Жінки, які змінили своє життя після 50-ти  Українські квінейджерки

У 60 років вони залишають бізнес, починають кар’єру моделі й ведуть блоги про прийняття віку. Українські жінки доводять: середній вік може бути часом трансформації, коли нарешті можна стати тією, якою завжди хотілося бути.

Цей рух називають квінейджерством. Термін запропонувала британська журналістка та феміністка Елеанор Міллс, яка багато пише про досвід жінок середнього віку. «Квінейджерка» – це жінка 45+, яка почувається так само енергійно й цікаво, як підліток, але має досвід, упевненість у собі та фінансову незалежність.

В Україні, де війна перекроює біографії, жінки усе частіше змушені починати життя заново – і роблять це абсолютно свідомо та незалежно від віку.

«Про що я мріяла у дитинстві?»

На своїй сторінці в Інстаграмі бізнесвумен та модель Олена Александрович написала: «Я пережила свої 30, 40, навіть 50, не помічаючи їх…А після 60 схаменулася». Цього року пані Олена відсвяткує 63-й день народження і щиро вважає, що тільки зараз почувається у гармонії зі собою.

«Безумовно, я дбала про себе, але порівняти ставлення тоді і зараз – насправді, це було життя на автоматі. А коли ти вже все зробила, зокрема, помилки, вік тебе приводить до тями, і ти розумієш, що життя не таке вже й безкінечне. І тоді приходить розуміння, що саме ти стоїш у центрі свого всесвіту», – розповідає Олена Александрович.

Олена пригадує, що до 55 років активно розвивала бізнес, пов’язаний з дизайном, аж поки не вирішила кардинально змінити життя.

«Діти були вже дорослі і більш-менш влаштовані, і я себе запитала: так, а хто я? Чого я хотіла у цьому житті? Про що я мріяла у дитинстві? Ці світоглядні питання мене наздогнали», – пояснює Олена. Тоді жінка залишила великий бізнес і вирішила почати з нуля. Саме в цей час в неї народилася ідея шити білі сорочки Original white. І перед зйомками одягу хтось її запитав, чи не хоче вона сама знятися у рекламі. Олена подумала: а чому б ні? Фото у білій сорочці викликали хвилю захоплення і відкрили перед нею нові горизонти.

«Я ніколи не вважала себе красивою, навіть досі. Ніколи себе не вважала фотогенічною. А от у 56 років знялася у фотосесії, і мені раптом почали казати, що я класно виглядаю. Ще за кілька тижнів подзвонили і запросили знятися в рекламі. Я думала три секунди і вирішила ризикнути», – пригадує Олена.

Ось так жінку запросили у велику рекламну кампанію найбільшої в Україні мережі заправок. Олена і її фірмова сивина з’явилися на бігбордах, відео та навіть на дисплеях кавомашин. 

До речі, рішення бути сивою і не фарбуватися Олені далося в той же період, що й зміна кар’єри, але напряму з цим не пов’язане. За її словами, вона просто змучилася ходити в салон, оскільки коріння треба було підфарбовувати кожні два тижні. На той час вона вже близько 30 років фарбувалася у блонд. Так до неї прийшло природне рішення: відрощувати срібне волосся.

«Структура мого волосся нагадує ту, яку мав батько, тож я приблизно знала, як це виглядатиме. Звісно, це не так, що мені тепер не треба дбати про зачіску. В будь-якому випадку потрібні догляд і свої процедури, але я дуже задоволена», – розповідає Олена.

З кінця 90-тих жінка читала книги про карму, досліджувала себе і намагалася краще зрозуміти своє призначення. На її думку, саме це допомогло їй продовжувати активно себе вивчати після 60-ти.

«Я завжди мала внутрішній діалог зі собою. Безумовно, відносини з іншими були для мене важливими, але, на мою думку, коли у стосунках ти відчуваєш, що втрачаєш себе, то тут треба ставити важливі питання. Не можна втратити себе, щоб зберегти сім’ю. Це нечесно і щодо дітей, і щодо себе. Для мене краще неприємна правда, ніж солодка брехня», – розповідає Олена.

Зараз вона продовжує вивчати моделінг, пробує акторство, з подругами заснувала театральну трупу. Також активно веде сторінку в Інстаграмі, де розповідає про свої подорожі, спорт, думки про вік і прийняття себе.

«Знаєте, я досі не вважаю себе красивою, але розумію, що річ навіть не у цьому. От візьміть Барбару Стрейзанд, Лайзу Мінеллі – вони не були геть красунями, але те, як вони робили свою роботу, захоплює. На мою думку, у кожній людині є краса, але не всі вміють її розкрити, а я вірю, що це треба робити», – переконана квінейджерка.

«Він іде сивий і до нього нема питань, а до мене є»

Десять років тому у житті Валентини Іванової відбулися кардинальні зміни. Їй подарували фотосесію зі стилістом і це була перша зйомка результати якої їй сподобалися.

