Швидкий вхід:
Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)

Книжковий дизайн
Зробити український книжковий дизайн помітним

Книга "Я так бачу" отримала бронзову медаль конкурсу "Найкрасивіші книги світу"
Книга "Я так бачу" отримала бронзову медаль конкурсу "Найкрасивіші книги світу" 2019. | Source: facebook.com/agrafkastudio

Кожна їхня книжка – візуальна й естетична пригода, кожна міжнародна відзнака – привід радіти за український книжковий дизайн у цілому. Творча майстерня «Аґрафка», тандем художників Романи Романишин та Андрія Лесіва, вкотре підкорила журі міжнародного конкурсу.

Книжка Я так бачу, унікальна інтелектуальна мандрівка у світ зору, видимого й невидимого, є другим нон-фікшн проектом для цього творчого тандему і вже знайома українським читачам - як і попереднє видання про слух і звуки Голосно, тихо, пошепки – обидві вийшли українською у Видавництві Старого Лева і 2018-го перемогли у номінації «нон-фікшн» щорічної премії Bologna Ragazzi Award, найзнаковішої міжнародної нагороди у галузі дитячої літератури.

Цьогоріч видання Я так бачу здобуло ще одну престижну нагороду – бронзову медаль конкурсу Найкрасивіші книги світу, який проводить фонд Stiftung Buchkunst. У 2019 журі Найкрасивіших книг оцінювало понад 600 поданих книг із 32 країн світу, і Україна увійшла у десятку країн, які отримали нагороду. На розгляд Найкрасивіших книг світу книжка Я так бачу потрапила після перемоги в українському конкурсі Найкращий книжковий дизайн, організованому Міжнародним фестивалем «Книжковий Арсенал», Goethe-Institut в Україні та Порталом про культуру читання і мистецтво книговидання «Читомо».

З цієї нагоди ми поспілкувалися з Романою Романишин та Андрієм Лесівим про їхні творчі експерименти, пошуки візуальних рішень та про книжку як засіб комунікації.
 
Романо, Андрію, як і коли ви зрозуміли, що книга – це ваш «медіум», через який будете спілкуватися зі світом?

Для нас книга не була свідомим і єдиним обраним творчим медіумом, ми рухалися до неї інтуїтивно і хаотично. Власне, симбіоз тексту і зображення, матеріальність і тактильність книги робить її ключовою в нашій мистецькій практиці. Робота з книжковими проектами вимагає постійної уваги, потрібно враховувати багато деталей і при цьому всьому все ж бачити цілісну картину. В нашому розумінні книга – це мистецький артефакт, який здатен до багаторівневої комунікації. А ще книга має доступ до великої аудиторії.
  Андрій Лесів та Романа Романишин Андрій Лесів та Романа Романишин | Source: facebook.com/agrafkastudio Як обираєте візуальну мову для кожного проекту? Як відбувається цей процес?

Вибір візуальної мови для кожного проекту – це один з найважливіших етапів нашої роботи. Кожен новий проект базується на ідеї, вона – початок усього. Важливо знайти струнку концепцію, що може в нашому розумінні лягти в основу нової книги, тоді починаємо її опрацьовувати, валідувати. Одним з етапів цієї валідації і є вибір найвідповіднішої візуальної мови для конкретної ідеї. Цей процес можна порівняти з огранюванням коштовного каменя: до кожного окремого алмаза підбирається своє неповторне огранювання, яке якнайкраще розкриє його природну красу і перетворить на діамант.
 
Ви часто поєднуєте цифрові і традиційні графічні техніки, які з них вам більш близькі? І наскільки, на вашу думку, офорт, шовкографія і подібні техніки потрібні у сучасному книжковому дизайні?

Кожна з перелічених технік – лише один із інструментів, який ми використовуємо у відповідний момент. Не вирізняємо для себе головних і другорядних технік, цифрові техніки мають свої переваги, традиційні графічні – свої. Ми рівною мірою оперуємо і тими, й тими. Дуже любимо і цінуємо класичні графічні техніки – офорт, літографію, ліногравюру, трафаретний друк – вони дають відчуття справжності, намацальності, а в поєднанні з цифровими інструментами творять абсолютно нове звучання.
Щодо того, чи потрібні класичні графічні техніки в сучасному графічному проектуванні – ми переконані, що так. Але це стосується не лише дизайну, можна провести паралелі з поєднанням звучання класичних музичних інструментів і електронної музики, мальованої анімації і комп’ютерного моделювання, зйомки на плівку і цифру – такі сплави дають неймовірні результати.
 
Завжди на своїх презентаціях ви розповідаєте про глибокі дослідження, кропіткий збір інформації до кожного з проектів. Де саме зазвичай шукаєте і чим надихаєтеся?

