перевдягнені у клоунів, духів, примар чи єдинорогів, виходять на вулиці міст співати й танцювати. Середмістями тягнуться кілометрові процесії, а місцеві кафе буквально забиті вщерть. Буденне життя в цей час зупиняється, відтак у гостей лишається тільки один варіант – долучитися до святкування.

Три місяці карнавалу: п’ята пора року

Витоки німецького карнавалу різні: наприклад германці у цей час проганяли духів зими, а римляни святкували сатурналії (раби сідали за стіл зі своїми панами і спільно бенкетували). Згодом, після запровадженням християнства, насамперед у католицьких регіонах Німеччини напередодні посту зародився звичай щедрого святкування. Вочевидь саме з того часу з'явились у німецькій мові й такі поняття як Fastnacht, тобто "ніч перед постом", та Karneval, з латині "прощавай, м'ясо!". Сучасний німецький карнавал запозичив потроху з усіх традицій. Сьогодні це нестримне вуличне зимове свято, нерідко у люті морози, і прояв непослуху до авторитетів. Та насамперед це привід для насолоди життям і святкування від душі.

Традиційно святкування проходять у Райнлянд, передусім у Кельні, Дюссельдорфі і Майнці, а також на південному заході Німеччини, в її швабсько-алеманській частині. Втім не відстають й інші землі: скрізь - від Баварії й до Бранденбургу - карнавал, що залежно від регіону зветься фастнахт або фашінґ, посідає чільне місце у святковому календарі. Він настільки важливий для багатьох німців, що вони навіть називають його „п’ятою порою року“. Починається вона 11 листопада і триває аж до семитижневого Великоднього посту.

Блазнями або штукарями - німецькою Narren чи Jecken - називають себе усі, для кого карнавал став способом життя. Хто любить святкувати, не надто серйозно ставиться до себе й має іскорку шаленства,  і є справжній Narr. У Кельні вони вітають один одного традиційним карнавальним вигуком Alaaf! у  Дюссельдорфі, Майнці та Гессені - Helau!, а в Бремені - Ahoi!. (Щоб почути регіональні карнавальні вітання наживо, натисніть тут). 

одиннадцять  - святе число блазнів: відкриття сезону 11.11 об 11:11

  Відкриття сезону 11.11 у старому місті Кельну Відкриття сезону 11.11 у старому місті Кельну | Foto: © picture alliance / Horst Galuschka / dpa Щороку 11 листопада (11.11) під відкритим небом відбувається святкове відкриття нового карнавального сезону. Впродовж усього часу аж до першого дня великого посту - попільної середи - блазнями керують карнавальні принц і принцеса. А в Кельні на реґентство обирають „зіркову трійцю“: принца, селянина та діву. Традиційно ці ролі грають чоловіки, маючи до 400 публічних виступів за сезон. 

Не дивуйтеся, побачивши під час карнавалу на райнляндських вулицях людей у формі: це зазвичай учасники одного з традиційних карнавальних об’єднань. Перші карнавальні товариства в Кельні були створені ще на початку ХІХ ст. Форма  таких гуртів схожа на військовий стрій армії Наполеона, що захопила у 1801 році лівий берег Рейну і тримала його до 1813-го. Відтоді мешканці Райнлянду люблять кепкувати з військової дисципліни. У Кельні є навіть карнавальний гей-корпус Рожеві іскри.

Карнавальні об’єднання влаштовують протягом сезону засідання, які нерідко транслюються по національному телебаченню. За традицією на них грають місцеві музичні гурти, що виконують пісні на місцевому діалекті - лише у Кельні та прилеглих регіонах їх декілька сотень - а також виступають Büttenredner, тобто оратори, що стоять на діжках і виголошують сатиричні промови на політичні теми. Ще у Середньовіччі перед великим постом простолюдинам дозволялося безкарно критикувати владу – звичай кепкувати з політиків зберігся донині й становить серцевину карнавальних зібрань.

