Grenzerfahrungen

Grenzen © Colourbox © Colourbox

Межовий досвід

Фото: Ґаіша Маданова, Астрід Веґе з Goethe-Institut у Москві, кураторка Еллен Капанадзе, художник Антон Карманов, художниця Сауле Дюссенбіна та кураторка виставки Інке Арнс; Фото: Lea Albring

Митці зі Східної Європи, Центральної Азії та Росії готують у Дортмунді мандруючу виставку «Кордон». Goethe-Institut запросив їх дослідити цю тему: як територіальне окреслення і відмежування, як культурна і соціальна розділова смуга, як інструмент розрізнення «ми» та «інші».

«Рішення зробити наш журнал трьома мовами було свідомим», пояснює Ґаіша Маданова. Молода жінка сидить у великому, просторому лофті, що править за майстерню. Білі стіни, острівці місць для сидіння і роботи за комп’ютером, позаду проектор, що дає зображення на стіну. Ґаіша Маданова розповідає про заснування та ідею журналу «Алуан», першого казахського часопису про сучасне мистецтво.

Навколо художниці та публіцистки зібралось близько двадцяти художників та діячів культури з дванадцяти різних країн Східної Європи, Центральної Азії та Росії. Вони прибули на запрошення Goethe-Institut до майстерні Hartware MedienKunstVerein (HMKV) у дортмундському U, щоб тут у міжнародній креативній лабораторії працювати над підготовкою багаторічного виставкового проекту «Die Grenze» (Кордон). Для багатьох це рідкісна нагода поспілкуватися зі своїми колегами-художниками з інших країн.

In der Werkstatt des Hartware MedienKunstVereins im Dortmunder U gibt es viel Raum für kreative Gedanken.  In der Werkstatt des Hartware MedienKunstVereins im Dortmunder U gibt es viel Raum für kreative Gedanken. | Foto: Lea Albring  Фото: У майстерні Hartware MedienKunstVerein в дортмундському U достатньо простору для креативних думок; Фото: Lea Albring 

Від Дортмунда до Центральної Азії

Ґаіша Маданова завершила свою презентацію, тепер час для дискусії. Хтось цікавиться, чому журнал виходить одночасно казахською, російською та англійською мовами. «Ми хочемо, щоб він був доступний для якого більшої кількості людей», пояснює Маданова. «Мова не повинна стати бар’єром». Відтак група вже всередині теми: відмежовувати і окреслювати, розпізнавати кордони, усувати і домовлятися по-новому.

Після цієї першої креативної зустрічі до кінця року може з’явитися подорожуюча тематична виставка. Нею будуть опікуватися Інке Арнс, мистецька директорка HMKV, та куратор і архітектор Тібо де Ройтер. «Обидва володіють великим експертним досвідом зі східноєвропейського і центральноазіатського простору», розповідає Астрід Веґе з Goethe-Institut у Москві, ідейна натхненниця та ініціаторка проекту. «Метою виставки мають стати роздуми про кордони – чи то метафоричні, чи географічні або мовні. Митці часто мають інший погляд на речі, і це виставка має передати.»

Подорож виставки пройде у 2017 році через різні пункти призначення у Східній Європі, Росії та Німеччині. У 2018 році вона вирушить до Центральної Азії.

В центрі стоять відмінності

Auftaktveranstaltung im Dortmunder U. Auftaktveranstaltung im Dortmunder U. | Foto: HMKV  

Для кураторки Інке Арнс «цікаво спостерігати, як різні художники з різних країн дають собі раду  з такими питаннями.» «Є те, що ми не хочемо робити», додає її колега Тібо де Ройтер, «маю на увазі виставку з пост-радянської перспективи. Це не відповідатиме різноманіттю країн,  якщо їх звести лише до уявної спільності минулого».

Фото: стартовий захід у дортмундському U; Фото: HMKV

На завершення говорить грузинська кураторка Еллен Капанадзе. Вона подає огляд середовища сучасного мистецтва в Тбілісі: галереї на дахових терасах і в робочих районах, виставки у занепалих радянських будівлях. Якщо мистецтво відбувається в неочікуваних місцях, тоді це перетин кордонів, завоювання нових територій. Цілком вірогідно, що запланована виставка гостюватиме в одному з таких місць.

Та перш ніж мова піде про вибір демонстраційних майданчиків, проект передусім має набути конкретних форм. Натомість уже зараз ясно: відвідувачі можуть радіти майбутній зустрічі з межовим досвідом.
вересень 2016