Інформатики

ВИНАХОДИ: ІНФОРМАТИКА

  • Винаходи: Інформатика // Фото: © jim / fotolia.com Винаходи: Інформатика // Фото: © jim / fotolia.com
    Конрад Цузе, 1910–1995, Інженер-будівельник, винахідник і підприємець


    «Я просто був занадто лінивим для арифметики.»


    Папір, олівець, логарифмічна лінійка – будні інженера-будівельника в 30-і роки проходили під знаком складних, але все ж здебільшого одноманітних обчислень. Конраду Цузе спало на думку, що таку монотонну й нудну роботу набагато краще зможуть виконувати машини. В 1941 році він сконструював Z3, перший працюючий комп'ютер у світі
    Foto: © jim / fotolia.com

    Винаходи: Інформатика // Фото: © jim / fotolia.com


    БЕЗПЕКА У ХМАРІ

    Хмарні обчислення спрощують і здешевлюють інформаційні технології. Кожний користувач може орендувати у «хмарі» потрібні йому обсяги обчислювальних ресурсів, потужностей із збереження даних чи програмного забезпечення. Проте багато приватних користувачів і фірм налаштовані й скептично: їх тривожить проблема безпеки даних. Тому Федеральне міністерство економіки й технологій Німеччини надає підтримку різним програмам наукових досліджень, мета яких полягає у покращенні надійності й безпеки хмарних обчислень.

    Науковці товариства імені Фрауенгофера розробили концепцію „простору даних для промисловості» (Industrial Data Space). У цьому відкритому просторі даних в майбутньому підприємства зможуть утворювати міжгалузеві мережі без втрати контролю за своїми даними.


    Лабораторія безпеки хмарних обчислень (Cloud Security Lab) підвищує безпеку даних

      БЕЗ КАРТКИ НІ ТУДИ, НІ СЮДИ

      Кредитна картка, банківська картка, картка медичного страхування, клієнтська картка - нині майже неможливо уявити собі життя без карток з чипами. Першою людиною, якій спало на думку зберігати інформацію на картках, став телерадіомеханік Юрґен Детлоф.

      У 1969 році він запатентував пластикову картку із вмонтованою інтегральною мікросхемою. У 1977 році її змінила мікропроцесорна картка, що використовується й досі. Перші чип-картки з'явилися на ринку у формі телефонних карток. Наприкінці 1990-х років з'явилися банківські картки, котрі незабаром почали прийматися до оплати в багатьох магазинах у всьому світі. Нині крихітні мікропроцесори у стані запам'ятовувати й опрацьовувати дедалі більші масиви інформації, а чип-картки стають схожими на міні-комп'ютери.


      Майже кожний в наші дні має у своєму гаманці декілька чип-карток

        НАРОДЖЕННЯ КОМП'ЮТЕРА

        Перший комп'ютер у світі стоїть у помешканні сім'ї Цузе в Берліні. Після здобуття вищої освіти і кваліфікації інженера-будівельника син Конрад Цузе у 1935 році почав роботу над створенням програмованої обчислювальної машини. Z1 мала розмір двоспального ліжка і працювала з перебоями: постійно зависали механічні блоки комутації. Тому в моделі наступного покоління Цузе замінив їх електромагнітними реле.

        Але лише третя версія приладу - Z3 – стала й справді функціонально повноцінною, а тим самим і першим програмованим процесором у світі. Ще в 1949 році Конрад Цузе заснував командитне товариство Zuse, першу німецьку комп'ютерну фірму – втім без очікуваного економічного ефекту.


        Конрад Цузе біля приладу моделі Z3, першого програмованого процесора у світі

          ТОЧКИ Й ЛІНІЇ

          Вже у 1920-х роках електротехнік і умілець Рудольф Гелль запропонував розкладати тексти й зображення на точки й лінії, щоб створити можливість їхньої електронної передачі. В 1929 році на своєму підприємстві поблизу Берліна він побудував перший „далекопис Гелля». За цим принципом й досі працюють усі факси.

          У 1958 році Гелль приступив до розробки кольорового сканера, який зчитує й переводить у цифрову форму зображення. Сканери того часу були апаратами величезного розміру. Вони стали мобільними лише після появи на ринку перших ручних сканерів.

          Загалом Гелль протягом свого життя подав на реєстрацію 127 патентів. Його метою завжди залишалися прогрес і практичне застосування.


          Рудольф Гелль зі своїм «далекописом Гелля», попередником факсу

          Сканери забезпечують можливість цифрового використання аналогової інформації

            ІНДУСТРІЯ 4.0.

            Парова турбіна, конвеєр, інформаційні технології – світ праці вже зазнав трьох революційних змін. Відтак ми – на порозі четвертої. Індустрія 4.0 в майбутньому буде розумною фабрикою, в якій машини, деталі й вироби а також транспортні засоби, за допомогою сенсорів, актуаторів та крихітних процесорів поєднуються між собою, а також з інтернетом, в єдину мережу. Тим самим забезпечується процес постійного обміну інформацією між ними. Здійснюється оптимальна організація виробництва й логістики, а продукти можуть бути приведені у відповідність до індивідуальних побажань клієнтів. Машинобудівники, IT-експерти і фахівці у сфері логістики в рамках міждисциплінарного співробітництва працюють задля досягнення цієї мети. 

            До відео: фабрика завтрашнього дня - Індустрія 4.0“


            На фабриці завтрашнього дня все замкнуто в єдину мережу

              3-D БЕЗ ОКУЛЯРІВ

              3D-техніка дає можливість отримати цілком нові враження від перегляду фільмів. Досі для цього глядачеві доводилося вдягати спеціальні окуляри, бо об'ємне враження виникає лише тоді, коли праве й ліве око сприймають зображення з різної перспективи. Щоправда нове покоління телеглядачів може дозволити собі перегляд у тривимірному зображенні, проте роздільна здатність при цьому залишається низькою, бо на дисплей потрібно виводити одночасно декілька проекцій зі зміщеною перспективою.

              Команда з Берліну працює над новими технологіями обробки зображень, які вирішують цю проблему. При цьому здійснюється фіксація позиції спостерігача за допомогою сенсорів, водночас через програмне забезпечення відбувається передача бездоганного тривимірного зображення кожному глядачеві, навіть в разі його переміщення в просторі.


              3D: У глядача виникає враження прямої участі у подіях
                footer