воркшоп
Подорож у світ сімейної історії
Legacy of the Past: Exploring the World of Family History – так називається пілотний проєкт, спрямований на роботу з молоддю, передусім з дітьми віком 10-14 років, які були змушені покинути свої домівки в Україні внаслідок війни. Російська агресія позбавила їх частини родинних зв’язків і змусила починати нове життя на чужині. Хоча Чеська Республіка географічно близька до України, культурні відмінності можуть бути суттєвими для дітей. Наскільки складно зберегти зв’язок із домом і почуття власної ідентичності в чужій країні в той час, коли вони тільки починають формувати ці цінності?
Проєкт був реалізований в рамках грантової програми «Culture Helps» завдяки співпраці з Української ініціативи Південної Моравії та організацій «Post Bellum CZ» і «Post Bellum – Україна». Концепція проєкту ґрунтувалася на переконанні, що зосередження на сімейній історії є дуже важливим саме для дітей, які прибувають з інших культур і опинилися в складних життєвих обставинах. Усвідомлення власної ідентичності, «Я-концепції» та культурної приналежності має вирішальне значення для емоційного благополуччя та здорового розвитку. Метою проєкту було за допомогою використання методів усної історії підтримати цих дітей у пошуку себе та створити методичні процедури, які будуть корисними для подібних проєктів у майбутньому. Наприкінці проєкту кожній дитині було запропоновано створити короткий аудіо- або відеозапис інтерв’ю з членом своєї сім’ї на тему «Звідки я родом».
Я мала можливість брати участь у проєкті в якості лектора та проводити воркшопи разом з командою українських педагогів та психологів. Перший рік був задуманий не лише як підтримка дітей, а і як спосіб випробувати методологію роботи та створити перевірену систему на майбутнє.
Другий воркшоп був присвячений малюванню на тему «Мій дім», де діти через художнє вираження описували свої спогади та емоції. У наступні тижні ми зосередилися на підготовці інтерв’ю. Діти практикувалися в роботі з диктофоном, репетирували запитання, обговорювали труднощі, з якими вони зіткнулися, і ділилися своїми враженнями від зйомок. Ми додали інші види діяльності, такі як малювання родинного дерева або написання листа до предка.
Під час заключного воркшопу ми використали записи дітей, щоб заохотити їх до спілкування та відчуття того, що їхня робота має цінність. Діти слухали свої записи, вели дискусії та створювали художні колажі. Ця діяльність виявилася дуже успішною і сприяла позитивному завершенню проєкту.
1. Достатня кількість часу
Проєкт потребує більшої кількості часу. Для того, щоб діти були більш залучені та зрозуміли сенс завдань, на наступні роки ми рекомендуємо піврічний формат з більш інтенсивним наповненням.
2. Залучення сім’ї
Присутність і співпраця батьків мала позитивний вплив. Тому видається доцільним залучати батьків до інших видів діяльності в рамках проєкту.
3. Менші групи
Для ефективної роботи та індивідуального підходу оптимальною є група з максимальною кількістю 10 дітей одного віку. Різні вікові групи мають різні очікування та потреби, тому доцільно ділити групи на молодших і старших дітей.
4. Культурний зв’язок
Зв’язок з дітьми через їхнє власне культурне середовище має важливе значення для довірливого проведення. Доречно мати в команді лекторів, які розуміють культурні особливості, або залучити психолога.
5. Належне середовище
Приміщення для роботи має бути комфортним і тихим, щоб забезпечити можливість для індивідуальної роботи та групової діяльності, без відволікаючих чинників і відчуття формальності.
Проєкт показав, що підхід, зосереджений на сімейній історії та самоідентичності, не тільки допомагає дітям подолати відчуття відчуження в новому середовищі, а й сприяє формуванню здорової «Я-концепції» та усвідомленню власної ідентичності. Проєкт може слугувати натхненням для вчителів та педагогів, які працюють з дітьми з різних культур, та сприяти їхньому особистісному розвитку.
