Даркнет – темна сторона інтернету, місце торгівлі зброєю та наркотиками, рай для педофілів і терористів. Насправді ж не така вона вже й темна.
Поняття «даркнет» зазвичай асоціюється з темними махінаціями. Передусім тому, що нелегальні даркнет-платформи, на кшталт Silk Road та AlphaBay, де здійснювалася торгівля наркотиками, зброєю та людськими органами, привернули до себе широку увагу ЗМІ. З блискавичною швидкістю на цю сторону інтернету спустили собак, політики навіть заговорили про «островів безправності». Це доводить насамперед, що багато людей і гадки не мають, що таке даркнет.
ДАРКНЕТ – ТЕМНА СТОРОНА ІНТЕРНЕТУ?
Поняття «даркнет» позначає анонімну комунікацію в інтернеті, наприклад, через браузер Tor. У даркнеті завдяки технології кодування зв’язок між двома користувачами встановлюється не довільно, а націлено та вручну. Користувач за допомогою комп’ютера або мобільного пристрою зв’язується з іншим користувачем, при цьому зв'язок між IP-адресами відбувається напряму. Тобто, ці двоє користувачі спілкуються та обмінюються даними один з одним, при цьому ніхто інший не може прочитати їхні повідомлення. Особливість такого спілкування: кожен користувач може розширювати свою приватну мережу, однак з класичним інтернетом ці приватні мережі не з’єднані, вони закриті, а їхні користувачі залишаються «між своїми». Тому в інтернеті існує багато маленьких і великих даркнетів.
У цілому, можливість захищеного обміну інформацією для нас дуже важлива, тим паче тепер у часи суцільного спостереження. Пропонуємо кілька прикладів доречного використання закритих мереж та анонімної системи Tor:
ІНФОРМУВАННЯ ПРО ПРОТИПРАВНІ ДІЯННЯ
Едвард Сноуден і Челсі Меннінґ – мабуть, найвідоміші імена, пов’язані з розкриттям державних махінацій. Колишній співробітник ЦРУ Сноуден розкрив масштабні незаконні стеження американської спецслужби АНБ. Американський солдат Бредлі Меннінґ, після операції зі зміни статі відомий як Челсі Меннінґ, передав для публікації на платформі WikiLeaks майже пів мільйона документів США про події війни в Іраку й Афганістані. Щоправда, ані Сноуден, ані Меннінґ свого часу не користувалися даркнетом, але вони надихнули інформаторів по всьому світу на розкриття правопорушень. А от щоб стерти сліди своєї онлайн-активності, інформатори вдаються до даркнету. Добрі помічники у цьому програми на кшталт браузера Tor, тому інформатори з різних куточків земної кулі охоче ними користуються.
АНОНІМНІ ПОШТОВІ СКРИНЬКИ
Інформаційним агентствам сьогодні важко обійтися без інформації від осіб, які не бажають розголошувати своє ім’я. Щоб заохотити таких інформаторів і гарантувати їм безпеку та конфіденційність, майже всі більш-менш великі редакції пропонують безпечні канали, якими можна анонімно надіслати матеріали або звернутися до головного редактора. Такі газети, як британська Guardian, американська New York Times та німецька tageszeitung (taz) мають електронні скриньки з розширенням .onion, куди користувачі можуть завантажувати документи, не «засвітивши» своїх IP-адрес. До речі, такими технологіями також користуються великі неурядові організації, наприклад, Greenpeace.
SYSTEMLI.ORG/RISEUP.NET
Більшість активістських об’єднань і груп у всьому світі прагнуть захищеного спілкування, тому звертаються до даркнету. Наприклад, берлінська група найбільшої хакерської асоціації в Європі Chaos Computer Club для внутрішнього зв’язку використовує домен .onion. «Некомерційним постачальником конфіденційного спілкування» позиціює себе німецький провайдер
systemli.org. Він пропонує електронну пошту, хмарні сервіси та хостинг для фізичних осіб та груп на .onion-адресах. У такий спосіб, за заявою самого провайдера systemli, він надає захист політичним активістам.
Riseup.net, американський аналог німецького провайдера systemli, теж пропонує подібні послуги.
FIRECHAT
Месенджер FireChat, що його 2014 року випустила компанія Open Garden, вже у рік свого народження став зіркою «анонімної сцени». Під час «Парасолькової революції» в Гонконзі, китайський уряд відключив мобільну мережу в більшій частині міста, щоб заблокувати зв’язок між активістами. Подібні ситуації поле для гри месенджера FireChat: кожен смартфон, на якому він встановлений, стає вузлом зв’язку всередині децентралізованої мережі. У Гонконзі це дозволило тисячам протестувальників підтримувати зв’язок між собою та координувати свої дії попри відімкнення мобільної мережі.
FACEBOOKCOREWWWI.ONION
Facebook доступний по всьому світу? Це не зовсім правильно, тому що в деяких частинах світу соціальна мережа або взагалі не доступна, або доступна лише у «процензурованому вигляді». Щоб обійти цензуру та блокування доступу, з 2014 року Facebook пропонує спеціальну сторінку у браузері Tor.
«ГЛИБИННА МЕРЕЖА»
«Глибинна мережа» (Deep Web) – термін, який часто асоціюється з даркнетом і часто невірно використовується як його синонім. Цей термін позначає ту частину інтернету, яку неможливо знайти за допомогою звичайних пошукових систем, оскільки технічні характеристики цих систем просто не дозволяють їм достатньо глибоко індексувати веб-сайти. Маргінальне явище? Аж ніяк! Згідно з дослідженням 2001 року обсяг даних глибинної мережі десь у 400-500 раз перевищує обсяги даних поверхневої частини мережі (Surface Web). Тобто, велика частина всесвітньої мережі інтернету залишається прихованою для звичайного користувача, втім навіть влада має труднощі з простим картуванням цієї частини інтернету. Щоправда, багато хто не знає, що у повсякденному житті ми нерідко користуємося глибинною мережею. Наприклад, коли звертаємося до бібліотечних онлайн каталогів, ми рухаємося у глибинній мережі. Бібліотечні фонди не доступні звичайним пошуковим системам і ботам, а лише користувачу бібліотеки: щойно користувач уводить свої дані й входить у систему бібліотеки, він пірнає в глибинну мережу.
ЯК ПОТРАПИТИ ДО ДАРКНЕТУ: ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ TOR
Tor – абревіатура від «The Onion Router» – це найвідоміше програмне забезпечення для анонімізації даних в інтернеті. Первинною метою створення Tor був захист американських агентів та збройних сил від прослуховування, а не захист журналістів, інформаторів і борців із системою. 2000 року Кембридзький університет розпочав роботу над програмою. Цей проєкт підтримали збройні сили США. Та в кінці 2006 року новітню на той час програмну технологію викупила одна «некомерційна організація». Сьогодні Tor і аналогічними програмами користуються активісти по всьому світу, щоб викривати порушення та чинити опір системі. Однак у таких країнах, як Китай, де доступ в інтернет нормативно регульований, державні органи вже розробили методи закриття доступу до Tor.