мер віддає ключ – вуличний карнавал починається

Своєї кульмінації карнавал сягає у лютому, за шість днів до початку католицького Великого посту. Тоді розпочинається вуличний карнавал, який триває аж до ночі на попільну середу. У перший день, який у Німеччині ще називають „бабиним четвергом“, всю владу на себе перебирають жінки. Чоловіки мають стерегтися, де б вони не були: на вулиці, в офісі, у транспорті. Якщо вони вдягнули краватку, то цілком вірогідно залишаться без неї – їм її швиденько відріжуть жінки, запалені святковим настроєм. Навіть на підприємствах в 11:11 співробітниці штурмують кабінет директора. Вся робота зупиняється - час святкувати.
 
У багатьох містах Німеччини цього дня об 11:11 мер віддає ключ від ратуші або жінкам або місцевим карнавальним очільникам. Так він символічно передає владу народові, але тільки на наступні шість днів.
 

  • Майнц залишається Майнцем, коли співає і сміється  Foto: © picture alliance / Andreas Arnold / dpa
    Майнц залишається Майнцем, коли співає і сміється
    Протягом усього сезону карнавальні товариства організовують великі засідання з музикою, танцями, веселими виступами, нерідко на політичну тематику. Спільне святкове засідання у Майнці під назвою „Майнц залишається Майнцем, коли співає і сміється “ транслюється по національному телебаченню щороку, починаючи з 1973.
  • Дюссельдорфський Гоппедітц Foto: © picture alliance / Federico Gambarini / dpa
    Дюссельдорфський Гоппедітц
    11 листопада, у день відкриття карнавального сезону, у Дюссельдорфі з гірчичниці перед міською ратушею вилазить головний блазень – Гоппедітц. Він виступає із гострою сатиричною промовою, яку з балкона ратуші коментує мер міста.
  • Кельнська зіркова трійця Foto: © picture alliance / Oliver Berg / dpa
    Кельнська зіркова трійця
    Принц, селянин і діва – ця трійця офіційно переймає керування народним блазнюванням на весь період карнавалу в Кельні. Усіх персонажів зіркової трійки виконують чоловіки, яких щороку наново призначають карнавальні товариства. Трійця також відкриває вуличний карнавал у „бабин четверг“ об 11:11.
  • Рейнські іскри Foto: © picture alliance / Sven Simon
    Рейнські іскри
    Великі карнавальні товариства у Рейнському регіоні мають власні гвардійські корпуси. Таких гвардійців ще називають „іскрами“, звідси і назви корпусів („Червоні іскри“, „Блакитні іскри“ тощо). Це колективи, які танцюють, виконують музику, і навіть їздять верхи. Cтрій та виступи за своєю суттю – це пародія на все військове. Особлива втіха для глядачів – звичай „Stippeföttche“, коли двоє гвардійців стають спинами один до одного, відставляють свої сідниці і труться ними.
  • Дерев’яні маски у швабів  і алеманів Foto: © picture-alliance / dpa
    Дерев’яні маски у швабів і алеманів
    Блазні, а краще сказати ряжені у швабсько-алеманському регіоні вирізняються своїми дивовижними масками з дерева, які тут ще називають „Larven“ - личинами, або „Schemen“ - примарами. Маски зображають характерних для регіону осіб чи головних істот місцевих переказів і легенд. Карнавальні маски нерідко зберігаються у родинах і передаються з покоління в покоління.
  • Набряклі голови з Майнца Foto: © picture-alliance / dpa / dpaweb
    Набряклі голови з Майнца
    Неможливо уявити карнавал у Майнці без „набряклоголових“, німецькою Schwellköpp. Голови із пап’є-маше, вагою близько 25 кг – це карикатурні зображення знаменитостей Майнца. „Набряклоголові“ з’являються на всіх важливих заходах карнавального сезону. Вони - обов’язкова складова святкової ходи „трояндового понеділка“. З 1927 року близько 30 особистостей Майнца увіковічені в пап’є-маше.