«Culture Helps / Культура допомагає» — це проєкт, що співфінансується Європейським Союзом у межах спеціального конкурсу пропозицій для підтримки українських переміщених осіб та українського культурного та креативного секторів. Проєкт реалізовується Інша Освіта (UA) та zusa(DE).
Я мала можливість брати участь у проєкті в якості лектора та проводити воркшопи разом з командою українських педагогів та психологів. Перший рік був задуманий не лише як підтримка дітей, а і як спосіб випробувати методологію роботи та створити перевірену систему на майбутнє.
Перебіг воркшопів
Проєкт тривав два місяці, впродовж яких діти пройшли вісім воркшопів, присвячених мапуванню та глибшому дослідженню коріння свого роду. Перед початком документальної роботи, під час перших двох зустрічей, з дітьми працювали українські лектори та психологи. На наступних воркшопах ми зосередилися на виступах дітей – кожна з них отримала завдання розповісти щось про себе та свою родину. Потім ми переглянули в групі короткий відеорепортаж про особисті історії, створені чеськими дітьми в рамках проєкту «Історії наших сусідів», який мав мотивувати українських дітей і дати їм зрозуміти мету нашого проєкту.
Досягнення та виклики проєкту
Під час проєктної діяльності діти реагували по-різному – деякі активно залучалися, а інші виявляли лише мінімальний інтерес до завдань. Разом з колегами ми розмірковували над причинами такого неохочого ставлення і намагалися змінити підхід. Творче заняття з диктофоном, яке пропонувало дітям нові способи самовираження, сприяло позитивним результатам. Зміна середовища також допомогла – коли ми використовували більш комфортну кімнату з килимом і мішками для сидіння замість традиційного класу, співпраця і залученість дітей покращилася. Ще одним успішним кроком стало залучення батьків, які допомагали дітям із записом вдома та мотивували їх до виконання завдань.
Рекомендації для майбутньої реалізації
Хоча нам вдалося досягти цілей, які ми поставили перед собою на початку проєкту, ми виявили кілька сфер, які потребують вдосконалення:1. Достатня кількість часу
Проєкт потребує більшої кількості часу. Для того, щоб діти були більш залучені та зрозуміли сенс завдань, на наступні роки ми рекомендуємо піврічний формат з більш інтенсивним наповненням.
2. Залучення сім’ї
Присутність і співпраця батьків мала позитивний вплив. Тому видається доцільним залучати батьків до інших видів діяльності в рамках проєкту.
3. Менші групи
Для ефективної роботи та індивідуального підходу оптимальною є група з максимальною кількістю 10 дітей одного віку. Різні вікові групи мають різні очікування та потреби, тому доцільно ділити групи на молодших і старших дітей.
4. Культурний зв’язок
Зв’язок з дітьми через їхнє власне культурне середовище має важливе значення для довірливого проведення. Доречно мати в команді лекторів, які розуміють культурні особливості, або залучити психолога.
5. Належне середовище
Приміщення для роботи має бути комфортним і тихим, щоб забезпечити можливість для індивідуальної роботи та групової діяльності, без відволікаючих чинників і відчуття формальності.
Проєкт показав, що підхід, зосереджений на сімейній історії та самоідентичності, не тільки допомагає дітям подолати відчуття відчуження в новому середовищі, а й сприяє формуванню здорової «Я-концепції» та усвідомленню власної ідентичності. Проєкт може слугувати натхненням для вчителів та педагогів, які працюють з дітьми з різних культур, та сприяти їхньому особистісному розвитку.
«Culture Helps / Культура допомагає» — це проєкт, що співфінансується Європейським Союзом у межах спеціального конкурсу пропозицій для підтримки українських переміщених осіб та українського культурного та креативного секторів. Проєкт реалізовується Інша Освіта (UA) та zusa(DE).