Соціальний дизайн
Українські міські жителі як дизайнери та користувачі
Актуальні тренди в міському дизайні та нові технології – передусім соціальні мережі – дозволяють жителям міст долучатися до оформлення публічних просторів. Так розмивається межа між дизайнерами і користувачами.
Дизайн стає рушієм соціальних змін. Українські дизайнери залучають до проектування самих користувачів – городян. Кінцевий результат цілковито відповідає очікуванням та потребам усіх.
«Не малювання красивих картинок, а вирішення проблем»
Декоративна частина цікавить їх в останню чергу, адже вона найменше відображає спілкування між людьми. Саме комунікаційна складова є основою роботи Агентів змін.Ця ініціатива, яку задумав і скликав дизайнер Ігор Скляревський, створює дизайнерські і винятково безкоштовні проекти міської навігації, які в команді Агентів люблять називати «проектами мрії».
Дизайн для міської електрички, навігація та схема київського метро, дизайн проїзного квитка та вулична навігація столиці – важко уявити, що до цих розробок причетна не муніципальна влада, а десяток дизайнерів та тисячі користувачів соціальних мереж.
«За більш ніж 4 роки роботи не раз хотілося все це кинути. Зрештою, єдине, що мене зупиняло – це ті на той час три тисячі підписників нашої спільноти на Фейсбуці, які дуже сильно вболівали за наші проекти і допомагали їх розробляти», згадує Ігор Скляревський.
Йому вдалось зібрати професіоналів, які зголосились допомагати проектам без будь-якої гарантії того, що вони будуть реалізовані. Але найголовнішим внеском Агенти змін все ж вважають коментарі та зауваження користувачів, які долучились до кожної їхньої ініціативи.
«Загальне охоплення проекту склало 150 тисяч людей – це ті люди, які прочитали наші статті, і в той чи інший спосіб комунікували з нами», - пояснює Скляревський: «Ми отримали більше тисячі коментарів до постів у мережі та більше 120 листів. До прикладу, лише в обговоренні схеми метро брали участь 6 тисяч наших підписників на Фейсбуці. У якоїсь орфографічної помилки не було шансів зіпсувати схему навігації, адже нам доносили найменшу критику».
Міська навігація, розроблена Агентами змін та нова схема столичного метро мають за головну мету зробити пересування містом зручним не лише для його постійних жителів, а й для приїжджих та іноземних туристів. Адже дизайн – «не малювання якихось красивих картинок, а вирішення проблем».
Пост у блозі виростив дерева
Взимку 2015 року двоє львів’ян, які в минулому вже займались самостійними проектами з благоустрою Львова, помітили, що ключова магістраль міста залишилась без зелених насаджень після капітального ремонту. Не чекаючи, поки дерева на Городоцькій виростуть самі, вони почали робити перші фотоколажі дерев та вулиці.За зворотнім зв’язком та відгуками далеко ходити не довелось – завдяки популярному ЖЖ-блогу Олександра Шутюка (одного із співавторів озеленення) колажі викликали активне обговорення в Інтернеті. Детальний опис проекту Олександр викладав у себе в блозі з репостами у соціальних мережах.
Користувачі ж оцінювали прогрес і додавали свої побажання та поради, інколи залишаючи до сотні коментарів під одним записом. Зауваження стосувались найрізноманітніших деталей дизайну: від вибору дерев і до правильних бордюрів навколо них. Як результат, ко-дизайн львів’ян привернув увагу преси та міської влади, а вже наприкінці літа його змогли перенести з онлайну на вулиці Львова.
Напевне зараз мешканцям Львова вже зовсім звично бачити смугу молодих сакур на Городоцькій, одній із головних вулиць. Але ще нещодавно цей проект існував лише в уяві двох активістів та в інтернеті.
Партиципативна відбудова після війни
Інколи достатньо просто вийти в центр міста і опитати перехожих. Так художники та архітектори об’єднання ART мобілізація організували дослідження існуючого стану міста Слов'янськ. На зиму 2015 року група художників та архітекторів об’єднання приїхала сюди, аби надихнути його мешканців оживити післявоєнне місто.Команда ініціативи складалась художників та архітекторів. В результаті їм вдалось створити каталог, до якого увійшли корисні карти, якими можуть користуватися жителі повоєнного Слов’янська: карта безпечних та небезпечних районів міста, зруйнованих та покинутих будинків, мапа транспортної та пішохідної доступності та карта перспектив розвитку міста.
Урбаністи попрактикували ко-дизайн і зазначають, що без внеску місцевих жителів вони ніколи б не змогли спроектувати настільки вірний та точний дизайн карт. Під час ART мобілізації також відбулись обговорення проектів розвитку Слов’янська, які громада змогла би втілювати самостійно найближчим часом.
Ко-дизайн в центрі уваги
User Generated Kyiv називається конкурс ідей щасливого міста від Міжнародного архітектурного фестивалю CANactions. Починаючи з минулого року тему ко-дизайну впроваджують у фестивальну програму. Її вдалось особливо розвинути під час конкурсу, де кожен учасник міг запропонувати власне зручне вирішення актуальної проблеми українських міст.«Люди дійсно можуть надавати досить креативні ідеї щодо міського розвитку, які тобі і в голову б не прийшли», каже Анастасія Пономарьова, координатор CANactions.
Крім того, вже декілька років в межах фестивалю відбуваються воркшопи, де архітектори, дизайнери та прості городяни міста можуть взяти участь у розробці стратегії розвитку постіндустріальної зони Теличка в Києві. Головна мета цих воркшопів – знайти таке застосування занедбаній промисловій зоні, аби вона стала вирішенням проблем міста та центром його культурного життя.
Майстер-класи зі спільного картографування збирають позитивний урбаністичний досвід столиці. До прикладу, використовуючи спеціальні стікери, всі охочі можуть нанести на величезну друковану карту Києва відкриті простори міста, які вони люблять найбільше. У такий спосіб команда CANactions створює дизайн електронної карти столиці з мобільним додатком, який городяни зможуть використовувати і доповнювати.
Через дослідження та ко-дизайн урбаністи прагнуть підвищити почуття власності, відповідальності та громадянського обов’язку у місцевих громад. Адже, якщо усвідомити базовий зв‘язок між містом та людьми, кажуть архітектори CANactions, одразу стає зрозумілим, що участь людей у проектуванні та дизайні міського середовища просто необхідна.
Останнім часом ко-дизайн в Україні перетворюється на потужний тренд. «Етап проектувальників-гордіїв вже пройшов разом з тими часами, коли окремий професіонал вирішував, яким має бути наше місто», - каже Анастасія Пономарьова: «Ми всі бачимо, що люди зараз дуже активні, тому особливі хитрощі з мотивацією не потрібні». Іноді варто лише зробити анонс у Фейсбуці, аби привернути достатньо уваги.
В рамках проекту „Zeitgeist“ спільно з журналом „Platforma“