Дитяча та юнацька література
Ти - це те, що ти читав?
Література для дітей та юнацтва має відкривати світ можливостей, навчаючи ідеалам, нормам та цінностям у дусі часу. Але коли вона заходить у цьому занадто далеко? Історія свідчить, що книги постійно піддавались ідеологічному переосмисленню для спрямування молодих читачів у певне політичне русло.
Von Марлєне Цьорер
«Дитячі книги – це основа демократії. Якщо ми хочемо, щоб наші діти виростали свідомими і відповідальними громадянами, ніщо не має такої ваги як хороші книжки. Через них вони зі своєї дитячої кімнати відкривають світ». Так говорив Олє Німан, внук Астрід Ліндґрен, в інтерв’ю тижневику Die Zeit про літературний спадок своєї бабусі та місце і роль дитячої літератури. Приводом для цього стало не святкування ювілею, а той факт, що праві політики Швеції навесні 2019 року почали посилатися на твори Ліндґрен.
Олє Німан, шеф Astrid Lindgren Company, що завідує спадком письменниці, виступив проти інструменталізації текстів своєї бабусі. Політичне привласнення улюблених персонажів Ліндґрен правими політиками видається тим більш недоречним, адже авторка все своє життя відкрито і наполегливо виступала за мирне, толерантне і рівноправне співіснування. Але цей приклад – не вийняток: дитячою та юнацькою літературою постійно користаються для політичних, релігійних чи суспільних ідей та ідеалів, чи то шляхом переінакшення, як у даному випадку, чи через використання у відповідних контекстах.
Погляд назад
Якщо подивитися на історію німецької дитячої і юнацької літератури, не потрібно довго шукати приклади привласнення – з різних напрямків та під різними знаками. Сучасна література для дітей та юнацтва у своїй більшості представляє естетично вишукане, різноманітне дозвілля в усіх жанрах і стилях, але також і бажання через історії підтримати дітей та молодь у тому, щоб виростати відкритими, зрілими, впевненими у собі особистостями. Такий намір ми не знайдемо ні у ранній НДР, ні за нацистського режиму.
В обох випадках із зовсім різним ідеологічним фоном і цілями впроваджувалась уніфікація або ідеологічно єдина спрямованість книжкового ринку, що допускала лише окремі вийнятки: якщо направлення і цензура дитячої та юнацької літератури після приходу до влади нацистів у січні 1933 року спрямовувались на літературне виховання на службі народної спільноти, війни та абсолютного підпорядкування, то дитячі й юнацькі книги, що публікувались після Другої світової війни у колишній НДР, служили переважно систематичному вихованню соціалістичних особистостей.
"Ах, якби я був солдатом, я б перестріляв усіх ворогів!" Навіть найменшим в цьому творі 1915 року намагались подати солдатське життя як мету життя..
| Foto: CC BY-NC-SA 3.0 Loewes Verlag
Ідеї та ідеології в обидвох випадках можна віднайти вже у дитячій та юнацькій літературі часів Веймарської республіки та кайзерського Рейху - але як складові різностороннього книжкового ринку. Якщо історичні романи вже з середини 19 століття часто служили вихованню відданості Вітчизні, а у своєму ідеологічному налаштуванні – воєнному протистоянню, пропаганді возвеличення війни з шовіністичними (під-)тонами, то на початку 20 столітя – внаслідок поступу реформ на зламі століть – розвинулась соціалістична дитяча і юнацька література, що тематизувала такі ідеали як братерство, солідарність та пролетарську любов до свободи.
Ідеал і маніпуляція
Погляд у минуле наочно доводить, наскільки тонкою видається в деяких місцях межа між ідеалом і ідеологізацією, і що спільний знаменник подекуди знайти складно або ж неможливо. Відтак варто слідкувати за тенденціями дитячого та юнацького книжкового ринку також і за межами мейнстріму, піддаючи їх критичному розгляду.
Погляд назад показує, наскільки довгий шлях пройшла дитяча і юнацька література від своїх витоків. Скільки перетворень вона пережила упродовж століть з огляду на дух часу, педагогічні, суспільні, політичні і не в останню чергу мистецькі уявлення на шляху до відкритої і різносторонньої дитячої та юнацької літератури, яку ми переважно маємо сьогодні і яку описує Олє Німан. Толерантність, людяність, солідарність, емансипація, відвага і критичний погляд можуть бути визначені як сьогоднішні теми і засадничі цінності літературних текстів для дітей та юнацтва.