  • Рухомі платформи „трояндового понеділка“ у Дюссельдорфі Foto: © picture-alliance / Henning Kaiser / dpa
    Рухомі платформи „трояндового понеділка“ у Дюссельдорфі
    Після Кельна та Майнца найбільша карнавальна хода „трояндового понеділка“ відбувається у Дюссельдорфі. Вона славиться рухомими платформами Жана Тіллі та його уїдливою політичною сатирою.
  • Роттвайлерські блазнівські стрибки Foto: © picture alliance / Patrick Seeger / dpa
    Роттвайлерські блазнівські стрибки
    Чи не найвідоміша хода швабсько-алеманського карнавалу відбувається у місті Роттвайлер. Зветься вона „блазнівським стрибком“, німецькою «Narrensprung». Упродовж двох днів понад 4000 учасників у масках проходять історичним центром міста. На відміну від інших карнавальних процесій регіону брати участь у роттвайлерських блазнівських плиганнях мають право лише персонажі місцевого карнавального об’єднання.
  • Танцівниці Райнлянду Foto: © picture alliance / SvenSimon
    Танцівниці Райнлянду
    Легко вбрані танцівниці самба на карнавалі у Німеччині трапляються рідко, хоча чарівних танцюристок тут теж не бракує. Танцівниці німецьких карнавальних товариств вражають передусім своїми акробатичними номерами: дівчат містом несуть на плечах їхні партнери, час від часу підкидаючи у повітря.
  • Танець торговок у Мюнхені Foto: © picture-alliance / Sueddeutsche Zeitung Photo
    Танець торговок у Мюнхені
    У Мюнхені карнавал «фашінґ» святкують переважно не на вулицях, а у великих залах, де відбуваються розкішні бали. Завершується карнавальний сезон на ринковій площі Віктуаліенмаркт так званим „танцем торговок“, німецькою Tanz der Marktweiber. Для цього танцю дівчата та жінки вбираються у власноруч пошиті сукні.
  • Китайський карнавал у Баварії Foto: © picture-alliance / Armin Weigel / dpa
    Китайський карнавал у Баварії
    У баварському містечку Дітфурті з 1950-х рр. карнавальну ходу влаштовують… китайці. За легендою ще у середньовіччі збирач податків Айхштеттського епископа назвав мешканців Дітфурта китайцями, коли ті заховалися від нього за міськими муром (великою стіною). У „божевільний четвер“, німецькоюUnsinniger Donnerstag, Дітфурт перетворюється на баварський Китай і обирає свого імператора. Вже о 2:00 годині клоуни піднімають на ноги місцевих китайців-баварців, скликаючи на баварсько-китайську карнавальну ходу. У святковій процесії беруть участь близько 50 груп, які представляють двір баварсько-китайського імператора. Наприклад, одна група – це імператорські банщики, інша – баварсько-китайська футбольна збірна...
  • Самба у Бремені Foto: © picture-alliance / Ingo Wagner / dpa
    Самба у Бремені
    Відомо, що північна Німеччини – це протестантський регіон, відтак карнавальний сезон тут майже не відчутний. Натомість у середині лютого в Бремені можна зануритися у справжню бразильську атмосферу – з 1986 року тут відбувається найбільший у Європі карнавал самби, який щорічно відвідують близько 35 000 глядачів.
  • Хода духів у Кельні Foto: © picture alliance / Jan Knoff / dpa
    Хода духів у Кельні
    Зародилася так звана „хода духів“ у Кельні 1991 року, коли через війну у Перській затоці традиційну карнавальну ходу на „трояндовий понеділок“ у Кельні було скасовано. Натомість планувалося провести антивоєнну демонстрацію. У середмісті зібралися демонстранти, до них приєдналися учасники карнавалу. Відтоді щороку в останню суботу карнавального сезону у Кельні відбувається „хода духів“, присвячена тій чи іншій актуальній політичній темі. Долучитися до доволі анархічної ходи може будь-хто, головне мати страхітливе вбрання. Учасники ходи своїми костюмами або плакатами засуджують хибні політичні дії можновладців.

