Швидкий вхід:
Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Електронна музика 2019
Глобальні теми та локальні сцени

DJ Gigola
Фото (фрагмент): © Nikki Powell

Німецька музична сцена 2019 року не залишилась осторонь світових проблем: кліматична криза, витіснення з центрів міст, ізраїльсько-палестинський конфлікт. Здавалося, клубна культура перестала бути майданчиком для гедоністичних ігор, як колись. Та музичні тренди року переконали у зворотньому. 

Von Крістіна Плетт

От і закінчився 2019 рік. Дехто сказаже «Ну й добре!». І це стосується не лише соціально-політичної ситуації - неспокійно було й у клубній культурі Німеччини. Так індустрія клубів та подій ввійшла у фазу нестабільності. Інші прошарки продовжили займатися тим, що характерне для цієї сцени - ставити під сумнів прийняті норми. Не бракувало ностальгії - 30 років техно та 30-річчя падіння Берлінського муру занурили у згадки про роки після німецького Возз'єднання - особливо в Берліні.

Тут потрібно відзначити фотовиставку No Photos On The Dancefloor! Берлін 1989 – наші дні в берлінській галереї C/O. Небагато виставкових подій спроможні на такий резонанс. Куратору Гайко Гофманну (Heiko Hoffmann), людині енциклопедичних знань про сцену та колишньому шеф-редактору журналу електронної музики Groove, вдалося з погляду знавця показати розвиток клубів та party culture в Берліні, починаючи з 1989 року - через чорно-білі світлини зі східного Берліна початку дев’яностих, флаєри з 30-річної клубної історії та фотографії вже закритих клубів поряд з тими, які ще існують. Наголос на «ще», бо йдеться про наступну тему, яка непокоїла сцену: вимирання клубів.

Клуби в центрах німецьких міст під загрозою

Звучить драматично. І дійсно, по всій Німеччині закривались клуби:  Chalet, St. Georg, Arena у Берліні; тимчасовий ММА та Bob Beaman у Мюнхені; TBA Club у Дрездені; Dr. Seltsam у Лейпцигу. Інші під загрозою - серед них Distillery у Лейпцигу, що існує вже понад 25 років, або RAW чи KitKat. Багато клубів скоріш за все переїде чи закриється наступного року - зокрема Loft у Людвігсхафені. Тих, що відкриваються, недостатньо для компенсації втрат. Як правило, причин цього багато, але процеси витіснення відіграють свою роль - тут і підвищення орендної плати – проблема, яка зачіпає не лише клуби – і занепокоєні співмешканці. Навіть якщо клуб діяв раніше, боротьба з шумовим забрудненням має пріоритет. Для протидії останньому чиннику клубна комісія, що представляє інтереси клубів, створила фонд захисту від шуму. Перші результати не забарилися – наприклад, берлінський клуб IPSE отримав змогу встановити звукоефективну систему. Ця ж клубна комісія восени опублікувала дослідження, яке обгрунтовує економічну доцільність нічного життя в Берліні.
 
Це мало ефект: парламентські фракції лівих та зелених негайно подали парламентське звернення проти вимирання клубів. Вони закликали прирівняти клуби у будівельному законодавстві до оперних і театральних будівель . До того ж клуби мають отримати фінансову підтримку для шумозахисного обладнання та інших необхідних заходів.

І поза політикою були хороші новини: у листопаді в Дортмунді відкрився Tresor.West - улюблений проект Дімітрі Гегеманна, власника берлінського Tresor. Після капітального ремонту свої двері знову відкрив експериментальний Salon des Amateurs у Дюссельдорфі, а в Кельні у жовтні почав діяти Jaki. Golden Pudel у Гамбурзі розширився, отримавши нові приміщення для концертів та майстер-класів.

Ізраїльсько-палестинський конфлікт торкнувся сцени

У минулому році Golden Pudel потрапив під удар, який ще раніше розколов музичну індустрію в усьому світі: йдеться про суперечки навколо руху BDS, що означає «Boycott, Divestment and Sanctions» і закликає бойкотувати Ізраїль на користь Палестини. Це стосується й культурної галузі: так діджеї повинні утримуватися від виступів в Ізраїлі. На міжнародному рівні BDS має знаних прихильників, але в Німеччині у цьому русі вбачають антисемітські тенденції. Берлінські Golden Pudel, ://about blank, а також лейпцизький Conne Island – клуби, що чітко позиціонують себе у лівому політичному спектрі – активно виступали проти кампанії BDS, часом скасовуючи виступи артистів, які підтримують BDS. Рух у свою чергу закликав до бойкоту клубів.

