Книжковий ринок
Між ейфорією та очікуванням кінця
Електронні книги, додатки для смартфонів і онлайн-платформи для читання: ніша цифрових видань сьогодні розмаїта та доволі динамічна, однак вона й досі залишається нішею.
„Книга незнищенна“, – сказав в одному з інтерв’ю наприкінці літа цього року Флоріан Ілліес, майбутній директор видавництва Rowohlt та автор кількох бестселерів (найвідоміші романи «Покоління гольф» та «1913»). У цьому висловлюванні відчуваються захисні нотки. Але що вони насправді означають? Що, власне, може створити серйозну конкуренцію друкованій книзі?
З року в рік на Франкфуртському книжковому ярмарку проводяться дискусії на одну й ту саму тему: чи має книга шанс на відродження? Чи тепер люди дивляться лише фільми і їх не відірвати від телефонів? Насправді, книговидання хоронили і раніше, але з початком нового тисячоліття, а то більше з винайденням смартфонів і планшетів, чимало хто пророкує кінець класичної книжкової культури.
Втім таке однозначне розмежування між друкованою книгою та цифровими медіями є невіглаством, а ейфорія прихильників цифрових новацій так само перебільшена, як і апокаліптичні настрої шанувальників паперових книжок. Численні постачальники послуг, які на початку цифрового буму взялися захоплювати нові ринки та аудиторії, з часом залишили цей сегмент. До прикладу, колись активна платформа для читання електронних книг SoBooks або портал фахової літератури для студентів PaperC, сьогодні просто зникли. Один із провідних порталів оповідань oolipo від видавництва Bastei-Lübbe закрився, а платформу електронних книжок для смартфонів readfy через фінансові труднощі викупив зрештою онлайн-магазин аудіо- та електронних книжок Legimі. Головна причина невдач таких цифрових проектів полягає у їхній нерентабельності. На них практично неможливо заробити. І перелік подібних невдалих проектів можна продовжувати.
Бажання читати зникає, від оптимізму не залишилось і сліду
Така ситуація склалася передусім через те, що на таких онлайн-платформах пропонується недостатньо привабливий контент, а відтак потенційні користувачі не хочуть за нього платити. Медійні платформи іншого спрямування (до прикладу, Netflix, Amazon Prime Video або Spotify) на власному прикладі показують, як треба привертати до себе увагу користувачів і через смартфони та планшети напрямку передавати контент своїм глядачам і читачам. Це явище називають „генерування діапазону охоплення“, а отже всі ті, хто в останні роки намагалися продати цифрові книжки, але врешті-решт зазнали невдачі, згенерували для себе замалий “діапазон охоплення”.
Досі для видавництв залишається спірним питання про те, чи можна заробити на цифрових пропозиціях, і якщо так, то яким чином це краще зробити. Оптимістичні настрої, що панували на початку нового тисячоліття, сьогодні майже цілком розвіялися, а разючі показники приросту збуту відійшли в минуле. Адже, якщо частка обороту електронних книжок на книжковому ринку Німеччини у період з 2010 по 2013 рік зросла з 0,5 аж до 3,9 відсотків, то тепер цей показник залишається беззмінним вже багато років поспіль і становить 4,5 відсотки від загального обороту книжкової продукції у 9,1 млрд євро.
Інсайдери припускають, що ажіотажний попит на електронні книги та планшети вже минув, споживачі наситилися, тому попри появу нових покращених моделей пристроїв (напр.,Tolino, Amazon-Fire тощо), частка електронних книжок, якщо і зростатиме, то мінімально. Головна проблема полягає в іншому: бажання читати зникає в цілому, незалежно від носія. Так за останні десять років книжковий ринок втратив цілих 6 млн. покупців, і сумнівно, чи зможе він за допомогою цифрових каналів повернути їх назад.
нові ніші з'являються В ІНТЕРНЕТІ
Звісно, у безкрайому світі Інтернету з’являються все нові та нові нішові видавничі платформи. Певна річ, що великих письменників, як і колись, не оминають увагою такі видавництва як Suhrkamp, Hanser, Rowohlt, Fischer та інші. А от маса людей, які раніше даремно чекали на можливість публікації, тепер завдяки платформам самвидаву за підтримки Amazon змогли нарешті показати свої твори світові. Цей сегмент ринку надзвичайно строкатий і динамічний. Деякі фірми навіть встигли заробити гроші на цифровому контенті. Майже легендарний приклад успіху електронної книжки - це роман Е.Л. Джеймса «50 відтінків сірого», котрий з’явився спочатку у форматі електронної книжки, потім став бестселером серед друкованих видань у Європі, був екранізований і як фільм побив рекорди касових зборів. Цей приклад зародив у багатьох надію одного разу так само витягнути свій щасливий квиток. Проте реальність набагато прозаїчніша: на сьогодні існують тисячі електронних книжок – нестямно-спекотна еротика, історичні романи, езотерика, мемуари, – тому конкуренція доволі велика. Онлайн-платформи намагаються привернути хоча б крихту читацької уваги за допомогою спеціальних пропозицій (е-книжки за 99 центів, безкоштовний доступ до електронних книг протягом кількох днів тощо).
Помітне збільшення продажів електронних книг прослідковується лише у сегменті фахової літератури. Друковані видання медичної, юридичної та іншої наукової літератури давно вже поступилися цифровим виданням, які можна постійно оновлювати та доповнювати. Іншими словами: на роботі користувачі читають цифровий формат, а на дозвіллі надають перевагу класичній друкованим виданням. Тому Флоріан Ілліес має рацію, стверджуючи, що класична, тобто друкована книга ще далека від вимирання.