Реабілітація ветеранів  Рецепт відновлення

Військовий з протезом нарізає сир під наглядом лікарки.
Військовий з протезом нарізає сир під наглядом лікарки. Фото: © Мар'яна Вербовська

Життя після травми можливе. В цьому переконані ветерани та працівники реабілітаційного центру «Галичина». Саме тут після важкого поранення пацієнти крок за кроком освоюють нові реалії цивільного життя. Ерготерапія є одним з таких кроків.

За обіднім столом на просторій кухні у Реабілітаційному центрі «Галичина» біля Львова об 11:00 неквапливо збираються військові. Їх об’єднує не тільки бажання готувати. І не лише бойовий досвід. Усі вони проходять відновлення після поранень і ампутацій кінцівок. Чоловіки спокійні і навіть трохи радісні, в передчутті, що їх чекає обід, приготований власноруч.

На стіл викладають продукти: картопля, огірки, помідори, філе курки, масло та гірчицю. За кілька хвилин овочі та м’ясо розподіляють між собою і починають нарізати. Разом з дружніми розмовами на кухні чути як ритмічно стукають по дошках ножі. Так починається реабілітація. Лише придивившись, помічаєш: хтось нарізає овочі протезом, хтось — однією рукою.

 
Кухня для ерготерапії «Центру комплексної реабілітації «Галичина» у селищі Великий Любінь, Львівська область.

Кухня для ерготерапії «Центру комплексної реабілітації «Галичина» у селищі Великий Любінь, Львівська область. | Фото: © Мар'яна Вербовська

Спочатку здається, що це звичайна кухня зі звичайним посудом. Але, придивившись, можна побачити, що військовим “допомагають” спеціальні деталі: дошки, прибори та посуд мають додаткові петлі, гачки та кріплення, які роблять побут комфортнішим.

«На нашій кухні ми маємо спеціальні девайси. Наприклад, адаптивна дошка для нарізання. Вона має спеціальні цвяхи та гумки для того, щоб зафіксувати продукти і компенсувати таким чином слабкість або відсутність руки. Пацієнт може готувати без сторонньої допомоги», – розповідає Марія Марчук, ерготерапевтка центру «Галичина», який розташований у невеликому селищі Великий Любінь за 20 км від Львова.
Адаптивна кухонна дошка дозволяє безпечно готувати їжу однією рукою або у парі з протезом завдяки вбудованим фіксаторам продуктів.

Адаптивна кухонна дошка дозволяє безпечно готувати їжу однією рукою або у парі з протезом завдяки вбудованим фіксаторам продуктів. | Фото: © Мар'яна Вербовська

Окрім дошок, пацієнти мають спеціальні ортези — конструкції, які надягають на руку або ногу, щоб підтримати їх, зафіксувати або допомогти виконувати рухи. Наприклад, для пацієнтів з ампутацією руки одягають ортез з ножем чи виделкою. Окрім того, на кухні є адаптивні тарілки, які мають силіконову вкладку знизу і кріпляться до столу. Такий посуд не треба притримувати рукою, оскільки він не ковзає.

Сам термін «ерготерапія» дослівно означає «лікування працею». Цей напрям зародився у Америці на початку минулого століття, але активно розвинувся після Другої світової війни. Ерготерапевти працюють на перетині медицини, психології та роботи руками. Головна мета методу - відновити втрачені функції, тим самим забезпечивши повернення пацієнта до звичного способу життя.

Що поїсти після виходу з позиції?

Сьогодні меню складав Ярослав Мельничук, 24-річний військовослужбовець 50-ої ОШБ безпілотних систем. До служби він не любив куховарити, але після виходу з позицій хлопці мали традицію приготувати шашлики, в якийсь момент ця страва йому набридла, тож він запропонував приготувати щось нове.

Ярослав Мельничук, 24-річний військовослужбовець 50-ої ОШБ безпілотних систем.

