Порятунок річки руками спільноти
Місце біля води

Громадяни Києва повертають собі публічний простір. Життя наповнює берег річки Либідь, сильно засміченої упродовж минулих років.

На початку 2016 року троє молодих киян Максим Мраморнов, Дмитро Нечволод і Артем Заварзін сплавились на байдарках про річці Либідь. В цьому не було б нічого дивного, якби її більша частина не була б захована у бетонний колектор. Головною метою сплаву, яку вдалось реалізувати, було привернення уваги загалу до числених екологічних та інфраструктурних проблем малої ріки.

Маршрут починався майже у центрі Києва. За спостереженнями веслувальників, місцями вся рослинність навколо Либеді вкрита сміттям, на деяких ділянках до неї скидають брудний сніг чи зливають промислові та побутові відходи, а на дні можна побачити автомобільні покришки.

Либідь – історія страждань річки

Либідь протікає вздовж правого берега Києва, у тому числі й у центральних районах міста. Це – найбільша мала ріка Києва. Її береги могли б стати чудовим громадським простором для відпочинку, занять спортом чи спілкування, аби більша її частина не була захована у колектор. У 1930-ті роки заболочені ділянки водойми стали розсадником малярії, тому радянським керівництвом міста було вирішено розпочати будівництво Либідського колектора. Згодом містяни навіть перестали згадувати про існування колись судновлавної водойми.

Другою проблемою стало забруднення річки стічними водами: мулові опади, накопичення радіонуклідів і важких металів, а також – незаконний злив до річки каналізаційних відходів від деяких житлових будинків.
Близько 40% площі правобережного Києва знаходиться у басейні Либеді. А тому все, що з вулиць стікається у колектори, тече до цієї ріки через систему підземних комунікацій.

Крім того, відбуваються незаконні викиди рідких відходів безпосередньо у річку через врізки каналізації. За останні 15 років у Києві розвинулося сучасне висотне будівництво. Частина нових будинків не підключена до каналізації і свої відходи спускає через несанкціоновані врізки у притоки Либеді. Деякі з них вдається усунути, але найбільш масштабні врізки, діаметром близько 50 см, з яких тече потік відходів, – неможливо ліквідувати зусиллями активістів.

Згуртування спільноти – порятунок для річки

Два роки тому киянин Семен Поломаний  отримав спеціальний приз у міжнародному архітектурному конкурсі CANactions за концепцію відновлення мережі річок та зелених ландшафтів Києва, що мала назву Revival of the Green Material and Blue Arteries.

Концепція є досить масштабною, тому було вирішено розпочинати з малого. Відновлення Либеді отримало тут найвищий пріоритет. Рушійною силою проекту стала група активних киян на чолі з переможцем конкурсу Семеном Поломаним.

Аби почати ефективну кампанію з відновлення річки, потрібно було спочатку привернути увагу до її проблем. Через Facebook киян закликали долучатися до акції з прибирання берегів ріки. Різні масові заходи на мали привернути увагу загалу до проблем Либелді.

Інтервенції на березі річки

На широку громадськість націлені також міські інтервенції – швидкі тимчасові перетворення у просторі, яке втілюють в життя молоді київські архітектори - група навколо Сергія Ковальова, який спеціалізується на соціальній архітектурі та крім цього займається роботою з громадськістю і освітніми проектами. Вони долучились до активістів Либеді з пропозицією надати більшої ваги набережній річки.

Так виник дерев’яний подіум, на якому можна посидіти, але також використовувати і як сцену. Невдовзі після завершення прибережної тераси її почали використовувати як публічний майданчик. Нове місце – це також і здобуток для студентів, які навчаються неподалік, і для працівників офісного центру, що зовсім поруч. Тут вони можуть відпочити і розслабитись.

Либідь є, спершу як громадська організація

Засоби масової інформації міста розповідають про події на набережній терасі міста, сприяючи бажанням киян, використовувати берег річки як публічний простір. До заходів долучається все більше людей, пропонуючи допомогу. При цьому ініціативи розвинули власну динаміку. Так було засновано громадську організацію «Либідь Є», що активно виступає за ревіталізацію річки.

З часу початку діяльності на підтримку річки на її берегах було проведено десяток заходів. Саме співпраця людей з  різних професійних сфер показала свою надзвичайно високу ефективність. Всі учасники роблять одну справу, щоб досягнути спільної мети. Відтак є доречні сподівання, що за зростання підтримки жителів Києва спільнота повертатиме все більше публічного простору.

В травні 2016 року Максим, Дмитро і Артем знову вирушили у сплав по Либеді на байдарках. Так вони хотіли показали своїм співгромадянам, що річка – це простір, який вони можуть використовувати для свого задоволення.

Стаття створена у співпраці з київським міським журналом "Хмарочос" для проекту Goethe-Institut "Future Perfect"