Це лише один приклад присутності глобальних тем на локальних сценах. Своє чільне місце посів тут також і захист клімату. Здається, ледь не кожен великий фестиваль розповів про свої кроки до більшої екологічності. Однак це рідко виходило за межі депозитних чашок та компостних туалетів - краплина на гарячому камінні, особливо враховуючи те, що фестивалі самі по собі наносять колосальну шкоду сталому розвитку: для декількох тисяч людей споруджується ціла інфраструктура, яка використовується три-п’ять днів; з усього світу летять діджеї, щоб виступити одну-п’ять годин. При цьому фестивалі складають все жорсткішу конкуренцію малим клубам, загрожуючи соціальній сталості.

Перенасичений фестивальний ринок

«Фестивальний» тренд, який постійно зростав, у минулому році досяг свого піку, і це проявилося - ринок переситився, перші фестивалі вже зійшли з дистанції. Так було скасовано Plötzlich am Meer та іспанський Into The Valley, збанкрутувала компанія, що організовувала Her Damit та 7001, затримуючи зарплати упродовж років. Подібна ситуація склалась на португальському Forte. Менші фестивалі зазнають тиску конкурентів - всупереч політичній позиції від підтримки спонсорів залежить Das Fuchsbau в Лерті, після 22 років існування востаннє пройшов Nachtdigital у Саксонії.

До розмови про фестивалі - вперше на шпальти німецьких ЗМІ потрапив один з найбільших німецьких фестивалів, ліво-альтернативний Fusion, що проходить у землі Мекленбург-Передня Померанія. Організатори звернулись до преси після того, коли їм раптом не вдалось погодити систему безпеки. На відміну від попередніх років, поліція наполягала на значній присутності на території фестивалю. Команда організаторів - громадське об’єднання Kulturkosmos - побачила в таких прагненнях загрозу самій сутності фестивалю - свободі та «комунізмові вихідного дня». Це викликало гучні заяви про солідарність та дискусії про право на території, вільні від поліції. Переглянувши свою концепцію безпеки, Fusion зрештою відбувся як зазвичай при мінімальній присутності поліції, що діяла лише за межами самого фестивалю.

Музика для великих сцен

Фестивальна тенденція не могла не відобразитися і на музиці. Великим фестивальним майданчикам потрібні композиції, що можуть створювати настрій на великих прощах. Тож не дивно, що у тренді опинились транс і брейк-біт у поєднанні з техно-довбанкою. Пласкі мелодії та насичений бас – це бачимо наприклад в одному з хітів року Kisloty People датського продюсера Schacke. Він вийшов на Kulør і забезпечив стрімкий злет як автору і власниці цього лейблу Courtesy, яка проживає в Берліні, так і артистам з їхнього оточення.

Поява новачків з таких щільно переплетених мереж показує важливість лейблів, формацій та колективів. Наприклад берлінський колектив No Shade, що існує лише два роки, виступав разом з Kikelomo та еклектичним музичним міксом на урочистостях до 30-річчя падіння Муру біля Бранденбурзьких воріт. Гурт організовує воркшопи для діджеїв з метою збільшення частки жінок, трансгендерних та небінарних людей у сценічному середовищі. Така робота видається плідною, коли дивишся на інших новачків - так DJ Gigola є учасницею берлінського колективу Live From Earth Klub і зі своїми захоплюючими та енергійними виступами об'їздила клуби по всій Німеччині. Багато брейк-біту, басу та електро у берлінської Irin Or:la, яка за рік з новенької артистки перетворилась на засновницю лейблу Céad, де пропонує платформу для маловідомих музикантів та продюсерів. Заслуговує на увагу також і Fadi Mohem, молодий продюсер з Берліна. Його записи на лейблах Ben Klock та Modeselektor - це просушене і цілісно реалізоване техно. 

2019 рік в жодному разі не можна назвати поганим в плані музики, хоча багато танцювальних релізів обмежувались цитуваннямм 1990-х. Разом з тим за самим діджейським пультом намічаються епохальні зміни - йдеться про використання стрімінгу замість mp3 чи платівок. У травні великий музичний інтернет-магазин Beatport запустив послугу потокової передачі, що у партнерстві з провідними виробниками діджейського обладнання вперше дозволяє стрімити музичну бібліотеку через спеціальне обладнання. Купівля музики стане зайвою. І виникає питання: чи зможуть лейбли взагалі отримувати прибуток? З чого житимуть продюсерки й продюсери? Чи не перетвориться електронна музика на функціональну і минущу, якщо вона зникатиме з потокового плейліста після кількох діджейських виступів? Нове десятиліття покаже.