Підтримка читання
Дослідження підтримки читання

Вища школа прикладних наук в Гамбурзі провела дослідження з підтримки читання в бібліотеках. Розмова з Уте Краус-Ляйхерт про мотивації та досягнення в читанні.

Пані Краус-Ляйхерт, які форми підтримки читання  пропонуються у бібліотеках на сьогоднішній день?

Підтримка читання вже давно належить до найважливіших завдань публічних бібліотек, хоча після шоку від PISA у 2000 році та наступних дебатів увага до цієї теми ще більше посилилась. З того часу бібліотеки можуть з більшим публічним ефектом рекламувати те, що вони пропонують підтримку читання. До класичних форматів належать кіно з книгою в картинках, клуби читання на канікулах, книжкові ралі або авторські читанні. Серед нових підходів, наприклад, «Камішібаі», що бере початок в Японії і представляє читання вголос з опорою на картинки. Для цього з картону майструють сцену, в яку просовують зображення з прочитаних книг – ця пропозиція добре підходить саме для дітей біженців.

Яку роль відіграють у підтримці читання цифрові сервіси?

Цифрові пропозиції набувають все більшої ваги. Наприклад гібридні книги в картинках, що функціонують за принципом augmented reality. Так з допомогою безкоштовної програми діти можуть наново отримати враження від класичної  ілюстрованої книги з текстом. Якщо йдеться про книгу на тему пташок, то можна наприклад почути пташині голоси, додані до ілюстрацій.

Взагалі з програмними додатками багато працюють, починаючи з дітей, які за віком зараховуються до дитсадка або початкової школи. Старшим дітям пропонується за допомогою додатків створити власні електронні книги, або пропозиції social reading, обміну думками про тексти онлайн. Такі мультимедійні форми також потрапляють у сферу підтримки читання.

Помилкові слова та бажання читати

У Вищій школі з практичних наук в Гамбурзі Ви провели єдине для Німеччини довгострокове дослідження підтримки читання. По чому можна розпізнати, чи підтримка читання є успішною?

Спочатку нам потрібно було з'ясувати, що варто розуміти під читацькою компетенцією. Ми вибрали підхід, запозичений з теорії читальної соціалізації. Тут поряд з результатами читання досліджується звичка читати та мотивація для читання. Потім ми обрали для проведення оцінки другі класи початкової школи з великою часткою мігрантів у районі Бракведе, що у Білефельді, які супроводжували до четвертого класу. Спочатку школярі двічі на місяць відвідували заходи з підтримки читання в районній бібліотеці, пізніше кожні два місяці. В школі з цієї нагоди регулярно проводився тест на помилкові слова, де треба в реченні знайти слово, яке сюди не підходить. Та результати читання для нас не були вирішальним фактором, радше мотивація для читання і звичка читати.

Як можна виміряти мотивацію і звичку до читання?

Індикаторм цього може бути наприклад власний бібліотечний читацький квиток. Спочатку книжки на абонемент за власним читацьким брали 50 відсотків школярів, в кінці дослідження їх було 80 відсотків. Це свідчить про прив’язаність до бібліотеки. В сім’ях, які могли собі це дозволити, більшість книжок купувалось. Але багато бідніших родин – передусім малоосвітчених прошарків – залежні від безкоштовного абонементу. І ще один цікавий показник: кількість дітей, які у наших опитуваннях вказали, що читають з задоволенням, зросла з початкових 14 до більш ніж 70 відсотків.

Підтримка вже у повзунковому віці

І цим треба завдячувати виключно підтримці читання у бібліотеках?

Ні. Підводити результати лише під один фактор було б бездоказовим. До того ж діти сьогодні піддані багатьом медійним впливам. Так само малою є вірогідність однозначного підтвердження того, яка форма підтримки читання найбільш ефективна. Але бібліотеки можуть навчити дітей поводитись з книжками та медіа, отримувати від цього задоволення і підтримати їх у перетворенні читання на щось само собою зрозуміле.

Що публічні бібліотеки можуть відкрити для себе у Ваших дослідженнях?

Що починати підтримку читання треба у ранньому віці! Тобто не чекати, поки дитина піде в садок, а братися за це тоді, коли вона ще повзає. Є так звані попередні навички, які закладають важливі засади для освоєння мови на письмі. Розвитку таких навичок бібліотеки можуть сприяти, наприклад через пропозиції підтримки читання в ранньому дитячому віці, такі як римування, співання, ігри на пальцях, перегляд книг з картинками та читання вголос. І багато хто це вже робить. Але для цього потрібний підготовлений персонал. Крім цього важливо проводити заходи з підтримки читання регулярно, а не лише один раз у шкільному році.

Для цього звичайно ж потрібно мати в розпорядженні відповідні фінансові ресурси.

Важливо перш за все пропонувати підтримку читання децентралізовано. Багато де є гарна центральна бібліотека, яка добре оснащена. Але в районних бібліотеках все часто виглядає інакше. Там треба дістатись до дітей з неосвітчених верств, для чого нажаль занадто часто бракує відповідних пропозицій. Бібліотека має стати середовищем довіри.