Швидкий вхід:
Перейти прямо до змісту (Alt 1)Перейти прямо до навігації другого рівня (Alt 3)Перейти прямо до головної навігації (Alt 2)


Фільм за успішним романом

Майк і Чік у краденій Ладі досліджують Німеччину
Майк і Чік у краденій Ладі досліджують Німеччину | Photo (detail): © Reiner Bajo

Роман „Чік“ Вольфганга Геррндорфа - для молодої аудиторії, яка слухала його як аудіокнигу, розглядала як графічну новелу та дивилась як театральну виставу. А з недавнього часу маємо ще й фільм від режисера Фатіха Акіна. Сподівання великі.

Чік вийшов друком у вересні 2010 року і з того часу користується успіхом. Історію про одинака Майка та його літні пригоди переклали 20 мовами, нагородили багатьма призами та продали по світу в кількості понад два мільйони примірників. Цей твір вже давно занесли у шкільну програму та створили аудіоверсію, театральну виставу, а тепер ще й фільм. 
 
Майже у день появи книги через шість років  вийшов фільм Гуд бай, Берлін! режисера Фатіха Акіна, володаря багатьох кінопризів, зокрема за фільми Головою об стіну, Душевна кухня. У головних ролях - Трістан Ґьобель та Ананд Батбілеґ. Знову почали звертати увагу на творчий спадок Геррндорфа. Сам письменник у своєму щоденнику Робота і структура згадавував про те, чому роман Чік важливий для нього: "Я занурююсь в історію, яку пишу, як поринав у читання, коли мені було дванадцять”. У 2013 році письменник помер, так і не пізнавши у повному обсязі успіху Чік

Опера та ілюстроване видання

Енергія роману „Чік“ надихнула багатьох митців . Так з'явилась сценічна версія від Роберта Коаля, а саму виставу вперше показали 2011 року в Дрездені. За минулі роки вона пройшла у більш ніж 50 театрах. А в Гагені зайнялись оперною постановкою.

За ілюстрації до "Чік" Лаура Ольшок отримала художню премію. За ілюстрації до "Чік" Лаура Ольшок отримала художню премію. | Foto: © Martin Mascheski/Edition Büchergilde У червні 2016 року вийшло друком ілюстроване вихання з творами молодої художниці Лаури Ольшок, яка отримала за це галузеву відзнаку. „Роман я не знала. Знайомою була хіба що назва“, згадує ілюстраторка. Але вже на самій обкладинці помітний стильний мінімалізм Ольшок, яка зобразила на чорному фоні карту вулиць з будинками і деревами. Відразу в декількох місцях помітно і крадену Ладу блакитного кольору, на якій Майк та Чік цілий тиждень пізнавали німецьку провінцію. „Історія про Чіка настільки виразна, що у кожній сцені я відразу бачила картинку“, каже Ольшок 

„Я зрозумів, що хочу його екранізувати“.

Чік можна слухати у різних аудіоверсіях. Спонтанно і жваво читає роман актор Ганно Кофлер. До виходу фільму в прокат вийшло також багато друкованих та електронних видань, що розповідають про успішний роман та його автора. Усі письмові інтерв'ю з Вольфгангом Геррндорфом можна знайти у збірці Коли це зробив Чік? А Ларс Губріх випустив повний сценарій Гуд бай, Берлін! з дописом самого Фатіха Акіна під назвою Чік - сценарій.
 
В розширенному виданні роману Чік - книга до кіно можна знайти матеріали з фільму, есе кінознавця Міхаеля Тьотеберга і його розмову з Фатіхом Акіном: "У романі є два-три ключові епізоди, після яких мені стало ясно: це я хочу екранізувати", каже Акін і додає: "Коли я прочитав Роботу і структуру, то зрозумів, яким кінолюбом був Вольфганг Геррндорф". 

Звільнення від літературного першоджерела

Фільм знімали наприкінці літа 2015 року в Берліні, Бранденбурзі та інших локаціях. Mайк присутній майже у кожному епізоді. Якщо його не видно, то ми бачимо його мрії, чуємо голос. „У монтажній ми спробували додати закадрову озвучку, – розповідає Акін, – і лише після цього я впевнився,  що фільм завершений і тепер у нього є душа“.

Фільм Гуд бай, Берлін! – це копродукція під загальним керівництвом Баварської телерадіокомпанії.  Корнеліус Конрад та Корнелія Акерс з дитячої редакції телеканалу ARD розповідають, що така екранізація їх зацікавила, бо Чік належить до найбільших літературних феноменів останнього десятиліття. „Це особливий матеріал, тому ми хотіли реалізувати його спільно з Фатіхом Акіном, унікальним режисером та одним з небагатьох німецьких кінотворців, які знані на міжнародному рівні“.
 
Для Вольфганга Герндорфа екранізація літератури тоді була ідеальною, коли звільнялась від першоджерела. Чи це вдалось, судити самому глядачеві.