Pop-up-галереї
Як просувати себе по-новому
Pop-up-простори вигулькують немов гриби після дощу. Невеликі та крупні підприємці користуються нагодою для свідомого короткострокового виведення на ринок своєї продукції. Динамічні та непостійні, немов кочівники, pop-up-простори сьогодні в тренді.
Тривалий час Берлін вважався райським місцем з огляду на дешеву оренду нерухомості. У столицю приїздило багато митців, галеристів, кураторів та інших культурних діячів, щоб отримати користь від великих приміщень, що були доступні за вигідною ціною. Але ці часи минули. Джентрифікація дісталась і до Берліна: вартість міських кварталів зростає завдяки перебудові та санації, орендна плата збільшується, а колишніх мешканців витісняють заможні верстви населення. В цьому контексті сьогодні з'являються так звані pop-up-простори, що використовуються на обмежений період часу для подій найрізноманітнішого ґатунку, як то дегустації екзотичної їжі та кулінарних курсів. З’являються Pop-up-бутіки молодих дизайнерів та лейблів унікальних речей, а з іншого боку – художні pop-up-галереї. Так pop-up заявляє про себе як нова бізнес-модель, що дає можливість в першу чергу малим підприємцям протягом певного часу пропонувати широкій публіці свою продукцію і збувати її.
Просування себе – багаторічна берлінська традиція
Стратегії самопросування у Берліні мають тривалу традицію. Ще у 1964 році колектив 16 художників з Берліна-Шьонеберґ заснував «групу самопомочі» під назвою Großgörschen 35. Заснована митцями галерея авторів до 1968 року показувала виставки, на яких публічно представлялись в першу чергу твори молодих художників. Художня спільнота брала на себе оренду та організацію виставок, включаючи роботу з пресою та громадськістю, і таким чином заощаджувала на будь-яких посередницьких витратах.
З середини 2000-х років низка нових авторських галерей з’явилась у Берліні-Мітте, на вулиці Брунненштрассе та її околицях, що раніше славились своїми захопленими будинками та нелегальними кнайпами у підвалах. Молоді митці, які хотіли утвердитись на ринку, відкривали власні галереї. Дехто міг собі дозволити не тільки сплату оренди, але й власних галеристів.
30 років JWD, групова виставка, відкриття, 2014
| Photo: Mario Margani
Проміжне використання порожніх приміщень
Проміжне використання – це ще одна форма просування себе діячами культури у приміщеннях, що тимчасово стоять порожні. Як правило це підтримується з державних коштів та адмініструється міською владою. Для цього активуються як пусті виробничі площі, так і квартири, що чекають на санацію і за невеликі гроші здаються художникам. Останні часто сплачують лише експлуатаційні витрати, тоді як агенції з проміжного використання і районні управління беруть на себе оренду.
В Берліні ця модель дуже поширена не лише в центрі, але й на околицях міста. Приклад цьому – проектний простір JWD, що «виник як тимчасова майстерня для виставок, курсів та інших проектів у Гоеншьонгаузені. JWD – це скорочення від «janz weit draußen», тобто "дуже далеко назовні". В берлінській розмовній мові так кажуть про якийсь віддалений район», каже Маріо Марґані, один зі співзасновників проектного простору. З січня 2014 року до березня 2015 року група художників обіграла це місце через різні заходи. Тут йшлось не так про заробляння грошей, як про експеримент з простором і створення мистецького осередку для оточуючих. Приміщення товариства житлобудування HOWOGE було надано студентам Вищої художньої школи Берлін-Вайсензеє за результатами конкурсу.
Pop-up як бізнес-модель
Модель pop-up - це в принципі також проміжне використання, що може тривати день або декілька місяців. Новизна полягає у бізнес-моделі, що служить зокрема й комерційним цілям. В інтернеті пропонуються навіть посередницькі послуги, що функціонують як торгові онлайн-майданчики для бронювання і здачі в оренду помешкань.
Поняття і феномен pop-up широко розповсюджений також і в інших містах, зокрема у Гамбурзі. У 2015 років тут в районі Вільгельмсбурґ відбувся перший pop-up-фестиваль «Lädenfestival pop-up». З 2013 року проводиться художній ярмарок авторів «Producers Art Fair P/ART», кожного року в новому місці. Він дає можливість художникам напряму контактувати з колекціонерами і звільняє їх як від інституційних рамок, так і від посередництва комерційних галерей.
Pop-up-простори за невелику орендну платню на певний період надає в розпорядження Креативне товариство Гамбурга, що було започатковане і підтримується містом для сприяння креативній економіці. На порожні виробничі площі запроваджений процес подання заявок, який обов’язковий для так званих представників креативної економіки. Після цього вони можуть користуватися приміщеннями на період від одного до чотирьох тижнів за ціною 25 євро на тиждень.
Повернемось до Берліна. Тут площі, що потребують санації, зберігають свою привабливість для проведення заходів. Поруйновані стіни, неприховані дроти і труби створюють орнамент для творів pop-up-галереї Shaping Clouds, що відкрила свою першу виставку в березні 2016 року в Нойкельні. Вона тривала три місяці до того, як там почали капітальний ремонт. І всі з інтересом чекали, куди далі переїдуть ці креативні хмарки.