Німецькі сліди в Україні
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Головна будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Головна будівля Київського національного університету імені Тараса Шевченка | © Goethe-Institut / Олег Жарій

Багато вчених німецького походження сприяли розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Київський університет Святого Володимира (нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка) було засновано у 1833 році за наказом царя Миколи I. У 1834 році були зараховані перші 62 студенти на чотирирічний курс навчання. Спочатку в університеті існував тільки філософський факультет із двома відділеннями – філології та фізики і математики. Навчання було загалом платним, проте деякі студенти навчалися безкоштовно. Після безоплатного навчання випускники повинні були працювати 6 років як викладачі або державні службовці.

Першочерговою причиною створення університету в Києві була внутрішньополітична боротьба проти польської та польсько-орієнтованої київської інтелігенції. Новостворений університет отримав технічне обладнання та бібліотеку з Кременецького ліцею на Волині, який було закрито через польське повстання 1831-го року. Після цього багато викладачів із Кременця переїхали до Києва.

Головна будівля університету в буквальному сенсі була споруджена в полі. Оскільки архітектор Вікентій Беретті не знав, де буде прокладена дорога, університет був спроектований таким чином, що парадний вхід можна було зробити з будь-якої сторони.

З початку навчального процесу в 1834 році Київський університет знаходився під значним німецьким впливом. Навчання у закладі ґрунтувалося на освітній системі, яку перейняли з Німеччини. Уряд Російської імперії запросив до Києва багато професорів із країн Балтії, зокрема з Дерптського (Тартуського) університету. Були також німці, які народились у Києві, а пізніше стали професорами університету. Приблизно 30 професорів мали німецьке походження, більшість із них працювали на медичному факультеті, а саме: Ернст Райнгольд Гофман, Карл Фрідріх Кесслер, Отто Айхельман, Карл-Ґеорґ Гойбель, Карл Едуард Мірам, Александер Вальтер та інші.

Троє ректорів університету також мали німецьке походження: Ернст Рудольф фон Траутфеттер (1847-1859), один із засновників і перший директор університетського Ботанічного саду у м. Кєві, Микола Бунґе (1859-1862, 1871-1875, 1878-1880), пізніше міністр фінансів та голова Комітету міністрів Російської імперії, а також Микола Ренненкампф (1883-1887), мер Києва.

До Жовтневої революції 1917 року в університеті існували католицька та православна каплиці. У 1939 році університет було названо на честь видатного українського поета Тараса Шевченка.

Німецький вплив на життя університету, інтерв’ю з істориком Д-р. Олександром Івановим 

© Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський
© Goethe-Institut / оператор-режисер – Володимир Усік, звукооператор – Михайло Закутський

Контакти

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київ, вул. Володимирська, 60
Тел +38 044 2393333