Ярослав Мельничук, 24-річний військовослужбовець 50-ої ОШБ безпілотних систем. | Фото: © Мар'яна Вербовська

«Рецепт побачив в інстаграмі. Курку нарізаємо, підсмажуємо і додаємо соєвий соус, мед та гірчицю. Там є пропорції, але я готую на око», – ділиться Ярослав. Його колеги у цей час чистять картоплю. Хтось вцілілою рукою, хтось протезом, а хтось насадкою на ортезі.

Віктор Ашеулов, військовослужбовець 20-тої окремої бригади безпілотних систем «К-2», нарізає курку. Він отримав поранення наприкінці лютого 2026 року і у березні приїхав у центр на реабілітацію. Відразу почав відвідувати заняття ерготерапії. Віктору 47 років, сам він родом з Донецької області. «Іноді приходжу на заняття до обіду і після обіду, мені тут подобається. В армії нам їжу давали, але треба і самому вміти готувати», – ділиться думками захисник.

Окрім курки, чоловіки чистять картоплю на пюре. Велику каструлю вдається начистити за менш як півгодини. Але тут стає зрозуміло, що хтось нарізав кубиками, хтось соломкою, а хтось половинками. Один з військових жартує: «Добре, що це на пюре, все одно все потовчемо». Решта колег починає сміятися. Зрештою, вони розуміють, що форма картоплі у цьому процесі немає жодного значення, важливий лише
процес.

Попит зростає

Центр приймає військових з 2023 року. Пацієнтів сюди скеровують переважно військові частини та госпіталі, рідше – за скеруванням сімейного лікаря. Усе лікування безкоштовне. Пацієнти тут отримують і соціальний супровід, простіше кажучи: працівники допомагають підготуватися до повернення у цивільне життя через відновлення втрачених документів , оформлення статусів та професійну перекваліфікацію. Ерготерапія – це один із головних напрямків закладу.

Ерготерапевтка Марія Марчук (в центрі) спостерігає за роботою пацієнтів.

Ерготерапевтка Марія Марчук (в центрі) спостерігає за роботою пацієнтів. | Фото: © Мар'яна Вербовська

«Я прийшла сюди на роботу у 2024 році і ми поступово почали впроваджувати ерготерапію. Спочатку мали невеликий куточок. На жаль, був і є сильний попит на цей напрямок. Бо у нас різні пацієнти: у когось подвійні і потрійні ампутації, а це означає, що потрібна особлива увага до повернення людині побутових навичок. Поки людина не зрозуміє, що може собі давати раду в побуті, їй буде складно адаптуватися», – Марія Марчук, ерготерапевтка.

Близько 90 відсотків пацієнтів – це військові, які повернулися з фронту з ампутаціями верхніх і нижніх кінцівок, множинними пораненнями, ураженнями нервів, переломами, наслідками черепно-мозкових травм. Одночасно в закладі на реабілітації та протезування може перебувати 300 пацієнтів. У 2023 тут прийняли 550 військових, у 2024 – 605, а у 2025 вже 805.

 
Обід, який приготували військові під час заняття на кухні.

Обід, який приготували військові під час заняття на кухні. | Фото: © Мар'яна Вербовська

«Найбільше досвіду наші працівники здобувають в роботі, бо кожен пацієнт унікальний, – переконана заступниця директора «Центру комплексної реабілітації «Галичина» Юлія Заплітна, – Кожне заняття, робота над собою допомагають хлопцям повірити, що життя після травми можливе і повернення до цивільного життя відбудеться дуже швидко».
Perspectives_Logo Цю статтю опублікували в рамках проекту PERSPECTIVES – нового лейблу для незалежної, конструктивної та мультиперспективної журналістики. JÁDU реалізовує цей проект, який співфінансується ЄС, разом з шістьма іншими редакційними командами з Центрально-Східної Європи під керівництвом Goethe-Institut. >>> Дізнайтеся більше про PERSPECTIVES

 

Вас може зацікавити

Редакція радить

Найпопулярніші статті