Коли починається новий проект, для нас дуже важливо максимально зануритися в тему. Ми досліджуємо контекст, коріння і витоки матеріалу, з яким працюємо. Це може бути як література, так і візуальна культура, кіно, театр, музика... Важливою є епоха, в якій розгортаються події чи тема книги. Для того, аби фахово і цікаво розкрити тему, ми мусимо володіти інформацією досконало. Зазвичай, при роботі над проектом додаткової інформації у нас назбирується в декілька разів більше, ніж потім використовується у проекті. Тоді пересіюємо її через кілька «сит», але це нормальний процес, який дає можливість бути лаконічними і максимально добре висвітлити тему.

Design: Art Studio Agrafka Дизайн: арт-студія "Аґрафка" | Quelle: facebook.com/agrafkastudio Як працюєте разом і розподіляєте творчі «обов’язки» між собою?

Відколи ми працюємо разом з книгами, у нас виробилися вже сталі методи співпраці і певний розподіл обов’язків: Романа створює ілюстрації і розпрацьовує візуальну мову, Андрій відповідає за верстку і технічну частину роботи. Ідеї продумуємо і розпрацьовуємо разом. Така спільно-розділена робота дуже нам пасує, перевірено і доведено на практиці.
 
Що вам цікавіше: ілюструвати чиюсь історію чи вигадувати власну?

Обидва підходи нам цікаві, і ми працюємо як зі своїми історіями, так і з текстами інших авторів. Останніми роками все ж віддаємо перевагу власним авторським проектам, бо відчуваємо, що в них можемо якнайкраще розкритися.
 
Для читачів якого віку цікавіше створювати книжки?

Знову ж таки, ми працюємо з однаковим запалом і з однаковою самовіддачею як для дітей, так і для дорослих. І найбільше нам подобається чергувати дорослі і дитячі проекти, бо тоді око не замилюється, і ми маємо змогу тримати чіткість і свіжість бачення.
 
Ви завжди привносите якийсь український акцент у свої видання – особливо це тішить у тих проектах, права на які продаються у багато країн світу. А що, на вашу думку, такого особливого в сучасному українському книжковому дизайні, що він зможе дати світові – і загалом, і вашими проектами зокрема? Куди йому варто розвиватися?

– Зараз у нас відбувається цікавий процес формування. Надскладним завданням є знайти власну національну візуальну ідентичність, зробити український книжковий дизайн явищем, помітним у світі. Важливо тримати баланс між міцною традицією і суперсучасними підходами. Попереду багато роботи.
 
Як ставитесь до своїх перемог, зокрема престижних міжнародних – «White Raven Award», «Bologna Ragazzi Award»? Що це означає для вас особисто?

Для нас дуже важливо брати участь у міжнародних конкурсах і виставках, бо це дає можливість бачити себе в світовому контексті. Відзнаки на важливих міжнародних конкурсах – це не просто приємність і престиж, це насамперед свідчення, що те, що ти робиш, є актуальним і потрібним. І, звісно ж, це прекрасна мотивація шукати далі, не зупинятися, розвиватися. На таких важливих міжнародних конкурсах, як, наприклад, «Bologna Ragazzi Award» чи «Schönsten Bücher aus aller Welt», до складу журі входять відомі практики-дизайнери, художники, і отримати від них визнання – це надзвичайно важливо і приємно.
 
З найсвіжіших ваших досягнень – бронзова медаль конкурсу «Найкрасивіші книги світу» в Німеччині. Чим для вас є перемога на одному з найважливіших конкурсів книжкового дизайну, на який надсилають найкрасивіші книги з усього світу?

Ми в захваті! Вже багато років цей конкурс для нас є дуже важливим, там неймовірний відбір найякісніших проектів, акцент на естетиці найвищої проби. Для нас ця відзнака – свідчення, що наша книга актуальна і зрозуміла не залежно від географії. Але особливо важливо і приємно для нас те, що цей конкурс акцентує увагу саме на книжці як об’єкті дизайну, цілісному артефакті, не обмежуючись лише ілюстраціями чи історією, тут відзначають книгу як об’єкт.
  Die schönsten Bücher aus aller Welt 2019: Preisverleihung Найкращі книги з усього світу 2019: нагородження | Photo: Goethe-Institut/Eva Korb
Книга «Я так бачу» потрапила до світового конкурсу найкрасивіших книг після перемоги в українському конкурсі «Найкращий книжковий дизайн». Ви самі неоднаразово були членами журі у конкурсах книжкового дизайну в інших країнах. Як вважаєте, яка роль цих конкурсів для книжкової спільноти? 

Конкурси книжкового дизайну потрібні так само, як потрібні мистецькі виставки, кінофестивалі, книжкові фестивалі і т.д. Вони дають змогу побачити актуальний зріз, зрозуміти як розвивається книжковий дизайн і візуальна книга, куди він прямує, які тенденції.
Цей конкурс акцентується на лише на ілюстраціях, а на книжці як об‘єкті дизайну, артефакті. І тут не має особливого значення - дитяча це книга, чи доросла, вона має бути досконалою візуально і цілісно.
 
Розмову підготувала Галина Листвак