«Геніальні диллетанти» - саме так, зі свідомо зробленою орфографічною помилкою, називався концерт, що відбувся 1981 року в берлінському Темподромі. Назва стала синонімом короткої епохи мистецького розвою.
Передусім у художніх вищих навчальних закладах стрімко розвивалися мистецькі напрямки, характерною ознакою яких стали міждисциплінарні експерименти та використання нових електронних приладів; при цьому віртуозне володіння матеріалом часто взагалі не було самоціллю. Створення лейблів звукозапису, журналів, галерей і незалежний випуск грамплатівок, касет, а також проведення концертів свідчать про розвиток самоорганізації та реалізацію ідеї «зроби сам» у той час.
Замість англійської мови в текстах пісень і назвах груп почала стверджуватися німецька, завдяки чому її протагоністи відірвалися від мейнстріму й заявили про свій намір радикально змінити ситуацію в галузі культури. Висловлений у весь голос протест і цілеспрямована провокація забезпечили митцям альтернативної сцени повагу та визнання на міжнародному рівні.
На виставці представлено широкий спектр цієї субкультури: це – сім музичних груп, художники, кінематографісти та дизайнери з міст і регіонів, що задавали тон у Західній і Східній Німеччині.
Зокрема, це – група «Einstürzende Neubauten» (Падаючі новобудови), що за допомогою свого інструментарію, створеного з різноманітних відходів і предметів побуту, досліджувала кордони між музикою та шумом, або гурт «Die Tödliche Doris» (Смертельна Доріс), що експериментувала з різними художніми формами – музикою, кіно, фотографією, а також із арт-об’єктами та живописом.
Група «Der Plan» (План) починала з утримання галереї, вона виступала в сюрреалістичних костюмах із іронічно-саркастичними текстами.
Колектив «Freiwillige Selbstkontrolle» (F.S.K.) (Добровільний самоконтроль) був створений із співробітників редакції журналу про андеграунд «Мода & розпач» і цікавився передусім культурними проривами; ідею «автентичності» він відкидав начисто. Одна із найвідоміших заяв F.S.K. звучала так: «Сьогодні диско, завтра переворот, післязавтра пікнік за містом. Саме це ми й називаємо добровільним самоконтролем» (1980 р.).
Музика гурту «Palais Schaumburg» (Палац Шаумбург) завоювала популярність завдяки особливому поєднанню синтезаторів із звичайними інструментами на кшталт труби та гротескному атональному співу.
Незважаючи на складну ситуацію в країні, східноберлінські митці та музиканти створили авангардистський проект «Ornament und Verbrechen» (Орнамент і злочин), у якому відчувався вплив джазу, «індустріальної» та електронної музики.
Дует «Deutsch Amerikanische Freundschaft» (D.A.F.) (Німецько-Американська дружба) поєднував провокаційні тексти з жорстким звучанням ударної установки, супроводжуваної музичними ефектами синтезатору та сценічним шоу з елементами хуліганських витівок на кшталт екстазу.
Широкомасштабна виставка представляє протагоністів і місця зустрічей митців у різних містах, знайомлячи відвідувачів із багатоманітними спільнотами. Поруч із цим представлено і зразки сучасного розвитку в мистецтві, кіно, моді та дизайні. Завдяки підготовленому власними силами фільму з низкою інтерв’ю, відео- та фотоматеріалам, звуковим доріжкам, журналам, плакатам і іншім експонатам ця виставка являє собою найширшу презентацію сцени німецької субкультури 80-х років ХХ століття, супроводжуваною докладною програмою.
«Геніальні дилетанти» – субкультура 80-х років ХХ ст. у Німеччині є пересувною виставкою Goethe-Institut, що проходить у музеях та виставкових залах всього світу.
Куратор: Матильда Ве
Ідея та концепція: Матильда Ве та д-р Леонгард Еммерлінг
