"Шанси хороші"

Іноземці, які прибувають до Німеччини і хочуть тут працювати, опиняються перед деякими перепонами. В питанні, чи визнаються освітні дипломи, видані вдома, все частіше допомагають пункти прийому та програми. Про це розповідає експерт Аріане Бадершнайдер.

Пані Бадершнайдер, Ви керуєте проектом в Інституті дослідження професійної освіти (f-bb) у Нюрнбергу. Там на посаді фахівця з консультування і набуття кваліфікації Ви супроводжуєте консультаційні установи, що надають підтримку у визнанні диплому, отриманого за кордоном. В яких професійних групах визнання практично не викликає проблем, а де виникають складнощі?
 
Загалом можна сказати, що визнання в багатьох галузях функціонує добре. Завдяки прийнятому в квітні 2012 року Федеральному закону про визнання можливість оцінки професійної кваліфікації з’явилась у значно більшої кількості прибулих спеціалістів. Для всіх так званих регламентованих професій зараз діє максимально уніфікована та прозора процедура. Регламентованість означає те, що для роботи за такою професією треба засвідчити певну кваліфікацію або назва такої професії захищена законом, наприклад медичні професії лікарів або опікунів за здоров’ям чи хворими людьми, професії в правовій сфері тощо. За останні роки в майже 95 відсотках усіх випадків професійний диплом визнавався повністю або частково рівнозначним. Але є відмінності в залежності від країни походження, установи та професійної групи. Кваліфікаційна процедура для дипломів ЄС наприклад проходить швидше і має тенденцію до спрощення в порівнянні з дипломами з третіх країн. Щодо професій, які регламентуються на рівні федеральних земель, як то вчителів в державних школах або вихователів, визнання кваліфікації, здобутої не в ЄС, в деяких землях взагалі неможливе.
 
В Німеччині більш ніж 350 визнаних професій, що потребують спеціальної підготовки. Хто саме відповідає за окремі професійні групи?
 
Щодо професій, за які відповідають торгово-промислові палати IHK – механіки обладнання чи офісна торгівля – заявку на визнання треба направляти в IHK FOSA, орган німецьких торгово-промислових палат, що займається цим питанням в усьому світі. За ремісничі професії виповідають ремісничі палати на місцях, за регламентовані професії  - відповідні органи і установи федеральних земель. Сьогодні шанси на отримання доступу до німецького ринку праці високі. У випадку регламентованих професій для роботи за фахом потрібно визнати диплом. Щодо нерегламентованих професій можна працювати і без визнання.
 
В деяких групах професій, зокрема в сфері догляду, правила особливо складні – попри те, що саме в цій групі бракує фахівців. З чим це пов’язане?
 
В професіях з охорони здоров’я процедури проводяться відповідними службами федеральних земель. На основі певних інтерпретацій правових норм у федеральних землях склалась різна практика визнання. Крім того потрібно спочатку дати раду кількості заявок – 63 відсотки професій у регламентованій сфері припадають на лікарів та санітарний персонал. Тут довгий час відкритим залишалось питання про відповідні заходи урівноважування – тобто іспити та навчальні дисципліни. В цьому плані з початку 2015 року допомагає програма IQ, яка інформує про пропозиції, розробляючи і випробовуючи заходи урівноважування.
 

Для іноземних випускників німецьких вищих навчальних закладів почати професійне життя також часто складно. В чому причини?
 
Недостатнє володіння мовою, брак знань професійної мови, незвичний перебіг співбесід, різність в культурі праці та багато іншого впливають на те, що інтеграція у німецький ринок праці не завжди вдається. Попри те, що випускники фахово підготовлені, часто бракує soft skills. Для фахівців, у яких є визнаний не регламентований академічний диплом – наприклад з економіки підприємства – IQ пропонує заходи, які є вступом до німецького ринку праці.
 
Великим викликом у визнанні іноземних професійних дипломів традиційно є уніфікація імлементації законів з боку федеральних земель. Що робиться в цьому плані?
 
Закон про визнання діє вже три роки і виправдовує себе. Більш ніж 26000 заявок до кінця 2013 року – це переконливий результат. До того ж часто користуються інформаційними та консультаційними пропозиціями. Відзначається зростання компетентності відповідальних установ.  Незважаючи на це все ще мають місце відкриті питання, які треба вирішити в ході імплементації закону. Сюди зокрема належить той факт, що при заявках із інших країн інколи трапляється, що відповідні органи вимагають посвідку з місця проживання. Але це не відповідає закону. До того ж внески неуніфіковані та від початку непрозорі. У випадках, що стосуються палат, ми констатуємо коридор від 100 до 600 євро, в середньому це 420 євро. В регламентованих професіях та тих, які регулюються земельним правом, цього поки не траплялось. Щодо професій, які відносяться до земельного права, крім цього бажано переробити правові норми там, де сьогодні визнання неможливе. В Центральній установі з освіти іноземців вже давно запланована центральна служба експертів з професій охорони здоров’я. Та до цього часу відсутня фінансова база, єдність щодо персонального складу і т. д. така експертна служба могла б вирішити деякі складнощі в опрацюванні заявок з професій охорони здоров’я. Також часто говориться про те, що треба зрозуміліше формулювати висновки та більш прозоро представляти результати. Це значно поліпшило б читабельність. Хоча ми на хорошому шляху, але маємо ще дещо зробити.