 

вирватися за межі звичних ролей – перевдягання як спосіб життя
 

Перевдягання під час вуличного карнавалу є обов’язковим. Протягом шести днів кожен може спробувати себе у новій ролі. Тут немає меж для творчості - хіба що погода. Карнавальні костюми мають зігрівати на вулиці, але водночас не бути надто теплими, щоб було зручно святкувати у барах і клубах. А це не просто! Недарма у багатьох блазнів і штукарів є декілька карнавальних костюмів, а дехто має навіть цілі костюмерні.  
 
На відміну від рейнських карнавалів святковий настрій у швабсько-алеманському регіоні зовсім інший – зиму тут проганяють страхітливі творіння: чорти, персонажі легенд і переказів, відьми та „дикі люди“. Характерна складова їхнього вбрання – розмальована чудернацька маска, традиційно вирізана з дерева. Тож місцеві „ряжені“ щороку своє вбрання не міняють, а одягають його до свята з року в рік.

карнавальні процесії – солодощі та політика

У період вуличних карнавалів повсюди у Німеччині проходять барвисті процесії. Кожне село і  район міста влаштовують власні паради за участі музичних і танцювальних гуртів, карнавальних товариств, сусідських клубів і шкіл. Перевдягнена у карнавальні костюми процесія пішки або на спеціальних платформах рухається вулицями на втіху глядачам, особливо дітям: учасники кидають у натовп Кamelle, тобто різні солодощі, а інколи й квіти чи м’які іграшки.

Найбільші та найвідоміші карнавальні процесії відбуваються в останній понеділок карнавалу, Rosenmontag, у Кельні, Дюссельдорфі та Майнці. Тут у святковій ході участь беруть близько 100 груп, вся процесія розтягується на декілька кілометрів і триває цілий день. Карнавальні процесії „трояндового понеділка“ відомі не тільки своїм веселим святковим настроєм, але й суспільно-політичною критикою. Своєю гострою політичною сатирою славиться карнавальна хода у Дюссельдорфі. До Кельна у самий лише „трояндовий понеділок“ щорічно прибуває близько одного мільйона відвідувачів, а вага солодощів, які розкидають тут глядачам, сягає декількох сотень тонн. І хоча трояндовий понеділок офіційно не святковий день, багато роботодавців влаштовують для своїх робітників вихідний.

„з попільною середою все минає“: хода страхіть і спалювання нуббеля

Спалення нуббеля у Кельні Спалення нуббеля у Кельні | Foto: © picture alliance / Federico Gambarini / dpa Карнавал не увесь час барвистий та світлий. Наприклад, містечко Бланкенгайм, що у горах Айфель, у суботу надвечір захоплюють злі духи, примари та інші жахливі створіння. У Кельні теж під час „ходи духів“ Jeisterzoch різні темні істоти лякають перехожих на вулицях. Долучитися до такої ходи може будь-хто, головне мати страхітливе вбрання. Відтак примари та скелети, вогнероті артисти та барабани заповнюють нічні вулиці міст і містечок Німеччини в останню суботу карнавалу .
 
Не так вже й весело і у останній карнавальний вечір. Великий піст вже стукає у двері, тому треба швидко зробити так, щоб усі гріхи карнавальних гулянь забулися. І німці знайшли собі цапа-відбувайла - солом’яну ляльку "нуббеля", яку спалюють у вівторок увечері перед кельнськими кнайпами. Вся церемонія нагадує середньовічний обряд, у ході якого учасники, перевдягнені в священників, монахів і катів, звинувачують нуббеля в усіх ганебних вчинках останніх днів і спалюють. Згорів нуббель – гріхи спокуті, карнавал закінчився і починається „попільна середа“, а з нею Великий піст.