Атлас щастя "За гроші щастя не купиш"

Наука підтвердила те, що завжди казало народне прислів’я. Але що ж тоді приносить німцям щастя? Розмова з Берндом Раффельгюсхеном, співавтором «Атласу щастя 2014».

Пане Раффельгюсхен, як взагалі заміряють щастя?
 

Щастя не можна виміряти. Коли Ви переходили вулицю на червоне світло і при цьому Вас не переїхало машиною, тоді це щастя. Ми як науковці заміряємо те, що називається суб’єктивно відчута задоволеність людей, яку в розмовній мові прирівнюють до щастя.
 
Атлас щастя за 2014 рік свідчить, що німці сьогодні в середньому більш задоволені ніж десять років тому. Разом з тим з 2010 року відзначається лише незначне зростання задоволеності. Німці завмерли на високому «плато задоволення». Ми вичерпали ліміт щастя?
 
Ні, але задоволеність – це не величина, що постійно зростає. Вона коливається в залежності від різних факторів. Та правда і те, що в останні десять років у Німеччині спостерігалось найбільше зростання задоволеності. Ми у Німеччині багаті як ніколи раніше. Якби 100 років тому люди могли б уявити, якою виглядає Німеччина сьогодні, вони б певно назвали це раєм. Але суб’єктивно ми сьогодні напевне задоволені настільки ж, як і наші предки 100 років тому.
 

Deutsche Post Glücksatlas 2014 Deutsche Post Glücksatlas 2014 | © Knaus Verlag Атлас щастя Німецької пошти з 2011 року подає ключові цифри і дані про задоволеність німців. У масштабному дослідженні охоплюються такі сфери як житло, робота, дозвілля, здоров'я та доходи, що визначають задоволеність життям у Німеччині. У 2014 році четвертий Атлас щастя вперше розглянув задоволеність людей з інвалідністю.  

Чотири головних складових щастя

Що ж робить німців найбільш щасливими?
 
Звичайно ж свою роль відіграють гроші. Яке у мене майно? Чим оснащений мій будинок? Але це лише один з факторів. Ми говоримо про чотири основних складових щастя: гроші, здоров’я, спільність та генетична схильність, тобто характер людини. Ці фактори визначають ступінь задоволеності чи то незадоволеності. Коли ми дивимось на Німеччину, де зростає добробут, а охорона здоров’я на хорошому рівні, тоді можна зрозуміти, чому люди тут можуть бути задоволеними і добре жити.
 
Чи статистика вказує на те, який з цих факторів найбільш важливий для суб’єктивної задоволеності?
 
Можемо лише гадати. Але цифри розкривають нам певні закономірності. Так здорові люди завжди більш задоволені ніж хворі. Той, хто займається спортом, задоволений більше ніж той, хто цього не робить. Власник майна як правило задоволеніший ніж орендар. Здоров’я та розташування житла у свою чергу чинять вплив на соціальне життя. Це означає, що в залежності від того, де я живу і як часто виходжу з будинку, в мене є шанси налагодити соціальні контакти, які роблять мене щасливішим. Якщо ж я живу в соціально гарячій точці, тоді мої можливості більш обмежені.
 
Одним з напрямків останнього Атласу щастя - це інклюзивність. Наскільки задоволені в Німеччині люди з інвалідністю?
 
Вони значно більш незадоволені ніж населення загалом. Але тут потрібно розрізняти між людьми з обмеженнями внаслідок зрілого віку, для яких важливий правильний догляд, та людьми молодшого віку з інвалідністю. Молоді хочуть брати участь у житті та отримують користь від кращих умов у школі, на робочому місці та в публічному житті. Але і в їхньому випадку велику роль грає менталітет: людина з інвалідністю, яка проявляє ініціативу в своєму житті та сама його визначає, більш задоволена ніж в середньому серед німців.

На півночі живуть найщасливіше

За Вашою статистикою оплотом щастя є північна Німеччина. З 2011 року ведуться заміри для Атласу щастя, і постійно на перших місцях Шлесвіґ-Гольштейн та Гамбург. Натомість найбільш нещасні німці в Бранденбургу та у Саксонії-Ангальт. Як Ви пояснюєте такий спад з півночі на схід?
 
Хоча з регіональними відмінностями треба бути обережним, але в порівнянні північнонімецьких та східнонімецьких федеральних земель вони дійсно знакові і піддаються виміру. Упродовж років північ, представлена Шлесвіґ-Гольштейн, Гамбургом та Нижньою Саксонією, постійно займає перші місця. У випадку з Гамбургом ми розуміємо, що це функціонуюче місто зі статусом федеральної землі, де найкращий рівень охорони здоров’я, в якому живе багато заможних людей. Але у Шлесвіґ-Гольштейн достатньо багато безробітних, а доходи як для західнонімецької землі скоріше малі…
 
…і тим не менше ця федеральна земля на першому місці в Атласі щастя.
 
Саме так. Об’єктивно Шлесвіґ-Гольштейн повинна була б бути далеко внизу разом зі східнонімецькими землями. Ми це пояснюємо північнонімецькою ментальністю. Очевидно люди там можуть й з небагатьма благами облаштувати комфорт і відтак почуваються задоволенішими. Але можливо цей задоволений норов – «інфекційна хвороба», принесена з північної Європи: адже згідно з міжнародними дослідженнями найбільш задоволені люди на світі упродовж років живуть в Данії.
 
Ви самі з Шлесвіґ-Гольштейн, але зараз мешкаєте у Фрайбурґу, що в землі Баден-Вюрттемберґ. Як у Вас із задоволеністю?
 
(сміється) Я абсолютно задоволений у південній Німеччині. Але вірно й те, що я також дуже задоволений, коли час від часу приїжджаю на північ до своїх ваттів та дамб. Та це питання цікаве з наукової точки зору. Нещодавно одне з досліджень в Данії хотіло з’ясувати, чи данці живуть вдома задоволеніше ніж за кордоном. Так результати показали, що данці, які живуть за кордоном, такі ж задоволені і дійсно привозять свій менталітет з собою.
 

Prof. Dr. Bernd Raffelhüschen © Bernd Raffelhüschen Проф. Бернд Раффельгюсхен - співавтор "Атласу щастя 2014" на замовлення Німецької пошти. На посаді професора фінансів в Університеті імені Альберта Людвіґа у Фрайбургу досліджує фінансово- та соціально-політичні аспекти демографічних змін.