Швидкий вхід:
Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Книжковий ярмарок у Лейпцигу
Історія Німеччини у одному ярмарку

На книжковому ярмарку в Лейпцигу кожного року збираються сотні тисяч відвідувачів.
На книжковому ярмарку в Лейпцигу кожного року збираються сотні тисяч відвідувачів. | Фото (фрагмент): © picture alliance/dpa-Zentralbild/Sebastian Willnow

Книжкова галузь Німеччини проводить першу зустріч року на Лейпцизькому ярмарку. Саме тут представляються новинки літературної весни – і це вже столітня традиція.

Von Петра Шьонгьофер

Як добре було б перенестися у часі разом з великими друкарями Середньовіччя і Реформації, такими як Маркус Брандіс, Конрад Кахельофен, Мельхіор Лоттер старший та Ганс Люффт. І потрапити з ними у Лейпциг 2019 року, на великий книжковий ярмарок, що кожного року в березні відкриває свої двері для книг з усього світу та сотень тисяч книголюбів. Вони були б вражені потоками відвідувачів у виставкових залах, більш ніж двома тисячами книговидавців та торгівців з різних країн, учасиками у костюмах cosplay та аудіокнигами. Зрештою саме вони заклали підвалини цієї масштабної події, що поряд з Франкфуртським книжковим ярмарком є найважливішою у Німеччині.

Cosplayer auf der Leipziger Buchmesse. Cosplayers at the Leipzig Book Fair. | Photo (detail): © picture alliance/dpa-Zentralbild/Sebastian Willnow Середньовічний центр книготоргівлі

Значення Лейпцига як столиці книги тісно пов’язане з підйомом друку, виготовлення та оформлення книг у Середньовіччі. Батьківщина першої у світі щоденної газети та універсальної бібліотеки Reclam, у 16 столітті це місто стало в один ряд з Венецією, Парижем та Базелем як один з найважливіших осередків європейського друкарства і місце розташування видавництв.

Але у Німеччині провідним  книжковим ярмарком все ж виступає Франкфурт. У 15 столітті в Майнці Йоганнес фон Ґутенберґ винайшов сучасний книгодрук, зробивши Франкфуртський книжковий ярмарок першим центральним місцем зустрічі видавництв. Але Лейпциг невдовзі надолужив і у 1632 році вперше видав більше книг ніж Франкфурт. В 1730 році ярмарковий каталог Франкфурту налічував 100 назв, натомість у Лейпцигу їх було 700.

Заснування біржової спілки німецької книготоргівлі

Для кращого регулювання процвітаючої книготоргівлі у 1825 році шість фірм з Лейпцигу разом з 95 іншими підприємствами заснували Біржову спілку німецьких книготорговців. Вона виступала за дотримання авторського права і проти цензури, а пізніше за фіксовані ціни на книги. З цього повстала Біржова спілка німецької книготоргівлі, що сьогодні виступає найважливішим виразником інтересів німецьких продаців книг, організатором Франкфуртського книжкового ярмарку, що в ідеалі опікується й Лейпцизьким книжковим ярмарком. Спілка критично дивиться на свою історію, адже свого часу співпрацювала з нацистською владою та підтримувала спалення книг 10 травня 1933 року. Зокрема Спілка оприлюднювала тоді список небажаних єврейських письменників.

Порозуміння між Сходом і Заходом

Хоча після Другої світової війни Франкфуртський ярмарок знову вийшов уперед, але Лейпциг продовжував залишатися важливим містом книги для жителів НДР, які прагнули читати і здобувати знання, і збирав тисячі видавництв з усього світу. Тут навіть були книжки, що вважалися забороненими. Відвідувачі прямо на стенді читали виставлені експонати, які не можна було купити, та переписували їх. На ярмарку вони також знаходили багато омріяних книг західних авторів. Західні видавництва на кшталт Suhrkamp, Rowohlt та S. Fischer бачили в НДР важливий ринок. Книги Генріха Беля та Вольфа Бірманна нерідко ставали об’єктами крадіжки на ярмарку, що свідчило про їхню велику ринкову вартість.

Сьогодні Лейпцизький книжковий ярмарок розширює діалог між Сходом і Заходом до європейських масштабів: програма «Транзит» кожного року представляє книги з Польщі, України та Білорусі. З 1994 року вручається Книжкова премія європейського порозуміння, відповідник Франкфуртської премії миру від німецької книготоргівлі. Нею відзначають письменників за заслуги у справі порозуміння в Європі.

Публічний ярмарок з сімейною атмосферою

Падіння Берлінського муру відбилося і на Лейпцизькому книжковому ярмарку, адже видавництва колишньої НДР змушені були боротися за виживання. Та все ж у 1991 році відкрився перший ярмарок після Возз’єднання, і подія поступово набула свого сьогоднішнього профілю. На відміну від франкфуртського ярмарку, де певні дні присвячені виключно фахівцям і в результаті досягається більший обсяг замовлень, Лейпциг пропонує передусім заходи для публіки. Попри велику кількість відвідувачів зберігається особлива сімейна атмосфера, а наголос робиться на зустрічах читачів та авторів.
Die Leipziger Buchmesse gilt als besonders familienfreundlich. Лейпцизький книжковий ярмарок візначається особливою сімейною атмосферою. | Photo (detail): © Waltraud Grubitzsch/dpa-Zentralbild/ZB Таке враження справляє і літературний фестиваль «Лейпциг читає», що проходить з 1991 року як рамкова подія ярмарку. Найбільше європейське свято читання – це унікальна ознака Лейпцизького ярмарку, воно присутнє всюди у місті: німецькі та міжнародні письменники, актори та інші відомі люди проводять читання у книгарнях, кав’ярнях, музеях, церквах, галереях і навіть у перукарнях, судових залах та на цвинтарях. Занурення у книжкові світи, дискусії, діалоги – у 2018 році довкола письмового слова відбулось 3600 заходів, до яких долучились понад 3000 авторів та інших учасників.
 

Країна-гість: Чехія

У 2019 році Чехія знову, після 1995 року, стала країною-гостем Лейпцизького книжкового ярмарку під гаслом Ахой, Лейпциг. 60 чеських письменників представляють на цій події свої нові книги. До авторів, відомих у Німеччині, належить зокрема Ярослав Рудіч зі своїм романом Остання подорож Вінтерберга, що вперше перекладений німецькою мовою. Відкриттям стала Іва Пекаркова, яка тематизує досвід біженця у своїй книзі Ще один такий. Програма на книжковому ярмарку є складовою частиною чеського культурного року, що з жовтня 2018  до листопада 2019 року привертає увагу до чеської літератури, кіно, фотографії, музики, коміксів та дизайнерського мистецтва.