«У мене в родині три фотографи, на фото яких я собі ніколи не подобалася, уявіть собі. А тут мене запросили у студію зі стилістом, візажистом та комплектами дизайнерського одягу, все детально продумано. Я отримала море задоволення, а головне – мені дуже сподобалися фотографії», – пригадує Валентина. На той час жінці було 58 років і вона працювала у сфері економіки та фінансів. Свою роботу вона не залишила, але вирішила, що поєднуватиме її із кар'єрою моделі. Для цього записалася на курси акторської та модельної майстерності, відвідувала навчання у місцевих театрах.

«Наш соціум розповідав, що жінка 40+ не може собі нічого дозволити. Але я вважаю, що зараз жінки можуть усе, що хочуть. От давайте чесно, чоловіків ніхто ніколи не обмежував. Він іде сивий і до нього нема питань, а я йшла вулицею і мені казали «А чого не не пофарбуєшся?». Зараз вже такого не говорять, але, зокрема, й тому, що жінки активно демонструють, що як хочуть – так і живуть», – пояснює Валентина Іванова. Важливо, що Валентина завжди відчувала підтримку сім'ї у своєму хобі. Окрім цього, її заохочує моментальний відгук на фотосесіях, коли прямо у студії чує “добре”, “клас”, “неймовірно”. Те ж саме і після публікацій фото у соціальних мережах.«Я б хотіла частіше зніматися, якщо чесно. Охоче погоджуюся на зйомки квітів, одягу, а от відмовила тільки раз, коли треба було знятися у кріслі колісному, зрозуміла, що не хочу грати хвору», – розповідає модель.

Щодо рольових моделей, то Валентина пригадує свою симпатію до Мей Маск (південноафриканська та канадська модель і дієтолог – ред.), пізніше натрапила у Фейсбуці групу Silver Sisters, де жінки з усього світу діляться своїми фото нефарбованого срібного волосся, і зрозуміла, що це її надихає і мотивує. В 50 років вона для себе вирішила, що 30 років фарбування – це вже достатньо, тож пішла в перукарню і підстриглася “під їжачка”. Пригадує реакцію сім’ї: «Всі зреагували абсолютно спокійно, моя дочка кілька разів так робила, тому я нікого не здивувала».

Валентина тричі на тиждень ходить на пілатес, займається співом, регулярно гуляє центром Львова, щомісяця відвідує виставки та театри.

«Розуміння того, що я модель – мене підтримує. От заходжу кудись, а мені кажуть “Ми вас знаємо”, мені приємно це чути. От щоб я іще хотіла – так це мотивувати жінок мого віку ставати більш жвавими», – ділиться бажаннями Валентина.

«Лесю, зупинися, тобі треба жити своїм життям»

Ми домовляємося з моделлю Лесею Салатою про інтерв’ю у Zoom. Вона вмикається на розмову з фірмовими червоними губами, які, на перше погляд створюють ефект жінки-вамп, але за кілька хвилин розмови і щирого сміху спірозмониці стає зрозуміло, що вона відкрита і чутлива жінка, яка не боїться експериментувати з образами.

Пані Леся понад 26 років працювала у великому транснаціональному бізнесі на керівних посадах. У 61 рік ухвалила рішення, що закінчує свою співпрацю з улюбленою компанією і пішла у вільне плавання. Причиною стало те, що вона сама собі сказала: «Леся, зупинися, тобі треба жити своїм життям, а не компанії». Зараз вона відома у Львові модель зрілого віку.

Жінка пішла навчатися у модельні школи, розібралася з монтажем і алгоритмами соцмереж, почала писати про те, що обирає природне старіння.«Коли до мене почали писати жінки 40+ і казати “Дивлюся на вас і не боюся старіти”, це мене дуже мотивувало! Скажу чесно, що для мене тема віку не була тригерною, а з історій моїх підписниць стало зрозуміло, що не для усіх так. Мене це налякало і я ще більше почала про себе розповідати», – зізнається Леся. Вона пригадує, що усі свої помилки сприймала як досвід і як шанс зробити висновки і рухатися далі. Цієї філософії навчилася у бізнесі, де, за її словами, провалів не уникнути, але якщо щоразу сідати і посипати голову попелом, то далеко не просунешся.

«Ти просто робиш аналіз і розумієш, що колись тобі цей досід іще знадобиться. А потім стараєшся цю помилку не повторювати. Якщо вийде», – сміється. Зараз жінка вивчає англійську, каже, що у такий спосіб розширює свій світогляд і тренує мозок. На її думку, молодість не стільки у зовнішньому вигляді, а у допитливості і у іскрі в очах, які виникають тоді, коли людина щось хоче пізнати. А якщо ці досліди іще й підтримує сім’я – тоді ви зірвали джекпот, вважає квінейджерка.

«Мій чоловік в усьому мене підтримує усе наше спільне життя, а одружилися ми три роки після закінчення школи. Часто питають, як він ставиться до того, що я в 62 роки стала моделлю і я відповідаю: він в захваті. Так само і моя донька, яка працює фографкою і ми разом вже реалізували не один проєкт», – ділиться Леся.

травень 2026