Надію легко втратити, але її можна віднайти навіть у найскладніших ситуаціях. Вона не є ні подарунком, ні винагородою, ні пасивним запасом. Надія – це «зобов'язання перед майбутнім, яке робить сьогодення вартісним».
Ми живемо в ілюзорному переконанні, що треба просто більше працювати й все знову буде добре. А що, як ця фальшива надія – це лиш пастка, яка утримує нас пасивними? Справжня сміливість у наш час починається не з віри в краще завтра, а з прийняття факту, що ніякий месія не прийде нас рятувати, вважає Станіслав Білер.
Історії трансгендерних людей із сільської місцевості пронизані самотністю та браком підтримки. Попри те, вони суперечать уявленню, яке зображує село як місце, сповнене ворожості. У цих історіях село є водночас джерелом ідентичності, спогадів, родини та безпеки.
Вони довго були без руху: торік — 1 000, цього року — понад 800. Та замість того, щоб назавжди залишитися мовчазними свідками часу на міських вулицях, так звані велосипедні «трупи» отримують другий шанс завдяки Управлінню громадського порядку району Берлін-Панков.
У Словаччині з’явився ендемік – простори незалежних культурних центрів, які приносили мистецтво в малі міста. Однак сьогодні вони борються за виживання.
У Мексиці та Гондурасі збудували будинки, де активістки, які стикаються з будь-якою загрозою, можуть на кілька днів усамітнитися і знайти місце для відпочинку та лікування болю і травм.
Як підліткам досліджувати себе і навколишній світ крізь оптику кіно, стати вдумливими і чуйними особистостями, розповідає кінокураторк, культурна менеджерка та авторка «Твоєї книги про кіно» Ольга Бірзул.