Мартін народився у Печ, де і навчається сьогодні. Скільки себе пам’ятає, розмовляв удома в колі сім’ї швабською говіркою, окрім цього ідеально володіє літературною німецькою та угорською мовами. Сімейні узи стали причиною того, що швабський діалект йому найближчий. Говірку він вважає своєю рідною мовою. На думку Мартіна, без мови немає справжньої ідентичності, і він дуже шкодує, що може розмовляти рідною мовою у все вужчому колі.

Моніка народилась у 1991 році, живе у Палотабожок. Батьки її мами – шваби. Хоча німецьку мову вона почала вчити лише в школі, для неї дуже важливо плекати швабські традиції. Вона пишається своїм походженням, що відіграє важливу роль у її ідентичності. Моніка – активний член Об’єднання молодих угорських німців.

Жанетт народилась у 1988 році. Живе у Надвар/Немеснадудвар, навчається на факультеті германістики в Університеті Лоранда Етвьоша. Хоче в майбутньому працювати вчителькою. Нещодавно пройшла вчительську практику в угорсько-німецькому освітньому центрі в Бая. Коли була маленькою, її дідусь і бабуся спілкувались з нею дунайсько-швабським діалектом, а батьки – угорською. Коли підросла, угорській стали приділяти все більше значення. Вона вважає угорську своєю рідною мовою, але відчуває себе приналежною до угорських німців. Пишається своїм походженням та знаннями німецької. Для неї ідентичність – це передусім традиція, але мова також відіграє тут важливу роль.