Вероніка народилась  у 1979 році в Маріборі, відчуває, що її рідною мовою є словенська. В ті часи, коли її бабуся Ана була ще юною, німецька вважалась офіційною мовою у Маріборі, а сьогодні Ана одна з небагатьох, хто ще добре володіє німецькою. Мама і бабуся Вероніки користуються цією мовою у повсякденних справах, а сама вона вивчала німецьку мову ще у дитячому віці, наприклад під час сімейних виїздів на природу. Зараз вона вивчає германістику і вважає добрим те, що сурові кордони між країнами, національностями і культурами втрачають все більше ваги.

Сандра називає себе саму словенкою з боснійським, хорваським та готшейсько-німецьким корінням. Німецькою мовою вона говорить зовсім мало, бо її батько та дідусь, обидва готшейські німці, не захотіли навчати її мові. Дід Сандри в дитинстві зазнав утисків від словенських партизанів і тому боявся готшейського. Після війни багато соромились «селянської мови», тому її батько також ніколи з нею не розмовляв німецькою. Натомість сьогодні Сандра пишається тим, що має готшейське коріння і знає трохи німецьку мову.