Німецькі сліди в Україні Будинок барона Ікскюль-Гільденбанда. Рожевий замок

Герб родини Ікскюль-Гільденбанд
Герб родини Ікскюль-Гільденбанд | © Goethe-Institut / Наталія Дяченко

Будинок у псевдоготичному стилі був побудований за дорученням барона Ікскюль-Гільденбанда. Рясно прикрашений фасад захоплює погляд і є характерною ознакою старих вілл аристократичної частини міста - Липок.

Маєток разом із будинком має довгу і складну історію. Одним із перших власників був генерал Петро Константинович, дід майбутнього вченого Володимира Вернадського, одного з основоположників геохімії, радіогеології та біогеохімії. Після смерті генерала у 1870 р. власницею ділянки стала баронеса Софія Ікскюль-Гільденбанд. Тут було кілька одноповерхових споруд і великий сад. Її син, барон Володимир Ікскюль-Гільденбанд, продав частину маєтку, а на решті садиби у 1901-1905 роках спорудив прибутковий будинок у готичному стилі за проектом архітектора Миколи Вишневського, хоча прибуткові будинки не були характерними для району Липки з його численними аристократичними віллами. Будинок мав сім 5-кімнатних квартир, для кожної квартири було передбачено окреме приміщення для складання дров та підвал. У кожній квартирі була ванна кімната, туалет, кахельна піч та камін. У будинку не існувало центрального опалення, проте він був електрифікований.

Відповідно до тодішньої моди на фасаді будинку був розміщений сімейний герб. Представники дворянського класу все більше скуповували на Липках нерухомість і хотіли таким чином показати своє походження. З 1912 року будинок багато разів змінював свого власника. У 1922 році він був націоналізований. Тут жили кілька значних діячів, у тому числі український письменник Микола Бажан.

Внаслідок пожежі у 1943 році будинок був сильно пошкоджений: шість із семи веж згоріли вщент. У післявоєнний період тут було створено комунальні квартири, що призвело до повного знищення інтер'єру. У 2000 році будинок був відновлений за рахунок приватних коштів.

Але виникає питання: чому було побудовано такий чудовий будинок? Це пов'язано з тодішніми будівельними нормами: чим оригінальніший був проект і чим оперативніше забудовник обіцяв його спорудити, тим швидше проект будівництва затверджувався. Таким чином у Києві на початку 20-го століття з’явилось багато незвичних і унікальних будівель.

Контакти

Будинок барона Ікскюль-Гільденбанда. Рожевий замок
Київ, вул. Шовковична, 19