Будь ласка, (не) перекладайте
На ринок виходить все більше комп’ютерних засобів для вивчення мов і перекладу. Але наскільки хороші насправді ці програми? І як під їх впливом зміняться мовні заняття?
По скайпу спілкуються дві школярки: одна з США, друга з Мексики. Одна говорить англійською, друга – іспанською. Очі в них горять, бо вони розуміють одна одну. Комп’ютерний голос синхронно і безпомилково перекладає слова. Кімната для навчань у класі відкривається для вcього світу – так звучить рекламне відео нового програмного перекладача Skype Translator.
Skype Translator або Google Translate, подібний проект з середовища Google, виступають з наміром підняти можливості машинного перекладу на новий рівень. Принаймні це стверджують розробники програмного забезпечення. Додаток від Google може навіть розпізнавати тексти через камеру і подавати їх на екран в режимі реального часу. В усякому разі головний розробник Google Translate Мекдаф Х’юз (Macduff Hughes) дотримується думки, що його програма в найближчий час зможе працювати так добре, як і людина-перекладач.
Але наскільки це насправді вірогідно? Ута Зеевальд-Гееґ (Uta Seewald-Heeg), професор з комп’ютерної лінгвістики у Вищій школі Ангальт, дивиться на це скептично: «В обох випадках припускається, що в майбутньому можна буде обмінюватись думками з будь-яких тем будь-якими мовами. Я вважаю, що таке в принципі можливо лише у дуже обмеженому вигляді.»
Спіткнутися на контексті
З тих пір, коли під час Другої Світової війни розпочалось використання машинного перекладу для розшифровування таємних повідомлень, в цій галузі відбувся лише незначний прогрес. «Швидко помітили, що дати машині перекласти окремі короткі уривки можна», каже Зеевальд-Гееґ. Але невдовзі стало ясно: коли речення і тексти стають складнішими і до того ж для коректного перекладу потрібне знання контексту, тоді відразу стають помітні обмежені можливості цих програм.Загалом тут нічого не змінилось і до сьогодні. «Як тільки предметні знання та контекст починають відігравати важливу роль, сучасні перекладацькі програми часом видають просто набір слів», каже Зеевальд-Гееґ. Це приводить подекуди до курйозних помилок, які часто цитують, оцінюючи системи перекладу. Контекстуальна обумовленість створює й інші виклики для функціонування синхронного перекладу, як той факт, що в усному мовленні багато речень взагалі не проговорюються до кінця, або ми розуміємо висловлювання лише у зв’язку з ситуацією, в якій перебуваємо. З цим сучасні програми не будуть спроможні впоратися ще й у недалекому майбутньому, як вважає Зеевальд-Гееґ.
Застосування у викладанні іноземних мов
Інше питання є набагато цікавішим для комп’ютерного лінгвіста: чи повинні ці системи взагалі бути бездоганними, щоб приносити користь? В принципі ні, каже Зеевальд-Гееґ: «Все частіше трапляються ситуації, в яких неідеальний переклад виявляється досить придатним. Наприклад для швидкого розуміння змісту тексту іноземною мовою.» Або для застосування на заняттях з іноземної мови.Вікторія Ільзе (Viktoria Ilse) працює доценткою в Інституті мов Вищої педагогічної школи у Людвіґбурґу та є фахівцем з цілісно орієнтованих навчальних методик. «Тут важливу роль відіграють звичайно ж і нові медіа», каже вона. З програмами перекладу Ільзе також вже працювала на заняттях, хоча і в дуже специфічних рамках: під час підготовки перекладачів. «На багатьох навчальних напрямках, де готують усних перекладачів, навчання з опорою на програмне забезпечення – це невід’ємна складова освіти», каже Ільзе. Слухачі укладають базу даних з фахової лексики. Тоді текст іноземною мовою перекладається з правильною термінологією. В кінці залишається лише вручну підправити граматику.
Ільзе вбачає певний потенціал у застосуванні на загальних заняттях з іноземної мови. Додатки для перекладу на кшталт Google Translate заміняють важкі та громіздкі словники, з якими мали справу раніше. Це перевага. Навчання з опорою на комп’ютерні програми може також служити мотивацією для багатьох учнів. А вчитель у групі, де учні говорять різними рідними мовами, матиме змогу за допомогою додатку швидко надати допомогу.